Рішення № 73591050, 17.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Житомир справа № 806/1233/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Коваля О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання повторно розглянути заяву та прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, -

встановив:

07.03.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, у якому вона просить:

- визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для виділення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,045 га для індивідуального садівництва, викладеній у листі від 19.01.2018 № К-47145/0-111/0/22-18 неправомірними;

- зобов'язати Головне управління Держіеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву від 22.12.2017 ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки № 242 у власність орієнтовною площею 0,045 га для індивідуального садівництва на території Соколовського масиву, Іванівської сільради Житомирського р-ну та прийняти законне рішення за наслідками розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач відмовив їй у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для виділення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,045 га для індивідуального садівництва з підстав, що не передбачені законодавством. Така підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, як включення/не включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які можливо передати у межах норм безоплатної передачі на території Житомирської області, Земельним кодексом України або іншим законом не передбачена. Крім того, позивач зазначає, що законом визначено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, таким чином лист Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 19.01.2018 за № К-17145/0-111/0/22-18 фактично не містить правових підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки відповідач не наводить виключні підстави, які визначені у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 29.03.2018 на 10 год. 00 хв.

29.03.2018 розгляд справи відкладено на 17.04.2018 на 10 год. 00 хв. на підставі клопотання представника відповідача для підготовки відзиву на адміністративний позов (а.с. 27, 37).

03.04.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 39-41), в якому останній просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 В обґрунтування заперечень зазначило, що з метою раціонального використання земельних ділянок відповідачем сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані у межах норм безоплатної приватизації на території Житомирської області. З урахуванням таких обставин, Головним управління листом було проінформовано позивача, що на офіційному веб-сайті відповідача розміщена інформація про перелік земельних ділянок, які передаються у межах норм безоплатної приватизації на території області. Щодо вимоги позивача у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою на підставі поданих документів, представник відповідача також заперечував з тих підстав, що дане питання відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, а тому суд не може втручатись у дискреційні повноваження відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 17.04.2018 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що викладені у відзиві на адміністративний позов.

Пояснив, що надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передача земельних ділянок у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації може здійснюватися лише відповідно до переліків земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за формулою), оприлюднених на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок, тому відповідач правомірною не надав позивачеві дозвіл на розроблення документації із землеустрою на підставі вказаної заяви.

Вислухавши представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є користувачем земельної ділянки № 242 площею 0,045 га на території Соколовського масиву Іванівської сільради Житомирського району.

Вказана земельна ділянка була виділена її чоловіку ОСОБА_4 відповідно до протоколу № 20 від 16.11.1983 зборів садівничого товариства «Ентузіаст», як учаснику садівничого товариства, про що свідчить дозвіл № 54 від 18.11.1983 (а.с. 19).

Після смерті чоловіка позивач є членом садівничого товариства «Ентузіаст» та користувачем земельної ділянки № 242, що підтверджується довідкою Садівничого товариства «Ентузіаст» БМУ «Промбуд-2» Комбінату «Житомирпромбуд» № 9 від 10.08.2017 (а.с. 18).

22.12.2017 ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі у власність, площею 0,045 га, для садівництва, на території Іванівської сільської ради Житомирського району (а.с. 15). До заяви долучила: копію паспорта та ідентифікаційного коду (а.с. 11-12), довідку садівничого товариства (а.с. 18), викопіювання з кадастрової карти (плану) (а.с. 14), копію довіреності.

19.01.2018 за результатами розгляду вказаного звернення, листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № К-17145/0-111/0/22-18 відмовлено ОСОБА_3 у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для індивідуального садівництва, площею 0,045 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради, Житомирського району, Житомирської області. Вказана відмова мотивована тим, що запитувана земельна ділянка не увійшла до переліку земельних ділянок, які будуть передаватись у межах норм безоплатної приватизації на території Житомирської області (а.с. 13).

Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернулась зі скаргою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за результатами розгляду якої ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні вимог скарги (а.с. 16-17).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч. 2 ст. 14 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «а» ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

За змістом ч. 1 ст. 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Згідно з абзацом першим ч. 1 та ч. 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 ст. 117 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом «в» ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Згідно з абзацом першим ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Разом із тим, як слідує із матеріалів справи, у тому числі і з відзиву на адміністративний позов відповідача, відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,045 га у власність для ведення індивідуального садівництва мотивована тим, що запитувана земельна ділянка не увійшла до переліку земельних ділянок, які можливо передати у межах норм безоплатної приватизації на території Житомирської області.

Так, відповідач зазначає, що надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації може здійснюватися лише відповідно до переліків земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за формулою), оприлюднених на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.

Також суд зауважує, що відповідачем не надано доказів того, що на час відмови позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ним було сформовано перелік земельних ділянок та визначено площу земельних ділянок, яка передається у межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, а також оприлюднено перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційному веб-сайті.

Крім того, суд зазначає, що зміст статей 118, 122 ЗК України свідчить про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

До того ж, будь-які законні критерії визначення пріоритетності того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відсутні.

Факт користування запитуваною земельною ділянкою підтверджується довідкою голови Садівничого товариства «Ентузіаст» № 9 від 10.08.2017 та копією Дозволу на отримання та користування земельною ділянкою № 54 від 18.11.1983 (а.с. 18-19). Як стверджує позивач, на території Садового товариства майже усі садові ділянки інших членів товариства передані у власність.

Таким чином, викладені відповідачем у листі від 19.01.2018 № К-17145/0-111/0/22-18 мотиви для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не містять жодної із передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підстав для такої відмови.

Враховуючи вищевикладене Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області протиправно відмовило позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,045 га, розташованої на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки № 242 площею 0,045 га для індивідуального садівництва, розташованої на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, суд зазначає наступне.

Відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, діяв всупереч положень Земельного кодексу України, а тому суд розцінює відмову відповідача, оформлену листом від 19.01.2018 № К-17145/0-111/0/22-18 як протиправну.

Відповідачем не надано будь яких доказів, що земельна ділянка, вказана у заяві ОСОБА_3, була включена на момент відмови у наданні дозволу до переліку земельних ділянок, які можливо передати у межах норм безоплатної приватизації на території Житомирської області.

З цих підстав, суд для захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,045 га для садівництва, розташованої на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 необхідно задовольнити.

Зважаючи на відсутність витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251 КАС України, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (10003, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513) про визнання дій протиправними, зобов'язання повторно розглянути заяву та прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою - задовольнити.

Визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для виділення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,045 га для індивідуального садівництва, викладеній у листі від 19.01.2018 № К-47145/0-111/0/22-18 неправомірними.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву від 22.12.2017 ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки № 242 у власність орієнтовною площею 0,045 га для індивідуального садівництва на території Соколовського масиву, Іванівської сільради Житомирського р-ну та прийняти законне рішення за наслідками розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішення набирає законної сили згідно з статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Єфіменко

Повне судове рішення складене 23 квітня 2018 року