
Тарутинський районний суд Одеської області
_____________
Справа №514/197/18
Провадження по справі № 2/514/182/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2018 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді – Тончевої Н.М.,
при секретарі – Георгієвій О.А.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у підготовчому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представником якої за дорученням є ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Другої сільської ради Тарутинського району Одеської області про встановлення факту належності житлового будинку спадкодавцю та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача за дорученням ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 Другої сільської ради Тарутинського району Одеської області, в якому просить:
встановити факт володіння на праві власності житловим будинком №22 по вулиці Зелений Кут села Петрівка Тарутинського району Одеської області ОСОБА_4, померлою 13 лютого 2003 року;
визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 право власності на зазначений житловий будинок.
Свої вимоги мотивує тим, що бабусі позивача ОСОБА_4 на праві власності належав житловий будинок №22 по вулиці Зелений Кут села Петрівка Тарутинського району Одеської області.
16 грудня 2002 року ОСОБА_4, склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Петрівської-ІІ сільської ради Тарутинського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі за №215, яким заповідала належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та все своє майно онуці– ОСОБА_1.
13 лютого 2003 року ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилось зазначене вище спадкове майно.
Однак, при зверненні до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_5 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивачці було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане вище майно.
Дійсно, те, що ОСОБА_4 була власником житлового будинку №22 по вулиці Зелений Кут села Петрівка Тарутинського району Одеської області підтверджується лише витягом з погосподарської книги №3 села Петрівка ОСОБА_3 Другої сільської ради Тарутинського району Одеської області.
Враховуючи вище викладене представник позивача просить в судовому порядку встановити факт володіння померлою ОСОБА_4 зазначеним будинком та визнати за позивачем право власності у порядку спадкування за заповітом на будинок №22 по вулиці Зелений Кут села Петрівка Тарутинського району Одеської області.
Позивачка в судове засідання не з’явилась, на розгляд суду від представника позивачки надійшла заява з проханням розглянути справу у їх відсутність, на вимогах позивачки наполягає (а.с.44).
Представник відповідача ОСОБА_3 Другої сільської ради Тарутинського району Одеської області – сільський голова у судове засідання не з’явився. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про згоду з позовними вимогами позивачки та з проханням розглянути справу без його участі (а.с.40).
Частиною 3 статті 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно зі ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Частина 1 статті ст. 206 ЦПК України регламентує, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Так, відповідач на стадії підготовчого провадження звернувся до суду із заявою про визнання позовних вимог, тому дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в звязку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.
Оскільки сторони в судове засідання не з’явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно абзацу другого п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів що мають юридичне значення » №5 від 31 березня 1995 року, наведений в статті 315 (273) ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності необхідних умов, суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факт володіння будівлею на праві приватної власності.
З витягу з погосподарської книги №3 села Петрівка ОСОБА_3 Другої сільської ради Тарутинського району Одеської області вбачається, що на ім’я ОСОБА_4 згідно особистого рахунку №0254 зареєстровано житловий будинок №22 по вулиці Зелений Кут села Петрівка Тарутинського району Одеської області з господарськими спорудами та будівлями (а.с.17).
Зазначена обставина також підтверджується довідкою виконавчого комітету ОСОБА_3 Другої сільської ради Тарутинського району Одеської області №469 від 29 вересня 2017 року (а.с.14).
Згідно довідки виконавчого комітету ОСОБА_3 Другої сільської ради Тарутинського району Одеської області №471 від 29 вересня 2017 року, ОСОБА_4, яка померла 13 лютого 2003 року була зареєстрована та мешкала в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).
Таким чином, на підставі вищевказаних письмових доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 володіла будинком №22 по вулиці Зелений Кут села Петрівка Тарутинського району Одеської області, а тому вважає встановленим за нею факт володіння вищевказаним будинком.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/.
Відповідно до ст.ст. 1217, 1220, 1221, 1268 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право на спадщину або має право не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
16 грудня 2002 року ОСОБА_4, склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Петрівської-ІІ сільської ради Тарутинського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі за №215, яким заповідала належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та все своє майно онуці– ОСОБА_1 (а.с.10).
З копії технічного паспорту на будинок №22 по вулиці Зелений Кут села Петрівка Тарутинського району Одеської області вбачається, що власник відсутній (а.с. 18-24).
Однак факт володіння ОСОБА_4 будинком №22 по вулиці Зелений Кут села Петрівка Тарутинського району Одеської області було встановлено в судовому засіданні.
13 лютого 2003 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 332111, виданим 14 лютого 2003 року виконавчим комітетом Петрівської-2 сільської ради Тарутинського району Одеської області про що зроблено запис №5 ( а.с.11).
В день її смерті відкрився спадок на вказане вище майно.
Державним нотаріусом Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_5 постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 травня 2016 року було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з відсутністю правоустановчих документів на вказаний вище житловий будинок (а.с.13).
Однак, враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на спадок у вигляді вищезазначеного будинку.
Згідно зі ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку , встановленому законом , вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За подання позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2230 гривень 55 копійок , що підтверджується:
квитанцією №ПН566 від 14 лютого 2018 року ( а.с.1);
квитанцією №ПН917 від 19 грудня 2017 року ( а.с.2).
Тож, враховуючи, що відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1115 гривень 28 копійок.
На підставі викладеного ст.ст. 1217, 1220, 1221, 1268 ЦК України , керуючись ст.ст. 12,13,81,89,142,264,265,268,272, 273, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1, представником якої за дорученням є ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Другої сільської ради Тарутинського району Одеської області про встановлення факту належності житлового будинку спадкодавцю та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування– задовольнити.
Встановити факт володіння на праві власності житловим будинком, який розташований за адресою : будинок №22 по вулиці Зелений Кут в селі Петрівка Тарутинського району Одеської області ОСОБА_4, померлою 13 лютого 2003 року.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 13 лютого 2003 року, право власності на житловий будинок під №22 по вулиці Зелений Кут села Петрівка Тарутинського району Одеської області згідно технічного паспорту, виготовленого станом на 07 травня 2017 року, загальною вартістю 152575 гривень.
Повернути ОСОБА_1 /ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_3 / з державного бюджету судовий збір в розмірі 1115 (одна тисяча сто п’ятнадцять) гривень 28 (двадцять вісім) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Тарутинський районний суд Одеської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Тончева
Судове рішення № 73587103, Тарутинський районний суд Одеської області було прийнято 24.04.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 514/197/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: