Рішення № 73590422, 04.04.2018, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5154/17

Провадження № 2/740/565/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої– судді Ковальової Т.Г.,

за участю секретаря – Кононяко С.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок № 79 по вул. Київській в смт Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області, у порядку спадкування за законом другої черги після померлого 30 березня 2015 року рідного брата ОСОБА_2.

В обгрунтування позовних вимог посилаються на те, що даний житловий будинок мав статус колгоспного двору і станом на 15 квітня 1991 року в будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3( її баба- по матері), яка була головою колгоспного двору, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (її батьки) – члени колгоспного двору, які мали право власності на 1/3 частку кожний відповідно до ст.120 ЦК УРСР 1963 року.

Після смерті 18.09.1995 року її батька ОСОБА_4 прийняли спадщину по 1/6 частці житлового будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_5, оскільки постійно проживали та були зареєстрованими разом зі спадкодавцем на день відкриття спадщини, відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року,фактично ставши власниками по 1/2 частці вищевказаного житлового будинку,

Після смерті 08.12.2000 року ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 1/2 частки вказаного житлового будинку. Заповіту вона не залишила. Спадщину прийняла дочка померлої - ОСОБА_5, оскільки постійно проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем на день відкриття спадщини, відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року,фактично ставши власником всього вищевказаного житлового будинку.

07 .02.2012 року померла її мати - ОСОБА_5 Заповіту вона не залишила. Спадщину відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України прийняв її син, рідний брат ОСОБА_1, - ОСОБА_2., оскільки на день відкриття спадщини проживав та був зареєстрований разом із спадкодавцем, але нотаріально не оформив.

30.03.2015 року помер ОСОБА_2, її брат. Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок № 79 по вул. Київській в смт Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області.

Заповіту він не залишив. На день відкриття спадщини разом з ним ніхто не проживав і не був зареєстрованим.

Спадкоємець першої черги – син спадкодавця ОСОБА_6 відмовився від спадщини на її користь, тому спадщину як спадкоємець другої черги вона прийняла шляхом подання у встановлений судом трьохмісячний строк з часу визначеного їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, але 01 грудня 2017 року приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округуОСОБА_7 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний будинок у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, неможливості встановлення належності нерухомого майна спадкодавцеві.

З довідки комунального підприємства « Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 29 квітня 2015 року № 147 вбачається, що станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок № 79 по вул. Київській в смт Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області ні за ким не зареєстровано.

Сторони в судове засідання не з’явилися, надавши до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, а відповідач – і про визнання позову.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до положень абзацу 3 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з*ясування і дослідження інших обставин справи.

Законними підставами для задоволення позову є ст. 529 ЦК УРСР в редакції 1963 та ст.549 ЦК УРСР в редакції 1963 року,відповідно до якої визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня її відкриття він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Ст. 1269 ч.1 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, а якщо він пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України що і було встановлено в судовому засіданні стосовно позивача ОСОБА_1

Ст. 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області станом на 15.04.1991 будинок відносився до суспільної групи господарства –колгоспний двір, у будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3, яка була головою колгоспного двору, ОСОБА_4 та ОСОБА_5– члени колгоспного двору.

Відповідно до довідки Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 24 березня 2017 року № 883 на день смерті ОСОБА_4 та протягом 6-ти місяців з дня смерті з ним проживали та були зареєстровані ОСОБА_5-дружина та ОСОБА_3-теща (а.с.22).

Згідно довідки Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 24 березня 2017 року № 882 на день смерті ОСОБА_3 та протягом 6-ти місяців з дня смерті з нею проживали та були зареєстровані ОСОБА_5- її дочка та ОСОБА_2-онук (а.с.21)

З довідки Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 24 березня 2017 року № 881 вбачається, що на день смерті ОСОБА_5 та протягом 6-ти місяців з дня смерті з нею проживав та був зареєстрований ОСОБА_2 - її син (а.с.19).

Відповідно до довідки Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 04 червня 2015 року № 592 на день смерті ОСОБА_2та протягом 6-ти місяців з дня смерті з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.20).

В матеріалах справи міститься постанова приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округуОСОБА_7 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, неможливості встановлення належності нерухомого майна спадкодавцеві (а.с.25).

Згідно до роз*ясень, наданих у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» до правовідносин, що виникли до введення в дію Закону України «Про власність» - до 15 квітня 1991 року, застосовується діюче на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІУ (далі - Закон) процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868. Статтею 5 Закону визначено об'єкти нерухомого майна, стосовно яких проводиться державна реєстрація прав, а саме: земельні ділянки, підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Законодавством не передбачена реєстрація права власності на такий об'єкт нерухомого майна, як колгоспний двір.

У зв*язку з виключенням із законодавства визначення колгоспного двору позивачу ОСОБА_1 як спадкоємцю необхідно в судовому порядку визнавати право власності на житловий будинок.

На запит Ніжинського міськрайонного суду приватний нотаріус Ніжинського районного нотаріального округуОСОБА_7 надав копію спадкової справи до майна померлого 30 березня 2015 року ОСОБА_2, яка містять в собі заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини та заяву ОСОБА_6 про відмову від спадщини на користь тітки ОСОБА_1

Відповідно до роз’яснень Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року №19-32/319 у випадку смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступному його власнику (спадкоємцю) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Керуючись ст. 120, 529, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст. 1216, 1218, 1262, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 81, 206, 263-265, 268, 273, 354, 355 , суд

УХВАЛИВ:

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 01000, АДРЕСА_1, право власності на житловий будинок № 79 по вул. Київській в смт. Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддя Ковальова Т.Г.