Постанова № 7358495, 24.12.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 2.11.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2009 року Справа № 2а-24493/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Глазунової О.О.

та

представників сторін

від позивача - юрисконсульт Скляренко О.С.

(довіреність від 12.01.2009 № 10)

від відповідача - завідувач юридичного сектору Геращенко О.І.

(довіреність від 30.10.2009 № 3925/10-010-722)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

малого підприємства «Баланс»

до державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області

про визнання нечинним податкового повідомлення рішення

від 20 липня 2009 року № 0000222301/0,

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2009 року мале підприємство «Баланс» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 20 липня 2009 року № 0000222301/0, яким йому визначено податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість в сумі 62501,00 грн., у тому числі 41667,00 грн. за основним платежем, 20834,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважає податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області від 20 липня 2009 року № 0000222301/0 безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, з таких підстав.

Підставою для винесення податкового повідомлення - рішення від 20 липня 2009 року № 0000222301/0 в ідповідач вважає порушення з боку позивача підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Ці порушення були зазначені в акті про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 14 липня 2009 року № 312/23/13381937.

З субєктивної думки співробітників державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області, які здійснювали планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та склали акт від 14 липня 2009 року № 312/23/13381937, договори будівельного підряду від 17 липня 2008 року № 17/07 та № 17/07/02, що були укладені між малим підприємством «Баланс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, укладення даних договорів є недійсним правочином. Підставою для даного висновку стала інформація відділу податкової міліції Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області, згідно якої відносно організаторів та членів «конвертаційного центру», до складу якого входить товариство з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», порушено кримінальну справу № 70/107-08 за ознаками складів злочинів, передбачених частиною 3 статті 212 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Згідно інформації відділу податкової міліції Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області основною метою створення «конвертаційного центру» було надання незаконних послуг з мінімізації податкових зобовязань та конвертації грошових коштів шляхом проведення псевдооперацій.

На підставі цього в акті про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 14 липня 2009 року № 312/23/13381937 зроблений висновок, що договори будівельного підряду, укладені між малим підприємством «Баланс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», мають протиправний характер та суперечать інтересам держави і суспільства і згідно частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, внаслідок чого малим підприємством «Баланс» було завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року, оскільки до складу податкового кредиту була зайво включена сума податку на додану вартість з придбання послуг у товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» у розмірі 41667,00 грн. у липні 2008 року.

Зазначені висновки акта державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 14 липня 2009 року № 312/23/13381937 мале підприємство «Баланс» вважає такими, що не відповідають дійсності, з таких причин: договори були укладені з юридичною особою, яка мала відповідну ліцензію на виконання будівельних робіт; договори були укладені в письмовій формі з додержанням вимог Цивільного кодексу України щодо договорів підряду; за укладеними договорами були виконані підрядні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних робіт типової форми № КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3 за жовтень та листопад 2008 року; виконані підрядні роботи є доказом того, що укладені договори спричинили реальне настання правових наслідків; як на момент укладення договорів, так і в подальшому малому підприємству «Баланс» нічого не було відомо про приналежність товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» до «конвертаційного центру»; посилання на статті Цивільного кодексу України з метою визнання правочину недійсним є некоректним, оскільки відповідно до пункту 2 статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, позивач вважає, що висновки податкового органу про нікчемність договорів будівельного підряду, укладених між малим підприємством «Баланс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», є тільки припущенням і не підтверджені жодними доказами. На підставі чого, позивач просить визнати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області від 20 липня 2009 року № 0000222301/0 нечинним.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Державна податкова інспекція у м. Первомайську Луганської області позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 17 серпня 2009 року № 2958/10-010-506 (арк. справи 46-47). В запереченнях проти позову відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у звязку з тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 20 липня 2009 року № 0000222301/0 вважає таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Зокрема, в запереченнях проти позову відповідач зазначає, що плановою виїзною перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства малого підприємства «Баланс», за результатами якої складено акт від 14 липня 2009 року № 312/23/13381937, було встановлено завищення податкового кредиту по податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 41667,00 грн. та занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість в тій же сумі, оскільки малим підприємством «Баланс» у податковому обліку була відображена операція по виконанню нікчемних договорів - договорів будівельного підряду від 17 липня 2008 року № 17/07 та № 17/07/02, що були укладені між малим підприємством «Баланс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй». Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним. Згідно статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Протиправність характеру договорів будівельного підряду від 17 липня 2008 року № 17/07 та № 17/07/02, укладених між малим підприємством «Баланс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», порушення інтересів держави і суспільства державна податкова інспекція у м. Первомайську Луганської області вбачає в тому, що в ході проведення перевірки 22 червня 2009 року було отримано інформацію від відділу податкової міліції Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області (лист від 20 червня 2009 року № 3278/726-153), згідно якої вказано, що за інформацією податкової міліції Державної податкової адміністрації України відносно організаторів та членів «конвертаційного центру», до складу якого входить товариство з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», порушено кримінальну справу № 70/107-08 за ознаками складів злочинів, передбачених частиною 3 статті 212 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. В ході проведення слідчих дій працівниками УПМ ДПА в Луганській області 07 травня 2009 року була допитана ОСОБА_3, яка пояснила, що первісним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» був ОСОБА_4 У серпні 2007 року зазначене підприємство вона перереєструвала на своє імя, де і була директором в період з серпня 2007 року по серпень 2008 року.

Згідно із протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» та ще ряд підприємств були зареєстровані з однією метою надання незаконних послуг з мінімізації податкових зобов'язань та конвертації грошових коштів шляхом проведення псевдооперацій. Також стало відомо, що ОСОБА_6 є фіктивним директором, тому що він до фінансово-господарської діяльності ряду підприємств, на яких був посадовою особою, не мав ніякого відношення.

За період з серпня 2007 року по серпень 2008 року на підприємстві товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» значилася 1 особа - керівник та засновник ОСОБА_3, господарською діяльністю ОСОБА_3 не займалась, та не йдеться про найом будь-яких підрядних організацій для здійснення ремонтно-будівельних робіт, інформація, яка зазначена у протоколах допиту, свідчить про відсутність необхідних умов для результатів господарської діяльності, пов'язаної з виконанням будівельних робіт.

Відповідач вважає, що у разі порушення контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з малим підприємством «Баланс», мають протиправний характер, а такі правочини, внаслідок яких неправомірно віднесені до складу податкового кредиту витрати, пов'язані з виконанням робіт, по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.

Таким чином, мале підприємство «Баланс» в порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту зайво включена сума податку на додану вартість з придбання послуг у товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» у розмірі 41667,00 грн. у липні 2008 року.

У судових засіданнях представник відповідача позов не визнав, навів заперечення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову.

У судове засідання, яке відбулось 24 грудня 2009 року, представник відповідача не прибув, надав суду клопотання від 23 грудня 2009 року № 10-010-88 про розгляд справи за його відсутності у звязку з неможливістю останнього бути присутнім при розгляді справи з причин складних погодних умов (арк. справи 171).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, з 25 травня 2009 року по 22 червня 2009 року державна податкова інспекція у м. Первомайську Луганської області провела планову виїзну перевірку малого підприємства «Баланс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої склала акт від 14 липня 2009 року № 312/23/13381937 (арк. справи 140-168).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2009 року встановлено його завищення, серед іншого, за липень 2008 року в сумі 41667,00 грн. (арк. справи 148)

В ході проведення планової перевірки малого підприємства «Баланс» встановлені факти проведення фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», - між сторонами були укладені договори будівельного підряду від 17 липня 2008 року № 17/07 та № 17/07/02 (арк. справи 33-42).

На виконання умов укладених договорів будівельного підряду малим підприємством «Баланс» у липні 2008 року перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй»:

- платіжним дорученням від 22 липня 2008 року № 1202 сплачено у якості передплати на виконання комплексу робіт згідно договору від 17 липня 2008 року № 17/07/02 100000,00 грн., у тому числі ПДВ 16666,67 грн. (арк. справи 72);

- платіжним дорученням від 22 липня 2008 року № 1203 сплачено у якості передплати на виконання комплексу робіт згідно договору від 17 липня 2008 року № 17/07 150000,00 грн., у тому числі ПДВ 25000,00 грн. (арк. справи 73).

На отриману передплату товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» виписано податкові накладні:

- від 22 липня 2008 року № 25-2207 на суму 100000,00 грн., у тому числі ПДВ 16666,67 грн., номенклатура - передплата на виконання будівельно-монтажних робіт згідно договору від 17 липня 2008 року № 17/07/02 (документ завірено підписом особи, що склала податкову накладну, - ОСОБА_3, та скріплено печаткою товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» (арк. справи 62));

- від 22 липня 2008 року № 13-2207 на суму 150000,00 грн., у тому числі ПДВ 25000,00 грн., номенклатура - передплата на виконання будівельно-монтажних робіт згідно договору від 17 липня 2008 року № 17/07 (документ завірено підписом особи, що склала податкову накладну, - ОСОБА_3, та скріплено печаткою товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» (арк. справи 61)).

Вищезазначені податкові накладні мале підприємство «Баланс» віднесло до складу податкового кредиту у липні 2008 року та відобразило у податковій декларації з податку на додану вартість від 20 серпня 2008 року вхідн. № 11147 (арк. справи 129-134).

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобовязання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» п одатковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому продавцем послуг податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості послуг з податку на додану вартість є обовязковими підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Державна податкова інспекція у м. Первомайську Луганської області виносила податкове повідомлення - рішення від 20 липня 2009 року № 0000222301/0, про визнання нечинним якого заявлено позов, виходячи з того, що малим підприємством «Баланс» у податковому обліку була відображена операція по виконанню нікчемних договорів - договорів будівельного підряду від 17 липня 2008 року № 17/07 та № 17/07/02, що були укладені з товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави шляхом протиправного одержання доходу за рахунок відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість , договори суперечать інтересам держави і суспільства, господарські операції за цими договорами проведені лише на «папері», тобто ці операції були фіктивними.

При судовому розгляді справи судом встановлено, що висновки державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області про нікчемність правочинів договорів будівельного підряду від 17 липня 2008 року № 17/07 та № 17/07/02, укладених між малим підприємством «Баланс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», та протиправність включення до складу податкового кредиту у липні 2008 року сум податку на додану вартість за податковими накладними від 22 липня 2008 року № 25-2207 у розмірі 16666,67 грн. та від 22 липня 2008 року № 13-2207 у розмірі 25000,00 грн., є правильними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

В ході проведення перевірки 22 червня 2009 року державна податкова інспекція у м. Первомайську Луганської області отримала від відділу податкової міліції Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області інформацію (лист від 20 червня 2009 року № 3278/7/26-153), з якої вбачається, що відносно організаторів та членів «конвертаційного центру», до складу якого входить товариство з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», порушено кримінальну справу № 70/107-08 за ознаками складів злочинів, передбачених частиною 3 статті 212 та частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. В ході проведення слідчих дій працівниками УПМ ДПА в Луганській області 07 травня 2009 року була допитана ОСОБА_3, яка пояснила, що первісним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» був ОСОБА_4 У серпні 2007 року зазначене підприємство вона перереєструвала на своє імя, де і була директором в період з серпня 2007 року по серпень 2008 року. 29 серпня 2008 року за вказанням організатора «конвертаційного центру», ОСОБА_3 перереєструвала підприємство на ОСОБА_6. З постанови про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, встановлено, що ОСОБА_3 у «конвертаційному центрі» відводилась роль як учасника групи, в реєстрації на своє імя багатьох підприємств та подальшому виконанні функції з підбору осіб, на імя б яких перереєстровувалися субєкти підприємницької діяльності без справжнього наміру здійснення підприємницької діяльності (арк. справи 48).

З протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» та ще ряд підприємств були зареєстровані з однією метою надання незаконних послуг з мінімізації податкових зобов'язань та конвертації грошових шляхом проведення псевдооперацій (арк. справи 87-94).

На виконання ухвали суду від 02 листопада 2009 року слідче управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України листом від 26 листопада 2009 року № 14495/5/09-0016 (арк. справи 99-100) повідомило, що в провадженні слідчого управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України знаходиться кримінальна справа № 69-0094 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у вчиненні ними злочинів, передбачених статтями 28 частина 2 - 205 частина 2, 27 частина 5 - 191 частина 5 та стаття 27 частина 5 212 частина 3 Кримінального кодексу України. Вказана кримінальна справа 05 жовтня 2009 року виділена в окреме провадження з кримінальної справи № 69-0084 (раніше № 70/107-08).

В процесі досудового слідства встановлено, що в період 2005-2008 років група осіб, до складу якої входили: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_18, згідно єдиного плану з розподілом ролей, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів, перебуваючи на території міста Києва, організували схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, та розкраданні державних коштів шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість.

Для функціонування зазначеної схеми вказана група осіб, без справжнього наміру здійснювати діяльність, повязану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності створили та придбали ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зареєстрованих на «підставних осіб», серед яких є товариство з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», які здійснювали операції щодо незаконного переказу безготівкових коштів, перерахованих з поточних рахунків різних підприємств будь-якої форми власності через поточні рахунки фіктивних субєктів підприємницької діяльності у готівку.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки даних підприємств вказана група осіб документально оформлювала неіснуючі операції на отримання товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого, дані документи передавались замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування податку на додану вартість.

Одним із підприємств, що використовувало в своїй діяльності послуги «конвертаційного» центру, було мале підприємство «Баланс», яке згідно платіжних доручень від 22 липня 2008 року перерахувало на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» кошти в сумі 250000 грн., в тому числі податок на додану вартість 41666,67 грн., з призначенням платежу «попередня оплата на виконання комплексу робіт згідно договору №17/07 від 17 липня 2008 року».

До листа від 26 листопада 2009 року № 14495/5/09-0016 слідче управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України додало копію постанови від 14 листопада 2008 року про порушення кримінальної справи № 70/107-08/2, копію постанови від 14 листопада 2008 року про порушення кримінальної справи № 70/107-08/3, копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 08 грудня 2008 року, копію постанови про притягнення ОСОБА_3 у якості обвинуваченого від 15 грудня 2008 року, копію протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_3 від 18 грудня 2008 року (арк. справи 101-122). З зазначених документів вбачається, що договори, які укладалась товариством з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй», мали безтоварний характер. Безтоварний характер укладених договорів підтверджує в протоколі допиту підозрюваного від 08 грудня 2008 року та протоколі допиту обвинуваченого від 18 грудня 2008 року директор товариства з обмеженою відповідальністю «Арма-Строй» ОСОБА_3 (арк. справи 109-114, 119-122).

За наведених обставин суд вважає встановленими фіктивний характер укладених правочинів та нездійснення самих господарських операцій, а тому податковий орган мав підстави вважати правочини нікчемними, а суд погоджується з обґрунтованістю висновку податкового органу, що метою платника податку було протиправне одержання доходу за рахунок відшкодування податку на додану вартість.

У звязку з тим, що в ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області про безтоварність операцій, суд погоджується з тим, що малим підприємством «Баланс» протиправно були включені до складу податкового кредиту у липні 2008 року суми податку на додану вартість за податковими накладними від 22 липня 2008 року № 25-2207 у розмірі 16666,67 грн. та від 22 липня 2008 року № 13-2207 у розмірі 25000,00 грн., незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості послуг з податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях), такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З урахуванням вимог підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», доведеністю факту завищення податкового кредиту по податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 41667,00 грн. та заниження податкового зобовязання по податку на додану вартість на суму 41667,00 грн., судом визнається обґрунтованим нарахування позивачу в податковому повідомлені рішенні від 20 липня 2009 року № 0000222301/0 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20834,00 грн.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 24 грудня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 70, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 29 грудня 2009 року.

Суддя Т.І. Чернявська