Рішення № 73585393, 23.04.2018, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/1636/16-ц

Провадження 2/483/8/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

13 квітня 2018 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Казанлі Л.І.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

представника відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сервісного центру МВС в Миколаївській області, третя особа – нотаріус Другої очаківської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_6, про визнання недійсною реєстрації транспортного засобу, визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, –

В С Т А Н О В И В :

11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 29 травня 2015 року померла його матір ОСОБА_7, якою за життя було складено заповіт, за умовами якого йому переходить у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Кам’янка, вул. Молодіжна (до зміни назви – Комсомольська), 71, та земельна ділянка, на якій він розташований. Своїй доньці відповідачці ОСОБА_4 матір заповіла земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також усе інше майно, що належатиме їй на момент смерті, зокрема, автомобіль «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1, який було придбано ним особисто за власні кошти у ОСОБА_8, який діяв на підставі довіреності від ОСОБА_9, посвідченої приватним нотаріусом АР Крим.На вказаний автомобіль на його ім’я була оформлена довіреність від 30 жовтня 2011 року на управління транспортним засобом без права передовіри та без права відчуження автомобілю. У зв’язку із анексією Криму у нього виникла необхідність терміново перереєструвати автомобіль за місцем свого проживання. В ОСОБА_5 сервісному центрі МВС в Миколаївській області йому запропонували оформити автомобіль на його матір, на що він погодився. Посилаючись на те, що фактично власником спірного автомобіля є він і через смерть матері не встиг переооформити його на своє ім’я, просив визнати недійсною реєстрацію транспортного засобу «SKODAOCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_7, визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на цей автомобіль та визнати за ним право власності на вказаний транспортний засіб.

10 листопада 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якій просила витребувати з незаконного володіння останнього вказаний вище транспортний засіб, що належить їй на праві приватної власності, та перебуває у користуванні позивача без жодної правової підстави.

Ухвалою суду від 22 листопада 2016 року вказані позови об’єднані в одне провадження.

У судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, зустрічний позов ОСОБА_4 не визнали.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, вважав його безпідставним, оскільки вимоги позивача про визнання недійсною реєстрації транспортного засобу та визнання недійсним свідоцтва про право власності є такою, що заявлена без відповідної правової підстави, адже він не є власником спірного майна, а тому просив повністю відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_5 сервісного центру МВС в Миколаївській області та третя особа – нотаріус Другої очаківської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_6 будучі належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд дійшов такого.

13 серпня 2013 року ОСОБА_7 склала заповіт, яким заповіла своєму синові ОСОБА_1 житловий будинок по вул. Молодіжній (до зміни назви – Комсомольська), 71, та земельну ділянку, на якій він розташований. Своїй доньці відповідачці ОСОБА_4 матір заповіла земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також усе інше майно, що належатиме їй на момент смерті.Заповіт було посвідчено нотаріусом Другої очаківської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 290. 29 травня 2015 року ОСОБА_7, не змінивши заповіту, померла.

Ці обставини не оспорюються особами, які беруть участь у справі, а крім того, підтверджуються відповідними копіями заповіту та свідоцтва про смерть (а. с. 10,11).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається з договору купівлі-продажу у формі довідки-рахунку серії ВІА №610591 від 26 серпня 2014 року (а. с. 99), 26 серпня 2014 року за ОСОБА_7 було зареєстровано транспортний засіб марки «SKODA» модель «OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Під час розгляду справи представником позивача було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою визначення чи виконано підписи у вказаному вище договорі купівлі-продажу у формі довідки-рахунку, заяві № 47194879 від 26 серпня 2014 року на предмет перереєстрації автомобіля серії ВІА №610591 від 26 серпня 2014 року та у заяві від 26 серпня 2014 року щодо права користування транспортним засобом ОСОБА_7 чи іншою особою, яке було задоволено судом.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 17-122 від 11 жовтня 2017 року, підписи у вказаних документів виконані не самою ОСОБА_7, а іншою особою (а. с. 128-136).

Разом із тим, суд констатує, що відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Вказані позивачем підстави повинні підтверджувати його право власності або інше суб’єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння.

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 на час звернення до суду з позовом не є власником спірного транспортного засобу, а тому не може звертатися до суду у спосіб, що обраний ним для свого захисту.

Не можуть бути взяті до уваги посилання позивача на те, що ним було придбано автомобіль за власні кошти, оскільки такі твердження не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Так, допитані в якості свідків в судовому засіданні ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13дали показання, які хоча й підтверджують наявність у позивача грошових коштів на час придбання транспортного засобу, але жодним чином не вказують, що саме за ці кошти ним було придбано вказаний автомобіль.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, визначивши, які правовідносини випливають із встановлених обставин справи, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми закону, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності у нього правових підстав на звернення до суду з позовом про визнання права власності, що зумовило невірно обраний ним спосіб захисту порушеного права, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому, оскільки зазначені вимоги не підлягають задоволенню, також суд не бере до уваги всі інші доводи позовної заяви та відмовляє у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання недійсною реєстрації транспортного засобу та визнання недійсним свідоцтва про право власності, оскільки ці вимоги є похідними, за відсутністю у позивача правових підстав звернення до суду з таким позовом.

Натомість, підлягає задоволенню зустрічний позов ОСОБА_4 про витребування вказаного транспортного засобу з незаконного володіння позивача, оскільки ним не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження законності володіння цим автомобілем.

Заявлення представником відповідачки у судових дебатах про відмову від зустрічного позову суд не приймає до уваги, оскільки це протирічить нормам цивільного процесуального законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з позивача на користь відповідачки 826 грн 80 коп. судового збору, оплата яких підтверджується відповідними квитанціями. Оскільки в задоволенні первісного позову відмовлено, судові витрати за ним відносяться на рахунок позивача і відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265ЦПК України, –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сервісного центру МВС в Миколаївській області про визнання недійсною реєстрації транспортного засобу марки «SKODA» модель «OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_7, визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на автомобіль марки «SKODA» модель «OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказаний автомобіль – відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння – задовольнити повністю.

Зобов’язати ОСОБА_1 повернути у власність ОСОБА_4 транспортний засіб марки «SKODA» модель «OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 – 826 (вісімсот двадцять шість) гривень 80 копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2018 року.

Головуючий: