Постанова № 73590688, 23.04.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/1846/17 Провадження № 22-ц/795/444/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Онищенко О. І.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Вінгаль В.М., Кузюри Л.В.

при секретарі: Бивалькевич Т.В.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мена-Авангард»

Відповідач: ОСОБА_2

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мена-Авангард»

На рішення Менського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2018 року (суддя Слісар А.В.), ухвалене о 12 год. 29 хв. у м.Мена, повний текст рішення складено 31 січня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ТОВ «Мена-Авангард» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 125000 грн. Позов мотивовано тим, що на підставі Наказу Генерального директора товариства за №157 від 20.10.2017 року була створена комісія з інвентаризації каси ТОВ «Мена-Авангард» та проведено службове розслідування за фактом видачі коштів колишньому голові товариства ОСОБА_2, за результатами якого встановлено факт наявності заборгованості за неповернутими готівковими грошовими коштами в сумі 125000 грн. За висновками комісії, вказані кошти були видані відповідачу 26 серпня 2016 року, як колишньому голові товариства, за вказівкою колишнього головного бухгалтера позивача - ОСОБА_3. При цьому не виявлено документів, що були підставою для видачі вказаних готівкових коштів.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що позивачем не надано суду касового ордеру або ж видаткову відомість про видачу ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 125000 грн, яка б містила підпис останнього про отримання зазначених коштів.

В апеляційній скарзі ТОВ «Мена-Авангард» просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Позивач вказує, що судом не надано оцінку доказам – сторінці касової книги №292 від 26.08.2016 року, на якій підписом колишнього бухгалтера ТОВ «Мена-Авангард» ОСОБА_3 засвідчено здійснення касової операції з видачі відповідачеві коштів у сумі 125000 грн. Також ТОВ «Мена-Авангард» посилається, що судом не зазначено в рішенні, що допитана в якості свідка ОСОБА_3 не заперечувала зазначений факт та не надано оцінку вказаному.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги і залишити оскаржуване рішення без змін. Відповідач вказує, що суду не були надані будь-які докази передачі та отримання коштів відповідачем. При цьому касир не була притягнута до будь-якої відповідальності за порушення касової дисципліни, що, за доводами відповідача, є прямим доказом безпідставності та надуманості позовних вимог.

ОСОБА_4 з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

ОСОБА_4 до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону відповідає рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку і не суперечать нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

По справі встановлено, що відповідно до наказу №157 від 20.10.2017 року ТОВ «Мена-Авангард» у зв’язку із виявленим фактом видачі грошових коштів колишньому голові Товариства ОСОБА_2 з каси товариства створено комісію по інвентаризації каси та проведення службового розслідування (а.с.4).

ОСОБА_4 №157 про проведення службового розслідування від 26 жовтня 2017 року комісія прийшла до висновку про необхідність негайно звернутися до колишнього голови товариства ОСОБА_2 з вимогою щодо повернення безпідставно набутих готівкових коштів у розмірі 125000 грн до каси товариства (а.с.5). Актом встановлено, що згідно з поясненнями касира ОСОБА_5, вказані грошові кошти були видані 26 серпня 2016 року колишньому голові товариства ОСОБА_2 за вказівкою колишнього головного бухгалтера товариства ОСОБА_3, підписом якої у касовій книзі товариства затверджено та засвідчено відповідну операцію видачі коштів 26 серпня 2016 року. При цьому інвентаризаційною комісією не виявлено у товаристві документів, що були підставою для видачі вказаних грошових коштів.

Як вбачається з копії касової книги ТОВ «Мена-Авангард», на її сторінці 292 мається запис про видачу ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 125000 грн (а.с.7).

31.10.2017 року ТОВ «Мена-Авангард» направило на адресу ОСОБА_2 вимогу щодо повернення коштів, яка залишилась без виконання (а.с.10).

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 125000 грн, апеляційний суд виходить з наступного.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Мена-Авангард» посилалось на ст.ст. 525, 526 ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язання, а також ст. 1212 ЦК України, згідно частини 1 якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76, частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.п.3.1., 3.4., 3.5. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред’явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

На підтвердження факту надання відповідачеві грошових коштів в сумі 125000 грн позивачем надано лише витяг з касової книги ТОВ «Мена-Авангард», де міститься запис про видачу ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 125000 грн. При цьому позивачем не надано будь-яких документів, які б містили підпис ОСОБА_2 про отримання вказаних коштів. Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 – ОСОБА_6, повідомила що позивачем на запит суду першої інстанції не було надано оригінал касововї книги, надана її копія належним чином не завірена.

Таким чином, оскільки чинним законодавством передбачено певний порядок видачі готівки з каси підприємства, то витяг з касової книги підприємства за відсутності видаткового касового ордеру або видаткової відомості, які підписані одержувачем готівкових коштів з каси підприємства, не може підтверджувати факт отримання особою зазначених коштів. Вказаному витягу з касової книги ТОВ «Мена-Авангард» судом першої інстанції надано належну оцінку в сукупності з іншими доказами по справі, зокрема показаннями свідка – касира ОСОБА_5, яка заперечувала факт особистого отримання грошових коштів ОСОБА_2

Доводи позивача щодо незазначення судом показань свідка ОСОБА_3, яка, за доводами позивача, не заперечувала видачу грошових коштів відповідачу, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки згідно рішення суду ОСОБА_3 заперечила отримання від касира ОСОБА_5 грошових коштів у сумі 125000 грн. для передачі їх ОСОБА_2

Отже, встановивши відсутність належних доказів на підтвердження видачі і отримання ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 125000 грн, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Мена-Авангард».

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі (що відповідно до положень статті 367 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції), які не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мена-Авангард» залишити без задоволення, а рішення Менського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 24 квітня 2018 року.

Головуючий:Судді: