Постанова № 73587218, 12.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2395/18

Номер справи місцевого суду: 522/16638/17

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.

за участі секретаря - Сідлецької Ю.С.

з участю: заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2017 року про відмову у відкритті провадження (суддя Ільченко Н.А.) у цивільній справі за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа: Одеська міська рада, комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла» про встановлення факту постійного проживання,

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

(короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції)

05.09.2017 року ОСОБА_2 звернувся із заявою у порядку окремого провадження про встановлення факту постійного проживання з квітня 2010 року по АДРЕСА_1.

Заява обґрунтована тим, що у квітні 2010 року заявнику, як працівнику ДП «Одеський морський торговельний порт» (далі-ОМТП) надано місце для проживання в гуртожитку АДРЕСА_2. З 2010 року і до цього часу заявник проживає за вказаною адресою. 10.02.2014 року заявнику видано ордер №227 на жилу площу у гуртожитку і з цього часу здійснена реєстрація місця проживання заявника у кімнаті АДРЕСА_1.

З метою реалізацію права, як мешканця гуртожитку, на житло, заявник планує приватизувати займане ним у гуртожитку жиле приміщення - АДРЕСА_1, однак це неможливо через те, що право на приватизацію можливе у разі тривалого (не менш як 5 років) фактичного проживання у гуртожитку.

Посилаючись на те, що факт проживання у гуртожитку з квітня 2010 року можуть підтвердили свідки, крім того, за проживання здійснювалась відповідна оплата, заявник просив встановить факт, що має юридичне значення, тобто факт його постійного проживання з квітня 2010 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.09.2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

(короткий зміст вимог апеляційної скарги)

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду від 07.09.2017 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

(узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу)

Апеляційна скарга ОСОБА_2 зазначає наступне: з квітня 2010 року він постійно проживає у гуртожитку по вул. Приморській,59 в м. Одесі і факт проживання підтверджується належними та допустимими доказами (поясненнями свідків, письмовими доказами); законність проживання у гуртожитку ніхто не оспорює; питання про звільнення кімнати, у встановленому законом порядку, не ставилось; процесуальний закон дозволяє встановити юридичний факт, якщо законом не визначено іншого порядку встановлення такого факту.

(узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи)

Зацікавлені особи: Одеська міська рада і КП «Міське агентство з приватизації житла» не надали відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

(встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини)

В суді першої інстанції заявлені вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановлення факту постійного проживання з квітня 2010 року по АДРЕСА_1.

Встановлення юридичного факту обґрунтовано тим, що з метою реалізації права, як мешканця гуртожитку, на житло, заявник планує приватизувати займане ним у гуртожитку жиле приміщення - АДРЕСА_1, однак це неможливо через те, що заявник зареєстрований у гуртожитку з лютого 2014 року, тоді як за законом право на приватизацію можливе у разі тривалого (не менш як 5 років) фактичного проживання у гуртожитку.

(доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції)

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі у порядку окремого провадження виходив з того, що заява не може бути розглянута у порядку окремого провадження, оскільки має місце спір про право.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції у цій частині зважаючи на наступне.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення (ст. 234 ч.1 ЦПК України у редакції, чинній на час прийняття ухвали і ст. 293 ч.1, ч.2 п.5 ЦПК України).

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ст. 256 ч.4 ЦПК України у редакції, чинній на час прийняття ухвали і ст. 315 ч.4 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що заявник, який бажає приватизувати кімнату у гуртожитку, повинен підтвердити факт тривалого (не менш як 5 років) фактичного проживання у гуртожитку.

Відповідно до ст. 1, ст. 1-1 п. 15 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу. Проживання у гуртожитку протягом тривалого часу - проживання у гуртожитку постійно сукупно п'ять і більше років.

Мешканці гуртожитку, які на правових підставах, визначених цим Законом, проживають у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону (державної форми власності, а також у гуртожитках, включених до статутних капіталів товариств, у тому числі тих, що в подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб), набувають право на приватизацію жилих приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади згідно з цим Законом та Загальнодержавною цільовою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Зазначене право поширюється на дітей законних мешканців гуртожитків, які народилися під час проживання їхніх батьків у гуртожитках, на які поширюється дія цього Закону (ст. 4 ч.2 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»).

ОСОБА_2 факт проживання у гуртожитку з квітня 2010 року по лютий 2014 року не може підтвердити належними та допустимими письмовими доказами, факт проживання у цей період підтверджує показами свідків і квитанціями про оплату проживання у гуртожитку за вказаний період.

Наведене свідчить про те, що має місце спір про право ОСОБА_2 на приватизацію займаного ним жилого приміщення у гуртожитку, оскільки останній повинен підтвердити факт проживання у гуртожитку в період з квітня 2010 року по лютий 2014 року.

Зважаючи на те, що гуртожиток передано до комунальної громади м. Одеси, належною особою у даному спорі є Одеська міська рада.

(мотив прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу)

Доводи ОСОБА_2 у скарзі про те, що: з квітня 2010 року він постійно проживає у гуртожитку по вул. Приморській,59 в м. Одесі і факт проживання підтверджується поясненнями свідків, а також квитанціями про оплату за проживання; законність його проживання у гуртожитку ніхто не оспорює; питання про звільнення кімнати, у встановленому законом порядку, не ставилось; процесуальний закон дозволяє встановити юридичний факт, якщо законом не визначено іншого порядку встановлення такого факту, - не заслуговують на увагу.

Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» визначає порядок і підстави набуття права власності на житло у гуртожитку.

ОСОБА_2 не може підтвердити факт постійного проживання у гуртожитку в період з 2010 по 2014 роки, разом з тим, вважає, що він має право на приватизацію житла у гуртожитку.

Зазначені обставини свідчать про наявність спору про право, а саме: про право на приватизацію житла у гуртожитку.

Оскільки має місце спір про право, такий спір підлягає розгляду не в порядку окремого, а в порядку позовного провадження .

(чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду)

Суд першої інстанції не порушив право ОСОБА_2 на звернення до суду, останній, у встановленому законом порядку, може звернутись до суду для вирішення невизнаних його прав на приватизацію житла у порядку позовного провадження.

(висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ч.1 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі у порядку окремого провадження, ухвала суду підлягає залишенню без змін з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали.

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересні 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 20.04.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Г.Я. Колесніков

Є.С. Сєвєрова