Рішення № 73591308, 21.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 березня 2018 року 16:10Справа № 808/216/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В. та представників

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецімідж»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 січня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецімідж» (далі - позивач або ТОВ «Спецімідж») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач, контролюючий орган або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про сплату штрафу від 26.09.2017 №0047631313 в розмірі 510 грн., від 26.09.2017 №0047701313 про сплату військового збору у розмірі 111,76 грн., від 26.09.2017 №0047661313 про сплату податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1339,00 грн., прийняті ГУ ДФС у Запорізькій області.

Ухвалою від 26.02.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 21 березня 2018 року, о 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 21.03.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у той же день.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі незаконних та протиправних висновків акту позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Спецімідж» з питань ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати за період з 01.04.2017 по 30.06.2017, за якими встановлено порушення норм Податкового кодексу України, а також Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині не відображення, не нарахування, не утримання і не перерахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску. Даний висновок зроблено відповідачем на підставі заяви ОСОБА_3, що вона, начебто, працювала в ТОВ «Спецімідж» з квітня по червень 2017 року і отримувала за це заробітну плату.

Проте, позивач не може погодитися із такими висновками контролюючого органу та відповідно й з прийнятими на їх підставі у його відношенні податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на те, що всі надані до перевірки первинні документи щодо кадрових питань свідчать, що ОСОБА_3 не працювала в ТОВ «Спецімідж» та не отримувала зарплату, проте відповідачем дані документи враховані не були, а було лише взято до уваги заяву ОСОБА_3, на якій й ґрунтуються висновки акту перевірки.

Окрім того, Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області також було проведено інспекційне відвідування підприємства, за результатами якого не встановлено жодних порушень щодо ОСОБА_3

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву (вх. №8507 від 15.03.2018), в якому вказав, що з метою перевірки даних, зазначених у заяві ОСОБА_3, було призначено перевірку ТОВ «Спецімідж», за результатами якої встановлено, що підприємством не відображено суми нарахованого та виплаченого доходу у сумі 5 300 грн., а також утриманого з нього податку у сумі 954 грн. фізичній особі ОСОБА_3

За таких обставин вважає прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними та обґрунтованими у зв’язку із чим просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивачем також подано до суду відповідь на відзив (вх. №9305 від 21.03.2018), в якій вказано, що єдиний компетентним органом, що має встановлювати наявність або відсутність порушення прав ОСОБА_3 є Держпраці України, проте за результатами інспекційного відвідування підприємства її територіальним органом жодних порушень не виявлено

Фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 21 березня 2018 року на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецімідж» зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 26.03.2008 із присвоєнням ідентифікаційного коду 35842316.

У період з 22 по 30 серпня 2017 року посадовою особою ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Спецімідж» з питань ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати за період з 01.04.2017 по 30.06.2017, результати якої викладені в акті перевірки №167/08-01-13-13/35842316 від 06.09.2017.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог:

- п.51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: за ІІ кв. 2017 року підприємством не відображено суми нарахованого та виплаченого доходу у сумі 5 300 грн., а також утриманого з нього податку у сумі 954,00 грн. фізичній особі ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), за ознакою «101»;

- пп.168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1, пп.168.4.1 п. 168.4 ст. 168, п. 171.1, пп. «а» п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме не нарахування, не утримання та не перерахування податку на доходи фізичних осіб на суму 954,00 грн.;

- пп.168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1, пп.168.4.1 п. 168.4 ст. 168, п. 171.1, пп. «а» п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме не нарахування, не утримання та не перерахування військового збору у сумі 79,50 грн.;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, ст. 8, п. 3 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в результаті чого донараховано єдиного внеску за ставкою 22% на суму 1 166,00 грн., в тому числі по періодам:

- квітень 2017 року – 550,00 грн.;

- травень 2017 року – 506,00 грн.;

- червень 2017 року – 110,00 грн.

26 вересня 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області у відношенні ТОВ «Спецімідж» на підставі висновків акту перевірки №167/08-01-13-13/35842316 від 06.09.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми «Д» №0047661313, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені, на 1 339,00 грн., з яких – 954,00 грн. за податковими зобов’язаннями та 385,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- форми «Д» №0047701313, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені, на 111,76 грн., з яких – 79,50 грн. за податковими зобов’язаннями та 32,26 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- форми «ПС» №0047631313, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу, звернувся до суду із даним позовом.

Як вбачається зі змісту вищевказаного акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали наступні обставини.

На адресу ГУ ДФС у Запорізькій області надійшла заява від 28.07.2017 (вх. №Л/169) від громадянки ОСОБА_3 (смт. Кушугум, вул. Молодіжна, буд. 4) щодо використання найманої праці без належного оформлення на ТОВ «Спецімідж», а саме:

ОСОБА_3 зазначила, що працювала в ТОВ «Спецімідж» з середини квітня 2017 року до кінця червня 2017 року. В квітні отримала зарплатню 2500 грн. В травні 2300 грн. В червні аванс 500 грн. На момент звільнення мала отримати 1300 грн, але їй відмовили.

ГУ ДФС у Запорізькій області з метою перевірки даних, зазначених у заяві від 28.08.2017 (вх. №Л/169) від громадянки ОСОБА_3, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 22.08.2017 вручено директору ТОВ «Спецімідж» ОСОБА_4 копію наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 19.08.2017 №2158. Перевірку проведено з відома та в присутності директора ТОВ «Спецімідж» ОСОБА_4

За наслідками перевірки, в підрозділі 3.1 розділу 3 акту перевірки №167/08-01-13-13/35842316 від 06.09.2017 вказано, що перевіркою питань пов’язаних із укладанням трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, в тому числі й щодо виплати заробітної плати, порушень не встановлено.

Водночас, в підрозділі 3.2 розділу 3 акту перевірки №167/08-01-13-13/35842316 від 06.09.2017 відповідачем зроблено висновок, що підприємством не відображено суми нарахованого та виплаченого доходу у сумі 5 300 грн., а також утриманого з нього податку у сумі 954 грн. фізичній особі ОСОБА_3

Даний висновок обґрунтовано тим, що згідно з заявою ОСОБА_3, вона працювала на ТОВ «Спецімідж» з квітня 2017 року по червень 2017 року без належного оформлення трудових відносин. За відпрацьований час вона отримала дохід:

- квітень 2017 року – 2500 грн.;

- травень 2017 року – 2300 грн.;

- червень 2017 року – 500 грн.

З нарахованого та виплаченого доходу підприємство мало утримати податок на доходи фізичних осіб у сумі:

- квітень 2017 року – 450 грн.;

- травень 2017 року – 414 грн.;

- червень 2017 року – 90 грн.

Згідно наданих до перевірки документів, а саме: штатного розпису, наказів про прийняття працівників на роботу, відомостей з нарахування та виплати заробітної плати, каси, банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 6411, ТОВ «Спецімідж» не виявлено відомостей щодо працевлаштування ОСОБА_3, нарахування та виплати їй заробітної плати, а також нарахування, утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб.

Вказаними висновками обґрунтовано й донарахування військового збору та ЄСВ.

Проте суд не може погодитися із такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі – ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Видам перевірок, порядку та особливостям їх проведення, умовам та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, строкам їх проведення та оформленню їх результатів присвячено главу 8 ПК України.

Так, за змістом абзаців 1, 2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Абзацом першим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано статтею 78 ПК України.

Як вказано в акті перевірки №167/08-01-13-13/35842316 від 06.09.2017, перевірку проведено контролюючим органом на підставі, в тому числі, пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПК України, за яким, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:… у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Пунктами 78.5, 78.7, 78.8 статті 78 ПК України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Абзацом першим пункту 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745 (надалі – Порядок №727).

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №727 передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку №727 встановлено, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб’єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку №727 визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

З наведених норми чинного податкового законодавства України можна зробити висновок, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства кожен відображений в акті документальної перевірки факт порушення має бути обґрунтований нормами чинного податкового законодавства України та підтверджений первинною бухгалтерською документацією, а у разі її відсутності – іншими документами.

Як свідчить зміст акту перевірки №167/08-01-13-13/35842316 від 06.09.2017, відповідачем досліджувалися первинні бухгалтерські документи позивача, а саме: штатний розпис, накази про прийняття працівників на роботу, відомості з нарахування та виплати заробітної плати, каси, банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 6411; дослідженням яких не виявлено відомостей щодо працевлаштування ОСОБА_3 на підприємстві та відповідно виплати їй заробітної плати, утримання та перерахування від її імені податків та зборів.

Разом із тим, відповідач спираючись виключно за заяву ОСОБА_3, виклав в акті перевірки наведені нею обставини та без перевірки їх на відповідність дійсності та документального підтвердження зробив висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо не нарахування, не утримання та не перерахування від її імені до бюджету податків та зборів.

Тобто, висновок, зроблений відповідачем в акті перевірки не ґрунтується на документах первинного бухгалтерського обліку позивача, а зроблений виключно спираючись на зміст заяви ОСОБА_3, без підтвердження викладених в ній обставин жодними документами.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача на приписи статті 83 ПК України, за якими, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

В наведеному переліку джерел для висновків посадових осіб контролюючого органу за результатами проведених перевірок відсутні такі джерела, як заяви фізичних осіб із викладом обставин щодо можливого порушення платником податків вимог податкового чи іншого законодавства України.

Такі заяви, відповідно до пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПК України, можуть слугувати джерелом інформації, необхідної для проведення перевірки платника податків, проте, враховуючи вимоги вищенаведених нормативно-правових актів, висновок контролюючого органу про порушення платником податків податкового чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, не може ґрунтуватися виключно на змісті таких заяв, а має бути обґрунтованим та підтвердженим документально.

В даному випадку, за результатами дослідження первинної документації позивача, відповідачем не встановлено жодного документально підтвердженого факту, що свідчив би про наявність між позивачем та ОСОБА_3 трудових відносин, у тому числі документально неоформлених, та про виплату їй доходу, про що й вказано в акті перевірки.

Виходячи із вищевикладених обставин, висновки акту перевірки не можуть бути сприйняті судом як такі, що відповідають вимогам ст. 86 ПК України та п.п. 3, 5 р. ІІ, пп. 2 п. 4 р. ІІІ Порядку №727.

Також, суд приймає до уваги посилання позивача на акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування ГУ Держпраці у Запорізькій області №08-05-568/0115 від 28.08.2017, яким не було встановлено фактів порушення позивачем трудового законодавства щодо ОСОБА_3, що також свідчить про непідтвердженість факту трудових відносин, в тому числі виплати заробітної плати (доходу) між позивачем та ОСОБА_3

За умови відсутності в акті перевірки посилань на докази, які б свідчили про перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ «Спецімідж» та отримання від нього доходу, висновок контролюючого органу про необхідність позивачу сплачувати від імені ОСОБА_3 податки та збору в якості її податкового агенту не можу бути визнаний судом як такий, що відповідає дійсності.

Звідси, безпідставними та необґрунтованими є висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, наведені в акті перевірки, а тому, податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі цих висновків акту перевірки, підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги – задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецімідж» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26 вересня 2017 року №0047701313, від 26 вересня 2017 року №0047661313, від 26 вересня 2017 року №0047631313.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецімідж» (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 7, код ЄДРПОУ 35842316) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 02.04.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко