Ухвала суду № 73586377, 20.04.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-з/522/105/18

Справа № 522/6873/18

УХВАЛА

про забезпечення позову

20 квітня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі судді Бондар В.Я., розглянувши у відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заяву Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник 12.04.2018 року звернувся до Приморського районного суду міста ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову до його подання відповідно до положень ст. 152 ЦПК України, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 109,4 кв. м., житловою площею 58,9 кв. м., яка належить ОСОБА_2.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що Одеською місцевою прокуратурою № 3 до приморського районного суду міста ОСОБА_1 готується позовна заява в інтересах держави в особі Одеської обласної ради до ОСОБА_2, за участі третьої особи ВНКЗ «Одеське художнє училище імені ОСОБА_3» про витребування квартири (нежитлового приміщення) № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 14/16, загальною площею 109,4 кв.м, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності в Реєстрі.

Заявлені до вжиття заходи забезпечення позову пов’язані з предметом спору в цій справі та заявленими вимогами у позовній заяві, яка буде подана до Приморського районного суду міста ОСОБА_1. Також заявником зазначено, що відчуження будь-яким чином теперішнім власником, вказаного об’єкту нерухомості, унеможливить виконання рішення по суті, якщо воно буде постановлено на користь позивача. У зв’язку з чим, заявник вважає доцільним вжиття заявлених заходів забезпечення позову та наполягає на їх вжитті.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Подана заявником заява про застосування заходів забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову та наявності спору, заявник зазначив про те, що 06 квітня 2018 року до чергової частини Приморського відділу поліції в місті ОСОБА_1 управління Національної поліції в Одеській області надійшла заява ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій вона просить застосувати заходи правового характеру до невстановленої особи, яка 06.04.2018 року приблизно о 14.40, перебуваючи за адресою: місто Одеса, вулиця Преображенська, 14, вчиняла самоправні дії, що виявились у зміні замків на одному з приміщень вказаної будівлі. За результатами вказаного звернення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2018 року о 19 годині 26 хвилин було внесено кримінальне провадження за

№ 120184160500001965. Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120184160500001965, відомості про яке було внесено до ЄРДР 06.04.2018 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України встановлено факт зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором ОСОБА_5, що виразились у незаконній реєстрації права власності на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 11.04.2018 року за № 120203304 отриманої Прокуратурою Одеської області, ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3.

На підставі викладеного, заявник вказує про намір звернутися до суду з відповідним позовом в інтересах Держави за захистом порушених прав, та просить суд вжити заявлені ним заходи забезпечення позову.

Крім того, в обґрунтування саме необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначив, що оскільки позовні вимоги до відповідачів містять "матеріальну складову", подальше відчуження вказаного об’єкту нерухомого майна третім особам зробить неможливим виконання рішення по суті, якщо воно буде постановлено на користь заявника. Також заявником вказано, що формально відповідач не має перешкод відчужити зазначене майно, оскільки на цей час немає зареєстрованої заборони на здійснення таких угод, що реально може порушити права та законні інтереси Держави в особі Одеської обласної ради у випадку постановлення судом рішення на користь позивача .

Виходячи із пов’язаності заходів забезпечення позову з його предметом, а саме те, що предметом позову є вимога про витребування майна з чужого володіння та з огляду на відсутність інформації щодо наявності у відповідача іншого майна, співмірності таких заходів позовним вимогам, які будуть заявлені і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, а також оскільки в суду є всі підстави вважати, що невжиття цих заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, суд вважає за можливим забезпечити позов шляхом накладення арешту.

Докази суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову шляхом накладення арешту не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ’я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-7ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, співрозмірності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд дійшов висновку, що між сторонами є спір стосовно майна; тому вказані вимоги про забезпечення позову є співрозмірними позовним вимогам, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, для відновлення прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, а забезпечення позову навпаки виступають запорукою виконання можливого рішення суду, у зв’язку з чим, суд вважає, що заява Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на об’єкт – № 1 в будинку №14-16 по вул. Преображенській в м. Одесі, загальною площею 109,4 кв. м., житловою площею 58,9 кв. м., яка належить ОСОБА_2.

Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов'язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення (ч. 3ст. 154 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

При викладених обставинах та керуючись ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 522/6873/18, а саме:

Накласти арешт на наступне майно:

-Квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 109, 4 кв.м, житловою площею 58,9 кв.м,, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1480871751101, яка належить ОСОБА_2, номер запису про право власності 24992119.

Ухвалу для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.

Відомості відповідно до ч. 1ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: Одеська обласна рада, код ЄДРПОУ 40199728, адреса : 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4

Боржник: ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Згідно з ст. 354 та відповідно , квартира до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Апеляційного суду Одеської області.

Суддя Бондар В.Я.

20.04.2018