Рішення № 73591255, 29.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 березня 2018 року Справа № 808/3770/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представників позивача: ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області

до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. №5946 від 28.02.2017) просить:

-визнати протиправним та скасувати прийняте Запорізькою об’єднаною державною податковою інспекцією ОСОБА_4 управління ДФС у Запорізькій області рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10 жовтня 2016 року №000484.

-зобов’язати відповідача списати неправомірно нараховані штрафні санкції та пеню на загальну суму 73269 грн. 66 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.01.2014 по 31.08.2016 оскільки позивачем не порушувалися строки сплати (перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про що свідчать платіжні доручення з відміткою Державної казначейської служби. Стверджує, що помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжних документах або виду доходу (рахунку) під час сплати суми податкового зобов’язання не є достатньою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов’язання у визначений строк.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримують просять його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти позову з підстав викладених у письмовому відзиві (вх. 5476 від 19.02.2017), зазначив, що позивачем протягом звітних періодів грудень 2013 - липень 2016 року були надані звіти за формою Д4 «Звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів» з яких встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено на рахунок єдиного внеску, який нарахований/утриманий роботодавцями з/на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологам (код платежу 71010000). На підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій на загальну суму 73269 грн. 66 коп. Вважає, що відповідач діяв в межах чинного законодавства, просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 16.01.2018 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.02.2018, яке було відкладено на 06.03.2018.

Ухвалою суду від 06.03.2018 продовжено підготовче провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 29.03.2018.

29.03.2018 закрито підготовче провадження та призначення справу до розгляду у цей же день.

Заслухавши представників сторін, розглянувши наявні матеріали та з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

На підставі та п.2 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07. 2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) відповідач прийняв рішення від 10 жовтня 2016 року №000484 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 73269 грн. 66 коп.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2464).

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування(п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464 ).

Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ст.8 Закону № 2464).

Сплата єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується у іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі-договір про добровільну участь (абз. 1 ч. 5 ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок сплачується за календарний місяць, на пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі) (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок (ст. 6 Закону № 2464).

Згідно цього Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (ч. 8, 11 ст. 9 Закону № 2464).

Виходячи з системного аналізу зазначених норм права, визначальним для вирішення даної справи є факт зарахування сплачених коштів саме до рахунків органів доходів і зборів, оскільки в такому випадку відсутні ознаки складу правопорушення у вигляді несплати єдиного внеску, а зокрема, наслідки, що можуть проявлятися у недотриманні системою загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідних коштів.

Судом встановлено, що управлінням Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області подані до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звіти за формою Д4 «Звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів»:

№1401237168 від 20.01.2014 за грудень 2013 року на суму 107297 грн.70 коп.;

№1502128990 від 20.01.2015 за грудень 2014 року на суму 98806 грн. 13 коп. та 6753,04 грн.;

№1512561210 від 20.04.2015 за березень 2015 року на суму 124168 грн. 45 коп.;

№1514747449 від 20.05.2015 за квітень 2015 року на суму 109442 грн. 43 коп.;

№1515527392 від 15.06.2015 за травень 2015 року на суму 128501 грн. 47 коп. та 387 грн. 84 коп.;

№1516686376 від 02.07.2015 за червень 2015 року на суму 123906 грн. 04 коп. та 10584 грн. 61 коп.;

№1518714223 від 05.08.2015 за липень 2015 року на суму 120942 грн. 78 коп.;

№1520622088 від 02.09.2015 за серпень 2015 року на суму 126307 грн. 07 коп.;

№1523389794 від 20.10.2015 за вересень 2015 року на суму 126289 грн. 63 коп. та 4583 грн. 09 коп.;

№15254112952 від 17.11.2015 за жовтень 2015 року на суму 140154 грн. 24 коп.;

№1527163360 від 18.12.2015 за листопад 2015 року на суму 157318 грн. 18 коп.;

№1600687058 від 12.01.2016 за грудень 2015 року на суму 244817 грн. 48 коп. та 527 грн. 77 коп.;

№1606153084 від 22.02.2016 за січень 2016 року на суму 108240 грн. 27 коп. та 4714 грн. 07 коп.;

№1607641424 від 21.03.2016 за лютий 2016 року на суму 130685 грн. 66 коп. та 3286 грн. 48 коп.

№1608227342 від 07.04.2016 за березень 2016 року на суму 141941 грн. 69 коп. та 2691 грн. 55 коп.;

№1611349702 від 20.05.2016 за квітень 2016 року на суму 136014 грн. 73 коп. та 263 грн. 89 коп.;

№1612790213 від 17.06.2016 за травень 2016 року на суму 148003 грн. 47 коп.;

№1600019517 від 26.07.2016 за червень 2016 року на суму 146152 грн. 27 коп.;

№9149635304 від 19.08.2016 за липень 2016 року на суму 145079 грн. 05 коп.

Вказані суми єдиного внеску перераховані позивачем у повному обсязі про що свідчать платіжні доручення, які надані до матеріалів справи та містять відповідну відмітку Державної служби казначейства.

Тобто, надані позивачем платіжні доручення підтверджують вчасне виконання останнім обов’язку зі сплати єдиного внеску.

Однак, як було з’ясовано у судовому засіданні, вказані суми помилково перераховувались за кодом платежу 71020000, замість коду 71010000.

Представником відповідача у наданих запереченнях на відповідь позивача (вх. №10365 від 29.03.2018) не заперечується факт сплати позивачем єдиного внеску але за іншим кодом бюджетної класифікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Частиною 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Пунктом 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

При цьому, як свідчать інтегровані картки (картки особового рахунку) позивача за 2014 – 2016 року за таким видом платежу: єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності інші доходи (код платежу 71010000) недоїмка у позивача відсутня (а.с. 171-237).

До того ж, позивачем надано до матеріалів справи ОСОБА_4 управління ДФС у Запорізькій області від 11.12.2017 №706/08-01-14-02/08563487 про результати документальної позапланової виїзної перевірки управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 20.11.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 20.11.2017. Пункт 3.3.4 цього ОСОБА_4 свідчить про відсутність порушень позивачем пропорційності сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення з боку позивача, а тому є безпідставним висновок про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача, а тому в цій частині суд приходить до висновку задоволення позову.

При цьому суд враховує позицію Верховного суду України викладену у постанові від 16.06.2015 у справі 321-377а15.

Разом із тим, щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача списати неправомірно нараховані штрафні санкції та пеню на загальну суму 73269 грн. 66 коп. в цій частині слід відмовити оскількі із пояснень представника відповідача та доданих документів з'ясовано, що в інтергованій карті платника у зв'язку з судовим оскарженням, така сума відображена «з мінусом», тобто нарахування зменшшуються до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Запорізькою об’єднаною державною податковою інспекцією ОСОБА_4 управління ДФС у Запорізькій області рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10 жовтня 2016 року №000484.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39488184) на користь управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 26, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08563487) судові витрати у розмірі 1378 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 09.04.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова