Ухвала суду № 73584675, 19.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 345/3339/16-к Головуючий у 1 інстанції: Мигович О.М.

Провадження № 11-кп/783/22/18 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Маліновської-Микич О.В.,

суддів Макойди З.М., Партики І.В.,

з участю секретаря Проворної Н.І.,

розглянувши у кримінальному проваджені № 12016090170000342 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 – Франківської області та жительки м. Калуш вул. Шептицького 4/135 ОСОБА_2 – Франківської області,

з участю прокурора Площанської Н.А.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_3,

апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначено покарання – штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 2 314,26 грн. матеріальної шкоди, 3 000,00 грн. моральної шкоди та 6 602,40 грн. судових витрат.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно з вироком 07 березня 2016 року близько 13.00 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, маючи неприязні відносини з ОСОБА_4 щодо встановлення меж між їх домоволодіннями, спровокували суперечку з останньою. Так, ОСОБА_2 намагався пошкодити металеву огорожу подвір’я ОСОБА_4, на що остання зробила йому зауваження, на яке ОСОБА_2 не відреагував, внаслідок чого між останніми виникла словесна суперечка, в яку втрутилась ОСОБА_1 Після чого, між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виникла бійка, в ході якої остання наносила удари руками в голову, груди та руки потерпілої, а також в ході конфлікту ОСОБА_1 умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, нанесла ОСОБА_4 удар дерев’яною палицею в голову. В результаті таких дій, ОСОБА_1 спричинила потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно – мозкової травми зі струсом головного мозку, що згідно висновку судово – медичної експертизи № 255/153/81 – 2Д від 25.08.2016 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров’я, та синець в ділянці лівого плеча, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

На даний вирок обвинувачена ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати даний вирок та закрити кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв’язку з відсутністю в її діях ознак кримінального правопорушення.

В обґрунтування покликається на те, що даний вирок є необґрунтованим, винесений з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що суд першої інстанції поверхнево розглянув справу, дав неправильну оцінку добутим щодо справи доказам, деяким доказам не дав оцінку взагалі, а інші проігнорував, внаслідок чого ухвалив вищевказаний вирок, що суперечить дійсним обставинам справи та ч.2 ст. 125 КК України, так як у вироку суд покликається на диск, в якому міститься файл 20160316-10461 MOV0050, який на думку є підроблений. Більше того, протокол проведення слідчого експерименту не може вважатись доказом у справі, так як так слідчий експеримент був проведений на рік швидше, тобто у 2015 році, що підтверджується фотознімком №1, який міститься в додатках до апеляційної скарги. Також, протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 20 березня 2016 року не може вважатись доказом, оскільки цього дня не було надано ним свідчень, що підтверджується відсутністю на ньому підпису. Проте суд першої інстанції не врахував покази апелянта та свідка ОСОБА_2, не звернув увагу на висновок судово-медичного експерта, а ухвалив вирок виключно на підставі показів потерпілої та її близьких родичів.

01 березня 2018 року обвинувачена ОСОБА_1 подала доповнення до апеляційної скарги, просить скасувати даний вирок та призначити новий розгляд в суді першої інстанції у складі іншого суду, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушив принципи верховенства права і принцип законності, так як ухвалив даний вирок з обвинувальний ухилом та визнав ряд доказів недопустимими.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу з мотивів наведених в апеляційній скарзі, прокурор заперечив подану обвинуваченою ОСОБА_1 апеляційну скаргу, просив таку залишити без задоволення, вважає вирок суду законним та обґрунтованим.

06 квітня 2018 року представник потерпілої ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи 19 квітня 2018 року без його участі.

Заслухавши доповідача, обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника адвоката ОСОБА_3, які підтримали подану апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти поданої апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно ч.4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим.

Перевіривши матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_1, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції при судовому розгляді даної справи порушено вимоги ст. 107 КПК України, якими передбачено застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема в другому томі наявний диск судових засідань від 09 лютого, 15 березня, 24 квітня, 30 травня, 09 серпня 2017 року, під час яких суд першої інстанції допитував свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_2, покази яких зазначені у даному вироку, однак такий не стосується даного кримінального провадження, а тому колегія суддів вважає такий відсутнім.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінка показам свідка ОСОБА_2, а тому за таких обставин, суд апеляційної інстанції не має можливості перевірити законність та обґрунтованість прийнятого рішення.

Відповідно до п.7 ст. 412 КПК України відсутність технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безперечною підставою для скасування вироку суду та призначення нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.

Таким чином, на переконання колегії суддів, оскільки допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними та перешкоджають перевірці апеляційних доводів обвинуваченої ОСОБА_1, то вирок суду першої інстанції відповідно до ст.ст. 412 та 415 КПК України слід скасувати та призначити новий судовий розгляд даного кримінального провадження.

При цьому, оскільки даний вирок суду скасовується у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального-процесуального закону, то інші питання, викладені в поданій апеляційній скарзі, колегією суддів не вирішувалися, а викладені в апеляційній скарзі доводи обвинуваченої ОСОБА_1 слід перевірити при новому судовому розгляді даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 – задоволити частково.

Вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року– скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9