Рішення № 73585185, 04.04.2018, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/15/18

Провадж.№ 2/481/62/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.04.2018 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої – судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

09.01.2018 року до суду надійшов цивільний позов ПАТ КБ «Приват Банк», згідно з яким останнє просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.12.2013 року, у сумі 105 990 гривень, а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак напередодні направив до суду письмову заяву в якій просив справу слухати за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити і не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце його проведення повідомлявся належним чином. Направив на адресу суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності. Пред’явлений до нього позов визнав частково, не заперечував проти того, що він дійсно одержав від позивача кредитні кошти, які згодом не мав можливості своєчасно періодично повертати, що потягло за собою виникнення заборгованості. Однак був не згодний з сумами нарахованих позивачем заборгованості за тілом кредиту та відсотками, які вважає занадто завищеними.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та письмової заяви відповідача, дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

11.12.2013 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № б/н про надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 9) за умовами тарифного плану «Універсальна».

Відповідно до пунктів 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі - Умови) позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У разі невиконання зобов'язання за Договором, на вимогу Банку відповідачка зобов'язалась достроково виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), і оплатити винагороду Банку (а.с. 10-34).

Однак, відповідач частково погашала кредит і відсотки лише до 07.02.2015 року, а в подальшому взагалі перестав проводити будь-яке погашення, у зв’язку з чим станом на 23.10.2017 року, за наданим позивачем розрахунком (а.с. 6-8), у нього виникла заборгованість по поверненню кредиту у сумі 105 990,00 грн., з яких:

1.заборгованість за кредитом 6377,20 грн.;

2.заборгованість за відсотками за користування кредитом 99 612,80 грн.;

Відповідно частин 1, 3 ст. 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

До того ж, ч. 2 ст. 1050 цього ж Кодексу та пунктами 2.1.1.5.5-2.1.1.5.6. Кредитного договору передбачено, що в разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та погашення позичальником заборгованості за кредитом.

Виходячи з вимог статей 526 і 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що Банк, помилково керуючись п.п.1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору та п. 3 наказів № СП-2014-6915682 від 18 червня 2014 року та № СП-2015-6552838 від 18 лютого 2015 року, двічі після 24.06.2014 року, а саме з 1 вересня 2014 року та з 1 квітня 2015 року в односторонньому порядку безпідставно збільшував процентну ставку, про що повідомляв відповідача шляхом використання офіційного сайту Банку www.privatbank.ua та шляхом направлення їй SMS повідомлень.

Згідно наданого Банком розрахунку, проценти за користування кредитом складали: з 02.06.2006 року до 31.12.2012 року – 36 (ставка 3 % в місяць по кредитним операціям), з 01.01.2013 року до 29.08.2014 року 30 % річних (ставка 2,5% в місяць); в період з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року - 34,80 % річних (ставка 2,9 в місяць); в період з 01.04.2015 року – 43,20 % (ставка 3,6 % в місяць).

Разом з тим, відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Отже, незважаючи на те, що пунктами 1.1.6.1 та 1.1.6.2 кредитного договору передбачено право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів за користування кредитом, таке збільшення, з огляду на вказані приписи ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України та зазначені обставини справи, є нікчемним.

Більш того, після 07.02.2015 року відповідач не збільшував розмір свого кредиту, і як видно з розрахунку боргу відповідача виконаного позивачем, станом на 07.02.2015 року заборгованість по тілу кредиту становила 1756,47 грн., і тому в ця сума повинна залишатися незмінною, проте позивачем безпідставно визначено розмір заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6377,20 грн.

При цьому, відсотки за користування кредитом повинні були нараховуватися Банком за період з 08.02.2015 року по 23.10.2017 року (966 днів), виходячи із 27,6 % річних, про що також було безпосередньо зазначено у наказах ПАТ КБ «ПриватБанк» № СП-2014-6915682 від 18 серпня 2014 року та № СП-2015-6552838 від 18 лютого 2015 року.

Відтак, розмір заборгованості за відсотками у ОСОБА_1 перед Банком станом на 23.10.2017 року становить 6 188,51 грн. (1756,47 грн. х 27,6 % : 360 днів х 966 днів + 4887,67) (де: 1756,47 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 966 - кількість днів, за яку нараховується заборгованість, 4887,67 грн. - раніше нараховані відсотки за користування кредитом).

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за договором від 11.12.2013 року, станом на 23.10.2017 року, становить 7 944,98 грн., яка складається з: 1756,47 грн. - заборгованості за кредиту та 6188,51 грн. - заборгованості за відсотками.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11.12.2013 року знайшли підтвердження при судовому розгляді лише у розмірі 7 944,98 грн., а тому вказаний позов підлягає частковому задоволенню.

Крім цього, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача також належить стягнути на користь позивача судові витрати понесені останнім на оплату судового збору, але пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому, оскільки позов підлягає задоволенню лише на 7,5% від заявлених вимог, то з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 120 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 140, 142, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» задовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце постійного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (місцезнаходження: м. Київ вул. Грушевського, 1 «Д», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.12.2013 року, у розмірі 7 944 (сім тисяч дев’ятсот сорок чотири) гривні 98 коп., а також судові витрати у понесені позивачем на оплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що складає у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

В задоволені решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

У разі неподання особами, які беруть участь у справі апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили.

Судя