Постанова № 73587214, 24.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2617/18

Номер справи місцевого суду: 522/942/17

Головуючий у першій інстанції Тарасов А. В.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Сегеди С.М., Кравця Ю.І.

з участю секретаря Ліснік Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, треті особи: Приморський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Слідчий відділ Білгород-Дністровського Відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області, Слідчий відділ Приморського Відділу поліції в м. Одесі Головного управління національної поліції в Одеській області про зняття арешту за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2017 року, постановленого суддею Тарасовим А.В.

в с т а н о в и л а:

У січні 2017 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до ОСОБА_2, треті особи: Приморський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Слідчий відділ Білгород-Дністровського Відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області, Слідчий відділ Приморського Відділу поліції в м. Одесі Головного управління національної поліції в Одеській області про зняття арешту, посилаючись на те, що 19.06.2008 року ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ООУ ВАТ «Ощадбанк» уклало кредитний договір № 2377-н з ОСОБА_2 на одержання кредиту в сумі 2 000 000,00 грн. з терміном повернення до 19.06.2018 року, який був забезпечений договором іпотеки, укладеним між тими самими сторонами. Предметом іпотеки є нежиле приміщення за номером 509, що знаходиться в будинку під номером 3/4, розташованому на площі Грецькій в м. Одесі. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, АТ «Ощадбанк» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою про дострокове стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором №2377-н від 19.06.2008 року. 17 грудня 2010 року Приморським районним судом м. Одеси було ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Ощадбанк» заборгованість у сумі 2 786 112,73 грн. та 12 грудня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління задоволено в повному обсязі та стягнуто заборгованість в сумі 1 598 074,38 грн.

Позивач посилався на те, що Банком проводяться дії щодо реалізації іпотечного нерухомого майна у добровільному порядку в рахунок погашення заборгованості за згодою іпотекодавця. Таким чином, наявність арешту, накладеного на предмет іпотеки, перешкоджає іпотекодержателю - Банку реалізувати право на задоволення кредиторських вимог, шляхом його реалізації.

Посилаючись на ці обставини, Банк просив зняти арешт з нежилого приміщення, накладений в рамках виконавчих та кримінальних проваджень.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про слухання справи були повідомлені належним чином.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2017 року в задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, треті особи: Приморський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Слідчий відділ Білгород-Дністровського Відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області, Слідчий відділ Приморського Відділу поліції в м. Одесі Головного управління національної поліції в Одеській області про зняття арешту відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги, ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», зазначає, що суд без всебічної і повної перевірки обставин справи, не дослідив та не оцінив в сукупності надані докази, дав неправильну оцінку наданим доказам і встановленим юридичним фактам та дійшов хибного висновку, а тому вважає, що рішення підлягає скасуванню.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

В судове засідання, призначене на 18 квітня 2018 року сторони не з'явились, всі були сповіщені належним чином.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

В порядку п. 8 ч. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 19 червня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №2377-н. Відповідно до умов цього договору, Банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 2000 000,00 грн. з терміном повернення до 19.06.2018 року.

19 червня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юрасовою А.М. за №1717. Предметом іпотеки є нежиле приміщення за номером 509 , що знаходиться в будинку за номером 3/4, розташованому на площі Грецькій в місті Одесі разом з усіма його приналежностями та поліпшеннями, які можуть виникнути в результаті переобладнання/перепланування, реконструкції та/або добудови.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, АТ «Ощадбанк» звернувся з позовною заявою до Приморського районного суду м. Одеси про дострокове стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором №2377-н від 19.06.2008 року. У зв'язку з чим, 17 грудня 2010 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Ощадбанк» заборгованість у сумі 2 786 112,73 грн. та 12 грудня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління задоволено в повному обсязі та стягнуто заборгованість в сумі 1 598 074,38 грн.

В подальшому, при спробі добровільно реалізувати іпотечне майно, було виявлено що на іпотечне майно накладено арешт:

1) В межах виконавчого провадження № 52781040 постановою державного виконавця Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ від 04.10.2016 року (номер запису про обтяження: 17824044);

2) В межах виконавчого провадження №52342010 постановою державного виконавця Приморського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ від 27.09.2016 року (номер запису про обтяження: 17459210);

3) В межах виконавчого провадження №В- 10/491 постановою державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ від 15.02.2010 року (номер запису про обтяження: 1698301);

4) В межах виконавчого провадження №6-3/147/25718959 державним виконавцем Другого Приморського відділу ДВС 07.04.2011 року (Реєстраційний номер обтяження: 11048990);

5) В межах виконавчого провадження №6-17/1708/28911007 28.09.2011 року державним виконавцем Другого Приморського відділу ДВС (Реєстраційний номер обтяження: 11660982);

6) В межах виконавчого провадження №29751383 10.11.2011 року державним виконавцем Другого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ (Номер запису про обтяження: 1604869); 7) В рамках розслідування кримінальної справи №3820100270, яка порушена за заявою AT «Ощадбанк», постановою про накладення арешту на нерухоме майно б/н від 14.07.2010 року Білгород - Дністровським MB ГУМВС України в Одеській області старшим дізнавачем СД Білгород - Дністровського MB ГУМВС України в Одеській області (Реєстраційний номер обтяження: 10035175);

8) В межах розслідування кримінальної справи №058201200012, яка порушена за заявою АТ«Ощадбанк», постановою про накладення арешту №31/17-29СО/2 від 21.03.2012 року слідчим Приморського РВ Карцевим А.А. (Реєстраційний номер обтяження: 12307384).

Також з матеріалів справи вбачається, що виконавчі провадження в рамках яких були накладені арешти на предмет спору не завершені, крім того арешти також були накладені в рамках розслідування кримінальних справ.

Відмовляючи в задоволені позову ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про зняття арешту,суд першої інстанції виходив з того, щопозивач, звертаючись до суду, обрав невірний спосіб захисту своїх прав.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспарювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», у випадках не завершенного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч.2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право заставодержателя звернутися до суду про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

В постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 « Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК (в редакції 2004 року), крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до вірного висновку про відмову у задоволені позову.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»про те, що суд приймаючи рішення ходив з того, що АТ «Ощадбанк» не є власником спірного нежилого приміщення, виконавчі провадження не завершені, крім того виконавчі арешти також були накладені в рамках розслідування кримінальних справ, таким чином АТ «Ощадбанк» обрав невірний спосіб захисту своїх прав, з висновками якого не погоджується апелянт, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що судом розглянута справа у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та суд виконав всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевірив обставини справи.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення рішення суду, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»- залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ С.М. Сегеда

________ Ю.І. Кравець

Повний текст судового рішення складено 24 квітня 2018 року