Рішення № 73590660, 23.04.2018, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/361/18

Провадження № 2-а/743/53/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої – судді Павленко О.В., при секретарі Воєдило О.В., з участю позивача – ОСОБА_1, представника відповідача- Литвиненка В.В. та другого відповідача - Чернігівської митниці ДФС України – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі смт. Ріпки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Чернігівської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3, та залученого судом в якості другого відповідача - Чернігівської митниці ДФС України про скасування постанови в справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Чернігівської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії, ОСОБА_3, судом в якості другого відповідача залучено Чернігівська митниця ДФС України, про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

В позові ОСОБА_1 просив скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0205/10200/18 від 02.03.2018 року, а справу про порушення митних правил закрити у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Позовні вимоги мотивував тим, що вказаною постановою на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 17000 грн., за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 469, ч. 3 ст. 470 МК України. Проте при розгляді справи відносно нього відповідачем не було враховано обставин, які виключають його відповідальність. Так, ОСОБА_1 зазначив, що 04.11.2017 року, за винагороду в розмірі 300 грн., у пункті пропуску «Нові Яриловичі» він надав двом невідомим йому чоловікам, які їхали на автомобілі «KIA CEE’D», номерний знак JAR 945, свій паспорт громадянина України та ідентифікаційний код, а також підписав довіреність, зміст якої через юридичну неосвіченість йому був незрозумілим. При цьому, він не перебував за кермом даного автомобіля, не виходив із нього на пункті пропуску та з цього дня зазначених осіб та автомобіль жодного разу не зустрічав. Таким чином, внаслідок протиправних дій третіх осіб, позивач не міг доставити, втратити чи видати транспортний засіб «KIA CEE’D», номерний знак JAR 945 на виконання вимог положень ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки він йому ніколи не належав та не перебував у користуванні, що виключає його адміністративну відповідальність.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позові. Додатково пояснив, що на його думку, він безпідставно притягнутий до відповідальності, оскільки йому ніхто не роз'яснював змісту його дій, а також змісту документів, які він підписував. Відтак, оскільки автомобілем він не користується, особисто через кордон його не перевозив, а знаходився в автомобілі в якості пасажира, а особи, на прохання яких він підписував документи, його "підставили", то він не повинен сплачувати штраф.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення мотивував тим, що позов є необґрунтованим та не містить жодного посилання на норми законодавства, які порушені відповідачами, а тому підлягає залишенню без розгляду. Крім того, позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 369 та ч. 3 ст. 370 МК України, оскільки по центральні базі даних ЄАІС ДФС та АСМО "Інспектор" було встановлено, що він 04.11.2017 року ОСОБА_1 ввіз на митну територію України у митному режимі транзиту транспортний засіб для особистого користування та не доставив його у встановлені п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України строки до органу доходів і зборів призначення, не помістив його в інший митний режим та видав його без дозволу органу доходів і зборів іншій особі. При цьому, позивачем при розгляді справи про порушення митних правил не було надано відповідачу документів, які підтверджували б випадки аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб та виключали його адміністративну відповідальність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

З копії довіреності від 31.10.2017 року встановлено, що ЗАТ "Домла" в особі керівника ОСОБА_4, який діє на підставі статуту, уповноважив ОСОБА_1, користуватися, в тому числі виїжджати за кордон, належним йому автомобілем «KIA CEE’D», № кузова U5YFF52428L005235, р.н.з. JAR 945, свідоцтво про реєстрацію ТЗ номер Н506551.

За даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску, 04.11.2017 року а/м «KIA CEE’D», № кузова U5YFF52428L005235, р.н.з. JAR 945, в режимі транзиту під керуванням ОСОБА_5, здійснив виїзд за межі кордону України. В той же день, але ОСОБА_1 на а/м «KIA CEE’D», № кузова U5YFF52428L005235, р.н.з. JAR 945 здійснено в'їзд на територію України в режимі транзит.

З протоколу про порушення митних правил № 0205/10200/18 від 15.02.2018 року вбачається, що за результатами перевірки, проведеної управлінням протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Чернігівської митниці ДФС, встановлено, що 04.11.2017 року через митний пост "Нові Яриловичі" Чернігівської митниці ДФС ОСОБА_1 ввіз на митну територію України а/м «KIA CEE’D», № кузова U5YFF52428L005235, р.н.з. JAR 945, у митному режимі "Транзит", та у встановлений ст. 95 МК України термін (до 10 днів) не вивіз вказаний транспортний засіб за межі митної території України. У своїх поясненнях ОСОБА_1 пояснив, що дійсно на прохання невідомої йому особи за винагороду 04.11.2017 року він через п/п "Нові Яриловичі" ввіз на митну територію України вищезазначених транспортний засіб та віддав його цій особі. Тому, де знаходиться автомобіль, йому не відомо.

Із зазначеним протоколом ОСОБА_1 був ознайомлений, отримав його копію, а також повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис у протоколі.

Згідно постанови в справі про порушення митних правил № 0205/10200/18 від 02.03.2018 року, вбачається, що заступником начальника Чернігівської митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії, ОСОБА_3, за вказаним фактом ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил, передбачених ч. 3 ст. 469, ч. 3 ст. 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 17000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 МК України, видача без дозволу органу доходів і зборів або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами розгляду справи відносно ОСОБА_1 застосовано стягнення за правилами ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 369 МК України.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 допущені порушення вимог діючого Митного кодексу України, за які на позивача обгрунтовано та у відповідності до діючого законодавства накладено адміністративне стягнення.

Доводи позивача про те, що він не повинен нести відповідальність, оскільки не обізнаний у значенні тих дій, що здійснював, а також, що в його розпорядженні автомобіль не перебуває, не заслуговують на увагу, оскільки незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності відповідно до положень ст. 68 Конституції України.

Згідно положень ч.1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Також доводи позивача про вчинення ним правопорушення внаслідок протиправних дій третіх осіб, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, оскільки не підтверджені відповідними документами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0205/10200/18 від 02.03.2018 року відносно ОСОБА_1, а тому позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 241 – 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: площа Центральна, 23 смт. Добрянка Ріпкинського району Чернігівської області, РНОКПП НОМЕР_1) до Заступника начальника Чернігівської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 (місцезнаходження: проспект Перемоги, 6, м. Чернігів, ЄДРПОУ: 39482156) та Чернігівської митниці ДФС України(місцезнаходження: проспект Перемоги, 6, м. Чернігів, ЄДРПОУ: 39482156) про скасування постанови у справі про порушення митних правил – залишити без задоволення, а постанову Заступника начальника Чернігівської митниці ДФС – начальника управління митним правопорушенням та міжнародної взаємодії – ОСОБА_3, в справі про порушення митних правил № 0205/10200/18 від 02.03.2018 року - без змін.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуюча О.В. Павленко