Рішення № 73591277, 19.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 квітня 2018 року Справа № 808/862/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 69118, АДРЕСА_1; адреса тимчасового місця проживання: 69035, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 59/80)

до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка – Карого, 25а)

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя в частині відмови включення до розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 підвищення передбаченого ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

зобов'язати ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_1, пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч. 1 ст. 29 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 56,25 %, починаючи з 24.07.2017.

В обґрунтуванні позовних вимог, позивач посилається на те, що він до 2017 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати, з його заробітної плати сплачувалися страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. З 24.07.2017 позивачу було призначено пенсію за віком, яку розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік. З метою усунення протиправних дій відповідача, щодо невірного обчислення та виплати пенсії, позивач звернувся до суду. Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2017 по справі №333/5577/17 адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком в з 24.07.2017 відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за останні три роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та виплатити позивачеві різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя – залишено без змін. 07.02.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію. ОСОБА_2 об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя від 26.02.2018 року № 103/3-1 зазначено, що позивач не має права на підвищення пенсії, яке передбачене ст. 29 Закону, оскільки до призначення пенсії за віком йому виплачувалася пенсія за вислугою років. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, посилаючись на те, що він отримував раніше пенсію за вислугою років, яка не передбачена положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а при призначенні пенсії за віком отримав всі права, як і інші громадяни України, оскільки звернувся за призначенням пенсії за віком на загальних підставах вперше.

Ухвалою суду від 19 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 19 квітня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву. Представник відповідача у встановлений судом строк не надав відзив на позов.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.19, ч.3 ст.22 Конституції України, органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України та при прийнятті нових нормативно-правових актів або внесенні змін у діючі не допускається зменшення змісту й обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України у Рішенні від 11.10.2005р. №8-рп/2005 визначив, що : «зміст прав і свобод людини це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку… Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики».

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 29 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:

На 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців.

На 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачу до 2017 року була призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

24.07.2017 позивач звернувся до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про перехід з пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

У зв'язку із переходом на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та поданої заяви, до розрахунку пенсії позивача взято показник середньої заробітної плати за 2007 рік, проте позивач вважав дії відповідача щодо невірного обчислення та виплати пенсії протиправними, у зв’язку з чим звернувся до суду.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2017 по справі №333/5577/17 адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком в з 24.07.2017 відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за останні три роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та виплатити позивачеві різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя – залишено без змін.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що реалізація права позивача на пенсію на підставі Закону № 1058 проводиться вперше.

Позивач народився 07.01.1955. Згідно положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», для нього передбачений загальний пенсійний вік 55 років, зі зменшенням на 5 років як учаснику бойових дій, які позивачеві виповнилися 07.01.2010.

З заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся в липні 2017року, саме з цього періоду він отримує пенсію за віком, тобто після осягнення 62 років.

З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що зазначене підвищенням розміру пенсії за віком призначається у випадку набуття права не на будь-яку пенсію, а набуття права саме на пенсію за віком за Законом №1058, при цьому особа, яка набула такого права виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку. Таким чином, вказана норма закону не ставить в залежність підвищення розміру пенсії за віком від того, чи скористалася особа правом на інший вид пенсії та чи призначалась особі раніше будь-яка інша пенсія (за вислугу років, по втраті годувальника, по інвалідності, тощо).

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

У розумінні наведеної норми Закону пенсіонером позивач за цим Законом не був, та набувши встановленого ним пенсійного віку та маючи при цьому більш ніж достатнього страхового стажу, отримав право на первинне призначення пенсії за віком в такому ж порядку, як і інші громадяни України, що звернулись за призначенням пенсії у 2017 році, з усіма правами, доплатами та збільшенням, які передбачені при призначенні пенсії за віком на загальних підставах.

Разом з тим, в частині визначення розміру відсотка підвищення пенсії, суд враховує, що розмір підвищення залежить від того чи має особа повний місяць страхового стажу, адже згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу не здійснюється.

При цьому ч. 2 ст. 24 цього Закону передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, визначення відсотка, на який має бути підвищено пенсію позивачеві, законом віднесено до компетенції відповідача після перевірки відповідних даних, а тому в цій частині позову слід відмовити.

З огляду на зміст та обсяг заявлених вимог, які стосуються зобов’язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії, то такий перерахунок має бути здійснений з 24.07.2017, тобто з дати призначення позивачу пенсії за віком.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011. Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності в вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 69118, АДРЕСА_1; адреса тимчасового місця проживання: 69035, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 59/80, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка – Карого, 25а, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка – Карого, 25а, код ЄДРПОУ 41248959) в частині відмови включення до розрахунку пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 69118, АДРЕСА_1; адреса тимчасового місця проживання: 69035, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 59/80, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) підвищення передбаченого ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов'язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка – Карого, 25а, код ЄДРПОУ 41248959) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 69118, АДРЕСА_1; адреса тимчасового місця проживання: 69035, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 59/80, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за більш пізній вихід на починаючи з 24.07.2017.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 19.04.2018.

Суддя О.В. Конишева