Рішення № 73591191, 13.04.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2018 року м. Ужгород№ 807/97/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

за участю сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

позивач – не з’явився;

відповідач – представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Горішня Брама, буд. 183, РНОКПП – НОМЕР_1) до ОСОБА_3 Укртрансбезпеки у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, буд. 8, код ЄДРПОУ – 39816845) про визнання протиправними дій, скасування постанов, стягнення коштів, сплачених у вигляді штрафів та заподіяних збитків, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся у Закарпатський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до ОСОБА_3 Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Закарпатській області (далі - відповідач), яким просив суд: 1) визнати протиправними дії ОСОБА_3 Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Закарпатській області спрямовані на сплату ОСОБА_2 адміністративного-господарських штрафів на загальну суму 7480,00 грн. та понесених у зв’язку зі сплатою цих штрафів витрат на комісію за прийняті платежі у сумі 89,76 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, стягнути на користь ОСОБА_2 7480,00 грн., сплачених у вигляді та 89,76 грн. збитків, понесених у вигляді витрат на комісію за прийняті платежі; 2) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, стягнути на користь ОСОБА_2 704,80 грн. сплачених у якості судового збору (а.с.6-10).

Під час засідання 05 квітня 2018 року задоволено клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача ОСОБА_3 Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Закарпатській області на належного Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті.

У судові засідання позивач не з’являвся, у зв’язку із перебуванням у відрядженні за межами країни та просив суд справу розглянути на підставі наявних у ній доказах без його участі, а позов задовольнити у повному обсязі, оскільки вважає неправомірним порядок нарахування штрафних санкцій.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився подавши заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначивши, що проти задоволення проти позову заперечує з мотивів викладених у письмовому відзиві, зокрема щодо відсутності порушеного права позивача.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

11 травня 2017 року працівниками ОСОБА_3 Укртрансбезпеки було складено ОСОБА_3 за № 0080373 про відсутність тахо-карти (роздруківки) з 01 травня 2017 року по 11 травня 2017 року та відсутність довідки про відпочинок за вказаний період (а.с.35). У тому числі порушення відповідальність за яке передбачене ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень, без щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку видія, та без довідки про відпочинок водія за 11 травня 2017 року, за 10 травня 2017 року, за 09 травня 2017 року, за 08 травня 2017 року, за 07 травня 2017 року, за 06 травня 2017 року, за 05 травня 2017 року, за 04 травня 2017 року, за 03 травня 2017 року, за 02 травня 2017 року, за 01 травня 2017 року (а.с.35).

На підставі вищезазначеного ОСОБА_3 Укртрансбезпеки у Закарпатській області 12 травня 2017 року були винесені постанови (АО 082539, АО 082538, АО 082537, АО 082536, АО 082535, АО 082534, АО 082533, АО 082532, АО 082531, АО 082530, АО 082529) про застосування адміністративно-господарських штрафів (а.с.16-26). Згідно яких UATRANS SP.Z.O.O. а/д Київ-Чоп М-06 756 км. + 800 м. 11 травня 2017 року о 17 год. 35 хв. допущено: управління транспортних засобом при здійсненні міжнародного автомобільного перевезення вантажу без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія, що є порушенням п.7 ст.12 додатку до ЄУТР та ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачено абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». На підставі чого постановлено стягнути з UATRANS SP.Z.O.O. адміністративно-господарських штраф за кожен день окремо у сумі 680 грн. на загальну суму 7480 грн. за порушення (а.с.16-26).

Як вбачається із матеріалів справи, власником транспортного засобу марки DAF/KOEGEL номер знак RP-69290/RP-2093-P є UATRANS SP.Z.O.O. (37-70, Pizemysl ul. Naruszewicza, 2), а водієм позивач – ОСОБА_2.

Відповідно до пункту 1 Положення Про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року за № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Укртрансбезпеки є:

1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;

4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного, морського та річкового транспорту.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України;

- здійснює контроль за додержанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах;

- здійснює передбачений законодавством контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України;

- здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

- здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;

- здійснює інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до п.1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У відповідності до п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015р. «ОСОБА_4 питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, ОСОБА_3 Укртрансбезпеки у Закарпатській області.

Розпорядженням КМУ №1378-р від 16.12.2015р. «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті під час здійснення своїх повноважень діє як суб’єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов’язкових до виконання.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006р. (далі - Порядок №1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік документів, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт»;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі -ЄУТР);

- додержання водієм режиму праці та відпочинку тощо;

- виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Суд констатує, що посадовими особами ОСОБА_3 Укртрансбезпеки у Закарпатській області було встановлено наявність в транспортному засобі цифрового тахографа, а тому з метою подальшої перевірки дотримання водієм режимів праці та відпочинку, визначених ЄУТР, водію було запропоновано надати карту водія або роздрукувати дані роботи тахографа.

Вказані вище вимоги контролюючих осіб є законними та ґрунтуються на законодавстві України та країн, що є Договірними Сторонами Угоди Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2010р. за №946/18241 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до п. 3.1 Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ (пости сервісного обслуговування тахографів) використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно п. 3.3. Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до п. 3.6. Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній п.3.3. Інструкції №385.

Стаття 11 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі - ЄУТР) вказує, що підприємство організовує автомобільні перевезення таким чином, щоб члени екіпажу могли дотримуватись положення цієї Угоди.

Відповідно до ч.8 ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також у разі якщо у транспортного засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

В цілях сприяння проведенню перевірок, перевізникам рекомендується використовувати для підтвердження діяльності Бланки підтвердження діяльності, затверджені Поправкою №6 до ЄУТР, яка відповідно до статті 12-біс (Зразки типових бланків) та нового Доповнення 3 до додатку до ЄУТР передбачає оформлення Бланку підтвердження діяльності водія та у Інструкції визначає умови його використання.

У Доповненні 32 «Контрольний пристрій» до ЄУТР, зокрема статті 10 вказано, що роботодавець і водій забезпечують правильне функціонування і належним чином використання, з однієї сторони, контрольного пристрою і, з другої сторони, картки водія в тих випадках, коли водій повинен керувати транспортним засобом, облаштованим цифровим тахографом.

Відповідно до п. 4 а) статті 11 Доповнення 32 «Контрольний пристрій» до ЄУТР, водій може мати тільки одну дійсну картку водія. Йому дозволено користуватися лише своєю особистою карткою водія.

Пунктом 2 а) статті 1234 вказано, що водій використовують реєстраційні листки або картку водія кожний день, коли вони керують транспортним засобом, з моменту приймання транспортного засобу під свою відповідальність.

Пунктом 7 b) зазначено про те, що у випадку коли водій керує транспортним засобом, облаштованим цифровим контрольним пристроєм, повинен завжди, коли буде вимога контролюючої особи, пред'явити:

і) картку водія, власником якої він є;

іі) будь-які записи, зроблені власноруч, і розпечатку, зроблену в межах поточного тижня и попередніх 15 календарних днів, як це вимагається у відповідності до ЄУТР;

ііі) реєстраційні листки, у кількості та у відповідності до того ж періоду, вказаного у попередньому пункті, під час якого він керував транспортним засобом, облаштованого аналоговим тахографом.

Починаючи з 20.12.2010 р., тобто дати прийняття Поправки №6 до ЄУТР, періоди, згадані у пункті іі) повинні охоплювати поточний день та попередні 28 календарних днів.

Відповідно до пункту 7 с) цієї ж статті, уповноважена контролююча особа може перевірити виконання вимог ЄУТР шляхом аналізу реєстраційних листків, що виводяться на екран або розпечатаних даних, які були зареєстровані контрольним пристроєм, або за допомогою картки водія, чи - якщо це зробити неможливо - шляхом аналізу будь-якого іншого документа, який дозволяє пояснити недотримання будь-якого положення.

Пунктом 8 статті 1234 вказано, що заборонено підробляти, вилучати або знищувати дані, внесені до реєстраційного листка, що зберігається в контрольному пристрої або на картці водія, і розпечатані документи з цифрового тахографа. Забороняються також будь-які дії по відношенню до контрольного пристрою, реєстраційного листка або картки водія, в результаті яких можуть бути підроблені, вилучені чи знищені дані і/або надрукована інформація. Жодне з цих пристроїв, які можуть бути використані у вказаних цілях, не повинно знаходитися в транспортному засобі.

В порушення вказаних вище вимог ЄУТР, Закону України «Про автомобільний транспорт», Інструкції №385, водій ОСОБА_2, не надав для перевірки на законну вимогу контролюючої особи, щоденні реєстраційні листки режиму роботи та відпочинку за 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09, 10 та 11 травня 2017 року.

Окрім того, у водія під час перевірки не було Бланку підтвердження діяльності, який би вказував на те, що в окремі дні, він не працював та перебував на відпочинку, лікарняному, відпустці тощо.

В інструкції до Бланку підтвердження діяльності вказано, що усі позиції бланку необхідно заповнити перед рейсом транспортним підприємством та водієм. Таким чином у разі відсутності Бланку підтвердження діяльності водія під час проведення перевірки контролюючим органом, бланк вважається не дійсним.

Прошу суд звернути увагу на те, що у водія ОСОБА_2, на момент перевірки був відсутній Бланк підтвердження діяльності, який необхідно було заповнити перед рейсом транспортним підприємством та водієм.

Дане і пояснює причини відсутності та ненадання контролюючим особам даних щодо режимів роботи та часу відпочинку водія.

Також це вказує на грубе порушення перевізником UATRANS SP.Z.O.O. особливостей організації праці та контролю за роботою водіїв транспортних засобів.

Варто зазначити про те, що відповідно до абз. 2 п. 25 Порядку №1567, у разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Відповідно до статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» випуск (впуск) з (на) території України транспортного засобу, що виконує міжнародне перевезення, на якому здійснено порушення транспортного законодавства, здійснюється тільки після надання водієм документа щодо сплати штрафу чи виконання припису органу - державного контролю, якщо скарга на постанову щодо накладання адміністративного стягнення залишилися без задоволення.

2. Так, під час перевірки були виявлені порушення, відповідальність за які передбачена:

- абз.11 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів з 01.05.2017р. по 11.05.2017р.

Виявлені порушення були зафіксовані в акті проведення перевірки серії АО №0080373 від 11.05.2017р. Водій ОСОБА_2 підписав акт перевірки та у графі пояснення водія про причини порушень зазначив, що «Згідний» тим самим трактуючи це фактично, як визнання наявності виявлених порушень.

У направленні на перевірку №014319 від 11.05.2017р. визначено вид перевірки -рейдова. Відповідно до п. 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається ОСОБА_3 за формою з додатком 3. Таким чином Порядок №1567 вказує на те, що про здійснення рейдової перевірки перевізник не попереджається, а у випадку виявлення порушення транспортного законодавства, ОСОБА_3 перевірки складається в одному екземплярі.

3. Статтею 61 Конституції України вказано, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Разом з тим, стаття 61 Конституції України міститься у розділі II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина», в якому закріплені конституційні права, свободи і обов’язки та їх гарантії, насамперед людини і громадянина, а не юридичної особи.

Про це свідчить як назва цього розділу, так і системний аналіз змісту його статей та ч. 2 ст.3 Конституції України.

Вказане вище також роз’яснене Конституційним Судом України в частині З рішення від 09.02.1999 року у справі №1-7/99. (офіційний вісник України від 05.03.1999 — 1999 р., № 7, стор. 160, код акту 6863/1999).

Разом з тим, ч.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» вказує на те, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

ОСОБА_5 перевізником не було виконано вимоги ЄУТР та Закону України «Про автомобільний транспорт» до останнього, у відповідності до абз.11 ч.1 ст. 60 цього ж Закону було застосовано штрафні санкції за кожен день здійснення міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів у розмірі 40 сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. У відповідності до статті 30 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільний

- перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний:

- забезпечувати дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт;

- забезпечувати контроль технічного та санітарного стану автобусів чи таксі перед початком роботи;

- забезпечувати водіїв необхідною документацією.

Водій транспортного засобу зобов'язаний мати та надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи. Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

ОСОБА_5 про проведення перевірки доодержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складений на автомобільного перевізника UATRANS SP.Z.O.O., а не на водія ОСОБА_2, відповідно право позивача не порушено.

5. У відповідності до частини 3 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Предметом оскарження є постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 12.05.2017 року, які винесені відносно автомобільного перевізника UATRANS SP.Z.O.O., тобто чи наділений (згідно ч.3 ст.43 КАС України) ОСОБА_2 адміністративно процесуальною дієздатністю щодо представлення інтересів підприємства у даному судову процесі.

Суд приходить висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України, у зв’язку з відмовою у задоволенні позовних вимог позивачеві та відсутністю понесених витрат відповідачем, судові витрати у даній справі не стягуються.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Горішня Брама, буд. 183, РНОКПП – НОМЕР_1) до ОСОБА_3 Укртрансбезпеки у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, буд. 8, код ЄДРПОУ – 39816845) про визнання протиправними дій, скасування постанов, стягнення коштів, сплачених у вигляді штрафів та заподіяних збитків – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року).

Відповідно до статті 243 КАС України в судовому засіданні 13 квітня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено та підписано 23 квітня 2018 року.

СуддяОСОБА_4