
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 803/107/18
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
при секретарі судового засідання Головатій І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулася в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2018 року №UA205110/2018/000016/1.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з фактурою від 30.08.2017 № VF43/08/17 ОСОБА_4 було придбано у компанії “SASCHA SP.Z О.О.” автомобіль марки Volkswagen СС, 2015 року випуску, який транспортувався з США за ціною 4500,00 доларів США. З метою митного оформлення вказаного товару позивачем подано до ОСОБА_1 митниці ДФС митну декларацію (далі - МД) від 05.01.2018 № UA205090/2018/000744 та документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі – МК України), із заявленою митною вартістю за ціною договору.
Проте, позивачу було безпідставно відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2018/00002, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2018 №UA205110/2018/000016/1.
Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2018 №UA205110/2018/000016/1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом). При цьому, відповідачем письмово не повідомлено підстави для витребування додаткових документів, не зазначено, які саме складові частини митної вартості необхідно підтвердити та якими саме документами, передбаченими МК України, крім того, не проведено процедуру консультацій в письмовій формі, не дотримано послідовності застосування методів визначення митної вартості із письмовим повідомленням про це декларанта, а також не надано декларанту письмової інформації про причини невизнання митної вартості та письмового обґрунтування розрахунку числового значення скоригованої митної вартості.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_1 митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 16.01.2018 № UA205110/2018/000016/1.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 08.02.2018 року №143/03-70-10/17 (а. с.62-64) та в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 митниці ДФС ОСОБА_3 адміністративний позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні. Зазначила, що під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару встановлено, що документи подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення усіх складових митної вартості товарів, а саме не підтверджують витрат, понесених покупцем про здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг, та містять розбіжності.
Зокрема, з’ясовано, що імпортований транспортний засіб ввезено морським транспортом, країною відправки є Сполучені Штати Америки. Експортером товару є SASCHA SP. z.o.o., при цьому, власником транспортного засобу є INTERTRADE INC. Крім того, у фактурі №VF43/08/17 від 30.08.2017 року зазначено термін оплати 10 днів, проте декларантом не додано документів, які засвідчують факт оплати та які містять реквізити необхідні для ідентифікації імпортованого товару.
У зв’язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товару не містили всіх відомостей, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларантом були лише частково надані документи для підтвердження митної вартості товару. Проте, у наданих документах не вказана конкретна вартість автомобіля, а лише вартість відновлювальних робіт на території України.
У зв’язку з вищевикладеним, позивачу було відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару та на підставі статті 64 МК України митну вартість ввезеного транспортного засобу визначено за резервним методом на рівні 12700 доларів США. Вказана вартість була визначена митним органом на підставі акту митного огляду №500650/2017/002173 від 29.12.2017 року та з урахуванням технічного стану автомобіля.
З урахуванням наведеного, відповідач просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У поданій до суду відповіді на відзив від 16.02.2018 (а.с.132-133) позивач не погодилася з відзивом на позовну заяву, вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2018 року №UA205110/2018/000016/1 протиправним з підстав, викладених в позовній заяві. При цьому, жодних доказів недостовірності заявленої митної вартості митний орган як у своєму рішенні про коригування митної вартості товарів так і у відзиві не навів. Зокрема, під час митного оформлення товару митному органу було надано лист компанії продавця SASCHA SP. z.o.o. від 08.01.2018 року в якому підтверджено, що відповідно до фактури №VF43/08/17 від 30.08.2017 року розрахунки з компанією SASCHA SP. z.o.o. проведено в повному обсязі. Зазначену інформацію було також підтверджено додатковим листом SASCHA SP. z.o.o. від 12.02.2018 року.
На посилання відповідача у відзиві, що у висновку експертом не вказана конкретна вартість автомобіля, а лише вартість відновлювальних робіт на території України, зазначає, що експертом визначено, що ринкова вартість автомобіля Volkswagen СС, ввезеного на митну територію України в пошкодженому стані з врахуванням відновлювального ремонту значно менша його ринкової вартості у країні придбання та відповідно рівняється утилізаційній вартості.
Також митний орган не обґрунтував, чому не можливо було використати попередні методи визначення митної вартості, які передбачені статтями 59-63 МК України, визначивши митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної у довіднику NADA, не врахувавши при цьому, що наявність пошкоджень автомобіля та необхідність проведення його відновлювального ремонту суттєво впливає на митну вартість вказаного товару.
У поданих до суду запереченнях на відповідь на відзив від 26.02.2018 №222/03-70-10/17 (а.с.140-144) відповідач зазначає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2018 року №UA205110/2018/000016/1 прийняте у повній відповідності до норм чинного законодавства.
Крім того, 12.02.2018 за вх. №1865/18 позивач подала письмове клопотання про стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов’язаних з правничою допомогою, в сумі 6524,00 грн. (а.с.54-55).
26.02.2018 за вх. №2567/18 представник відповідача подала до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (а. с. 138-139).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнала з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 05.01.2018 для митного оформлення товару - бувшого у використанні, пошкодженого автомобіля Volkswagen СС, номер кузова №WVWBP7AN6FE827441, 2015 року випуску, декларантом (ПП “Прайд Сервіс”) на митний пост “Луцьк” було подано МД №UA205090/2018/000744 (а.с.91-92) та комплект документів (а.c.69-71). Вказаний товар надійшов на адресу ОСОБА_4 згідно з фактурою від 30.08.2017 року №VF43/08/17, від компанії “SASCHA SP.Z О.О.” (а.с.17). При цьому, як вбачається із графи 43 зазначеної МД №UA205090/2018/000744, вказаний товар був задекларований за першим методом, тобто за ціною договору.
Мотивуючи тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у відповідності із положеннями ст. 53-54 МК України (декларантом до митного оформлення не надано документів, що підтверджують витрати, понесених покупцем про здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг, не надана експортна декларація і платіжні документи), 05.01.2018 року посадовою особою митного органу декларанту було підготовлено та направлено електронне повідомлення та запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару; за наявності - інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов’язаних з виконанням умов купівлі імпортованого транспортного засобу; рахунки на здійснення платежів третім особам (експортером товару SASCHA SP. z.o.o. продавцю, зазначеному в технічному паспорті); висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовані спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) (а.с.28).
У відповідь на вказане повідомлення декларантом ПП “Прайд Сервіс” було надіслано лист від 09.01.2018 року №42-вих. (а.с.21-22), в якому повідомлено про те, що декларація країни відправлення у ОСОБА_4 відсутня, оскільки відсутні відомості про її оформлення. Про здійснення експорту на сертифікаті робиться лише відмітка відповідного державного органу США про експорт товару і цього є достатньо для здійснення експорту. Будь-які рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов’язаних з виконанням умов купівлі імпортованого товару і рахунки про здійснення платежів третім особам експортером товару “SASCHA SP.Z О.О.” продавцю, зазначеному у технічному паспорті також відсутні і їх бути не може, бо жодної участі у таких операціях ОСОБА_4 не приймала. Їй також невідомо на який технічний паспорт посилається представник митниці, адже автомобіль вона купила у польської фірми і підтвердженням цього є фактура від 30.08.2017 року №VF43/08/17 та сам факт передачі (надходження ) товару, оскільки покупець такі витрати не поніс. Зазначає, що ціна товару зазначена з його доставкою в порт ОСОБА_2, підтвердженням чого є також фактура.
Разом з тим, декларантом надано митному органу додаткові документи, а саме: висновок №03-2018 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Volkswagen СС vin-№WVWBP7AN6FE827441 від 05.01.2018 року; лист від фірми-продавця “SASCHA SP.Z О.О.” про проведення розрахунку із покупцем в повному обсязі; копію митної декларації UA 500650/2017/004741 від 19.08.2017 року на оформлення аналогічного транспортного засобу за 1-им методом визначення митної вартості; цінову інформацію даного транспортного засобу із аукціону на ринку США COPART із зазначенням фінальної ставки – 4050 дол. США. У листі декларанта містилося прохання про чітке зазначення митницею причин та підстав витребування додаткових документів, а також зазначення, які саме складові частини митної вартості потрібно підтвердити та якими саме документами передбаченими відповідною частиною статті 53 МК України. Адже із листа митного органу такої інформації не вбачається і неможливо зорієнтуватись, які саме складові частини митної вартості потрібно додатково підтвердити, незважаючи що декларантом надано усі обов’язкові документи передбачені ч.2 ст. 53 МК України. Просять, проводити консультації виключно в письмовій формі, дотримуватись послідовності застосування методів визначення митної вартості із письмовим повідомленням про це декларанта, надавати декларанту письмову інформацію про причини невизнання митної вартості, в разі коригування митної вартості надати письмове обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості (а.с. 21-22).
09.01.2018 року посадовою особою митниці у відповідь на лист декларанта від 09.01.2018 року №42-вих було направлено електронне повідомлення (а.с.29), в якому зазначено, що під час здійснення контролю правильності митної вартості встановлено, що імпортований транспортний засіб громадянкою України ОСОБА_4 ввезено морським транспортом, країною відправки транспортного засобу є Сполучені Штати Америки. Митницею надіслано повідомлення про надання інформації щодо оплати експортером товару SASCHA SP.Z О.О продавцю INTERTRADE INC., тобто підтверджуючих документів щодо оплати між даними суб’єктами, а також банківських документів, що підтверджують факт оплати ОСОБА_4 продавцю SASCHA SP.Z О.О, адже у фактурі від 30.08.2017 року №VF43/08/17 зазначено, що термін оплати становить 10 днів (до 09.09.2017 року), проте декларантом не надано документів, які засвідчують факт оплати, що містить реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару та для підтвердження заявленої митної вартості. Було витребувано копію митної декларації країни відправника, проте вона також не була надана декларантом. У наданому висновку експерта №03-2018 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Volkswagen СС vin-№WVWBP7AN6FE827441 від 05.01.2018 року не вказана конкретна визначена ним вартість автомобіля, а визначена лише вартість відновлювальних робіт на території України, а тому дані наведені в експертному висновку прийняті до уваги митницею виключно як джерело довідкової інформації та не можуть бути використані для підтвердження вартості на даний товар. Посадовою особою митного органу проінформовано декларанта, що митницею буде прийнято рішення про коригування митної вартості, оскільки документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: підтвердження витрат, понесених покупцем на транспортування та здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг, а також, зазначено що митну вартість буде визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної у довіднику NADA і акту митного огляду №500650/17/002173 від 29.12.2017 року з врахуванням технічного стану автомобіля, яка становитиме 12700 дол. США та буде прийнято рішення про коригування митної вартості.
У відповідь на повідомлення митного органу від 09.01.2018 року про визначення митної вартості автомобіля в сумі 12700 дол. США декларантом ПП “Прайд Сервіс” надіслано лист від 10.01.2018 року № 45-вих. (а.с.23) з проханням надати розрахунок складових митної вартості з врахуванням технічного стану автомобіля згідно акту митного огляду №500650/17/002173 від 29.12.2017 року.
10.01.2018 року посадовою особою митниці у повідомленні зазначено, що митну вартість буде визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної у довіднику NADA та акту митного огляду №500650/17/002173 від 29.12.2017 року з врахуванням технічного стану автомобіля, його пошкоджень, та показника спідометра, яка становитиме 12700 дол. США.
Неодноразові звернення декларанта щодо надання митним органом розрахунку складових митної вартості з врахуванням технічного стану автомобіля згідно акту митного огляду №500650/17/002173 від 29.12.2017 року та висновку експерта №03-2018 від 05.01.2018 року були викладені у листах від 10.01.2018 року №48-вих., від 12.01.2018 року №52-вих. та від 15.01.2018 року №56-вих. (а.с.24-26). Посадовою особою митниці у відповідях від 12.01.2018 року, від 16.01.2018 року на вищевказані листи декларанта зазначено, що митну вартість буде визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної у довіднику NADA і акту митного огляду №500650/17/002173 від 29.12.2017 року з врахуванням технічного стану автомобіля, його пошкоджень та показника спідометра, яка становитиме 12700 дол. США (а.с.31-33).
16.01.2018 року позивачу відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2018/00002. Як зазначено у вказаній картці відмови, м/п “Луцьк” повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: у зв’язку з прийняттям рішення про коригування заявленої митної вартості від 16.01.2018 року №UA205110/2018/000016/1. У цій же Картці відмови митний орган роз’яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості від 16.01.2018 року №UA205110/2018/000016/1 (а. с.13).
16.01.2018 року ОСОБА_1 митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товару №UA205110/2018/000016/1, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару “легковий автомобіль, марка – Volkswagen, модель – СС, бувший у використанні, пошкоджений, рік виготовлення 2015, тип двигуна – бензин, об’єм – 1984 см. куб., тип кузова – седан, номер кузова №WVWBP7AN6FE827441 за ціною 12700,00 доларів США (замість 4500,00 доларів США, що була заявлена декларантом).
У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту було запропоновано надати документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно статті 53 та статті 54 МК України: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, копію митної декларації країни відправлення, рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов’язаних з виконанням умов купівлі імпортованого ТЗ, рахунки про здійснення платежів третім особам (експортером товару SASCHA SP.Z О.О продавцю, зазначеного в технічному паспорті), висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовані спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові наявні документи для підтвердження підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням). Декларантом подані наступні додаткові документи: висновок експертного авто товарознавчого дослідження автомобіля від 05.01.2018 року №03-2018; лист від фірми – продавця “SASCHA SP.Z О.О.”; копія митної декларації UA 500650/2017/004741 від 19.08.2017 року; цінова інформація по лотах. Під час здійснення контролю правильності митної вартості встановлено, що імпортований транспортний засіб громадянкою України ОСОБА_4 ввезено морським транспортом, країною відправки транспортного засобу є Сполучені Штати Америки. Митний орган звернувся до декларанта з проханням надати інформацію щодо оплати експортером товару SASCHA SP.Z О.О продавцю INTERTRADE INC., тобто надати підтверджуючі документи щодо оплати між даними суб’єктами, а також надати згідно п.4 ч.2 ст.53 МК України банківські документи (платіжне доручення банку (чек на оплату імпортованого товару), що підтверджують факт оплати ОСОБА_4 продавцю SASCHA SP.Z О.О, адже у фактурі від 30.08.2017 року №VF43/08/17 конкретно зазначено, що термін оплати становить 10 днів (до 09.09.2017 року), проте декларантом не надано документів, які засвідчують факт оплати, що містить реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару та для підтвердження заявленої митної вартості. Згідно з пунктом 3.7 статті 53 МК України було витребувано копію митної декларації країни відправника, проте вона також не була надана декларантом. Висновки про вартісні та якісні характеристики товару, надані спеціалізованими експертними організаціями було витребувано згідно з пунктом 3.8 статті 53 МК України. Відповідно до пункту 21 статті 58 МК України використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватись документально. У наданому висновку експерта №03-2018 від 05.01.2018 року не вказана конкретна визначена ним вартість автомобіля, а визначена лише вартість відновлювальних робіт на території України, а тому дані наведені у експертному висновку прийняті до уваги митницею виключно як джерело довідкової інформації і носять консультаційний характер та не можуть бути використані для підтвердження вартості на даний товар. При посиланні декларантом на МД №205090/2017/017458 від 03.08.2017 року повідомлено, що дана МД була оформлена за митною вартістю, визначеною митним органом з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України і має інші та фізичні характеристики. Разом з тим, посадовою особою митного органу проінформовано декларанта, що митницею буде прийнято рішення про коригування митної вартості, оскільки документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: підтвердження витрат, понесених покупцем про здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг, не надана експертна декларація і платіжні документи. У зв’язку з вищевикладеним та керуючись вимогами частини п’ятої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари (надана інформація у МД №500650/17/004741 від 19.08.2017 року стосується транспортного засобу Volkswagen СС 2014 року випуску з іншими технічними характеристиками, а подається Volkswagen СС 2015 року) методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в довіднику NADA, використання якого передбачене Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) і акту митного огляду №500650/2017/002173 від 29.12.2017 з врахуванням технічного стану автомобіля митна вартість становитиме 12700,00 доларів США (а. с.68).
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару «легковий автомобіль, марка – Volkswagen, модель – СС, бувший у використанні, пошкоджений водою, рік виготовлення 2015, тип двигуна – бензин, об’єм – 1984 см.куб., тип кузова – седан, номер кузова №WVWBP7AN6FE827441» за основним методом (за ціною договору, що складає 4500,00 доларів США) та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв’язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом надано не усі документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в довіднику NADA, використання якого передбачене Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) і акту митного огляду № 500650/2017/001955 від 05.12.2017 з врахуванням технічного стану автомобіля, на рівні 12700,00 доларів США.
Статтею 49 МК України від 13.03.2012 № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою – третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою – третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою – третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п’ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою – другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти таких висновків.
На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказана правова позиція висловлена у пунктах 2 - 4, 14, 16, 18, 22 розділу “Висновки” Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13.03.2012) – додатку до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року” № 2 від 13.03.2017.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених під час судового розгляду доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 16.01.2018 року №UA205110/2018/000016/1 вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв’язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
Разом з тим, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Крім того, суд також враховує, що декларант виконав вимоги митниці в частині подання документу щодо оплати товару, а витребувані митницею інші документи (рахунки на здійснення платежів третім особам (експортером товару “SASCHA SP.Z О.О.” продавцю), копія митної декларації країни відправлення, рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов’язаних з виконанням умов купівлі імпортованого ТЗ) не були подані у зв’язку з їх відсутністю, та, на думку суду, їх неподання декларантом з об’єктивних причин не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення. При цьому, поданий лист від фірми-продавця “SASCHA SP.Z О.О.” від 08.01.2018 року (а.с.134) є належним доказом, що підтверджує проведення розрахунку із покупцем в повному обсязі, згідно з фактурою від 30.08.2017 №VF43\08\17, в якій вказано вартість транспортного засобу в розмірі 4500,00 доларів США, включаючи транспортування (а.с.17) .
Суд звертає увагу на приписи пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, відповідно до яких прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
На думку суду, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов’язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
При вирішенні даного спору суд також виходить з того, що відповідачем безпідставно не взято до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Volkswagen СС vin-№WVWBP7AN6FE827441 від 05.01.2018 року №03-2018 з додатками (а.с.34-38), яким визначено вартість відновлювального ремонту спірного автомобіля у розмірі 1020515,05 грн. Ринкова вартість автомобіля, ввезеного на митну територію України в пошкодженому стані з врахуванням відновлювального ремонту значно менша його ринкової вартості у країні придбання, відповідно рівняється утилізаційній вартості. У разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу аналогічного КТЗ, а у разі відсутності такої ціни, за вартість утилізації беремо дані зі купчих документів ввезеного КТЗ.
Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Враховуючи, що вказаний висновок складено за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, здійсненої на підставі відповідних досліджень, особою, яка має необхідні (спеціальні) знання для надання висновку з досліджуваних питань, пройшла відповідну підготовку та отримала кваліфікацію судового експерта з відповідної експертної спеціальності, суд вважає, що такий висновок є належним та допустимим доказом обґрунтованості визначення митної вартості транспортного засобу ввезеного позивачем.
Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо контролю правильності визначення митної вартості транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, направлених Листом Державної митної служби України від 22.01.2017 №25/4-14-36/601-ЕП, які призначені для застосування посадовими особами митних органів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості при митному оформленні транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, для забезпечення справляння в повному обсязі встановлених податків та зборів (обов'язкових платежів), довідник “N.A.D.A.” є джерелом інформації значень Сд (ціна ТЗ, що був у користуванні, відповідного строку експлуатації згідно із довідковою документацією, що відображає ціни ТЗ у країні придбання, або у провідних країнах-експортерах) для легкових ТЗ американського ринку, що ввозяться на митну територію України.
Водночас, показник Сд впливає на середню ціну ТЗ (Сср), що ввозиться на митну територію України, у країні придбання чи в країнах-експортерах (формула встановлена вказаною вище Методикою – Сср = Сд х К + М, де К – коефіцієнт ринку регіону, який враховує відмінність поточних цін продажу та пропозиції до продажу у відповідному регіоні від цін з довідкової літератури; М - вартісний еквівалент суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів під час митного оформлення згідно з чинним законодавством), яка в свою чергу є лише одним з показників у формулі коригування ринкової вартості КТЗ, отриманої із застосуванням порівняльного підходу (передбачена п.7.3 Методики).
Відтак, суд приходить до висновку, що визначення митним органом митної вартості ввезеного позивачем автомобіля виключно на підставі цінової інформації наявної в довіднику NADA GUIDES та з врахуванням пробігу, не відповідає механізму оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, затверджених Методикою, яка повинна застосовуватись при визначення вартості колісних транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України.
Відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги цінову інформацію з довідника NADA, не врахувавши належним чином при цьому, що наявність ушкоджень автомобіля, який був затоплений, підтверджується актом митного огляду №500650/2017/002173 від 29.12.2017 з додатковим аркушем, матеріалами фотозйомки висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 05.01.2018 року №03-2018 (а. с. 110-111, 39-45).
Водночас, позивачем на підтвердження митної вартості транспортного засобу було подано фактуру №VF43/08/17 від 30.08.2017 року, яка фактично є розрахунково-платіжним документом, передбачає виставлення певних сум до оплати покупцеві за товар, що поставляється.
Крім того, надано коносамент №17112151/4 від 24.10.2017, який є документом стандартної форми, прийнятої у міжнародній практиці, на перевезення вантажу та який засвідчує його завантаження, перевезення і право на отримання.
Суд зауважує, що коносамент встановлює факт навантаження на борт судна, а також підтверджує зобов'язання перевізника перевезти вантаж у порт призначення і видати його відповідній особі. Вказаний документ виконує три основні функції: підтверджує укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж та видати отримувачу; засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення; є товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.
На думку суду, подані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару «легковий автомобіль, марка – Volkswagen, модель – СС, бувший у використанні, пошкоджений, рік виготовлення 2015, тип двигуна – бензин, об’єм – 1984 см.куб., тип кузова – седан, номер кузова №WVWBP7AN6FE827441» за МД № UA205090/2018/000744 від 05.01.2018 у розмірі 4500,00 доларів США, а відповідач належними та допустимими доказами не довів неправильність заявленої митної вартості, відтак, оскаржуване рішення ОСОБА_1 митниці ДФС підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги – до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений квитанцією від 28.01.2018 №97 (а. с. 2).
При вирішенні клопотання позивача за вх. №1865/18 від 12.02.2018 про стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов’язаних з правничою допомогою, в сумі 6524,00 грн. (а.с.54-55) та клопотання за вх. № 2567/18 від 26.02.2018 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (а.с.138-139) суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п’ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев’ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як вбачається із доданих до клопотання письмових доказів (договору про надання правничої допомоги від 22.01.2018 № 22/01/18, наказу від 22.01.2018 № 22/01/18, акту від 01.02.2018 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 22.01.2018 № 22/01/18, рахунку-фактури від 08.02.2018 № 08/02/18-1, квитанції від 08.02.2018 № ПН459224) (а.с.56-61), позивач сплатила на рахунок адвокатського об’єднання “Преміум Сервіс” 6524,00 грн. правничої допомоги, яка складається з: надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з питань правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів - 1409,60 грн. (2 год. х 704,80 грн.); складання позовної заяви про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів - 2114,40 грн. (3 год. х 704,80 грн.); представництва інтересів позивача у суді – 3000,00 грн.
У клопотанні представник відповідача просить зменшити витрати на оплату правничої допомоги, зокрема, у зв’язку із наявною судовою практикою у даній категорії справ, невеликого обсягу часу для надання послуг з правової допомоги (а. с.138-139).
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд виходить також із положень договору про надання правничої допомоги від 22.01.2018 № 22/01/18, укладеного між позивачем ОСОБА_4 та адвокатським об’єднанням “Преміум Сервіс”, розділом 4 якого врегульовані питання здійснення розрахунків, та яким передбачено, що розмір винагороди адвокатського об’єднання за представництво інтересів клієнта в суді становить 3000,00 грн., при цьому, не вказано про оплатність послуг з надання правової інформації, консультацій і роз’яснень та їх розмір.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п’ятою статті 134, частиною дев’ятою статті 139 КАС України, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5114, 4 грн., що становить вартість послуг із складання позовної заяви у розмірі 2114,40 грн. та представництва інтересів позивача у суді – 3000,00 грн. При цьому, позивач не надала детального опису послуг щодо надання правової інформації, консультацій і роз’яснень, оплата яких договором про надання правничої допомоги №26/12/17 від 26.12.2017 не передбачена, тому решту витрат у сумі 1409,60 грн., а саме за надання правової інформації, консультацій і роз’яснень повинен понести позивач.
Керуючись статтями 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 16 січня 2018 року №UA205110/2018/000016/1.
Присудити на користь ОСОБА_4 (44350, Волинська область, м. Луцьк, вул. Станіславського, буд.11 А, кв.24) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби (44350, Волинська область, Любомльський р-н., с. Римачі, вул. Призалізнична, 13) судовий збір у розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5114, 4 грн. ( п’ять тисяч сто чотирнадцять гривень 40 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.М. Димарчук
Повний текст рішення складено 23 квітня 2018 року.
Судове рішення № 73590945, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 11.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 803/107/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: