Рішення № 7358462, 29.12.2009, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 2–2660-09 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2009 року м. Свердловськ

Свердловській міський суд Луганської області в складі суду:

головуючого судді – Іващенко В.М.,

при секретарі – Жирової І.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Свердловського міського суду Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на додаткові витрати на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказує, що 28 квітня 2000 року між нею та відповідачем був розірваний шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис № 207. Від цього шлюбу вони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний момент проживає разом з нею. Згідно медичних висновків, у тому числі висновку ВКК № 646 Обласної дитячої консультативної поліклініки від 09 жовтня 2008 року їх син визнаний інвалідом дитинства згідно з Наказом МВ України № 454 від 08 листопада 2001 року з діагнозом – цукровий діабет 1 типу інсулінозалежний тяжкої форми. Згідно висновків медиків їх сину щорічно потрібно додаткове лікування, в тому числі у вигляді санаторно-курортних лікувань. У 2009 році їх сину згідно направлень медиків вона придбала путівку для сина № 723598 у ЗАТ «Миргородкурорт» філії СКК «Миргород» відділення «Санаторій «Березовий гай» для проходження лікування з 30 червня 2009 року по 17 липня 2009 рік за 3 910 грн. 00 коп. Крім того, приймаючи до уваги той факт, що у санаторії пацієнтів з діабетом цукрознижуючими та інсуліном не забезпечують, вона вимушена була для сина додатково придбати медикаменти на суму – 194 грн. 35 коп. (тест смужки для визначення рівня глюкози у крові). Для проїзду сина до міста лікування та назад вона придбала два проїзних квитка на поїзд загальною вартістю 161 грн. 59 коп. Відповідач, працюючи у Свердловському ВГВЧ, ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 185 СК України обов’язку додатково, крім аліментів, утримувати свою дитину та нести витрати, які викликані особливими обставинами – її хворобою. Це, зокрема, виявилось у тому, що він взагалі не надає ніяких додаткових грошей зі своєї заробітної плати, відмовляється купувати медикаменти та інші необхідні речі для дитини. Усе це вона вимушена купувати за ті невеликі гроші, які вона заробляє, але цього не вистачає. Як їй відомо, аліменти відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх доньки, сина не має і тому він повинен нести усі додаткові витрати на їх спільну дитину разом з нею у рівних долях. Після того як син приїхав із санаторію їй також потрібно негайно купувати для сина ліки, але усі гроші, що у неї були накопичені, вона вже витратила для придбання путівки. Тому вона вважає, що для того, щоб не залишати сина без ліків, потрібно суду допустити рішення до негайного виконання. У зв’язку з чим позивачка просить суд ухвалити рішення, яким: стягнути з відповідача – ОСОБА_2 на її користь кошти у розмірі Ѕ частини витрат, тобто – 2 133 грн. 00 коп., як додаткові витрати на дитину, викликані її захворюванням і лікуванням; відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення; стягнути з відповідача всі судові витрати.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача – ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, у зв’язку з тим, що вважає, що ЗАТ «Миргородкурорт» філії СКК «Миргород» відділення «Санаторій «Березовий гай» не проводить санаторно-курортне лікування з приводу захворювання цукровим діабетом 1 типу інсулінозалежної тяжкої форми. Крім того, відповідач – ОСОБА_2 не має матеріальної можливості брати участь у додаткових витратах на неповнолітню дитину – сина – ОСОБА_3, що викликані особливими обставинами – його хворобою – цукровим діабетом 1 типу інсулінозалежної тяжкої форми, оскільки він отримує дуже маленьку заробітна плату, з якої щомісячно відраховуються аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, він проживає з матір’ю-пенсіонеркою похилого віку, яка постійно хворіє та також потребує матеріальної допомоги. У зв’язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Відповідач – у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю з тих же підстав, що його представник, у зв’язку з чим також просив суд у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст.ст. 3, 11 та 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторони по справі з 18 червня 1991 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу вони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого у свідоцтві про народження записаний відповідач по справі – ОСОБА_2 (а.с. 5). 28 квітня 2000 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу був зроблений актовий запис за № 207 (а.с. 4).

Як свідчить висновок ВКК Луганської обласної дитячої консультативної поліклініки № 646 від 09 жовтня 2008 року ОСОБА_3 страждає цукровим діабетом тяжкої форми, інсулінозалежний тип, стан субкомпенсації, згідно наказу МЗ України № 454 від 08 листопада 2001 року, розділ ІІ, п. 3.3 та листа МЗ України № 4.03. 12/141 від 1 лютого 2005 року, є інвалідом дитинства до 18 років (а.с. 19). Згідно висновку санаторно-відбірної комісії Свердловської міської дитячої лікарні Луганської області від 22 червня 2009 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, хворіє цукровим діабетом І типу, інсулінозалежним та йому рекомендоване санаторно-курортне лікування у санаторії «Березовий гай» в м. Миргороді (а.с. 16).

Судом встановлено, що позивачка по справі – ОСОБА_1 14 травня 2009 року придбала путівку № 723598 у ЗАТ «Миргородкурортт» філії СКК «Миргород» відділення «Санаторій «Березовий гай» неповнолітньому сину - ОСОБА_3 строком на 18 днів – з 30 червня 2009 року по 17 липня 2009 рік, за що сплатила 3 910 грн. 00 коп., про що свідчить квитанція № 29687 від 14 травня 2009 року (а.с. 9, 17). Оскільки у зазначеному санаторії пацієнтів з діабетом цукрознижуючими та інсуліном не забезпечують, позивачка – ОСОБА_1 22 червня 2009 року придбала додаткові медикаменти – тест-смужку для визначення рівня глюкози у крові - на суму – 194 грн. 35 коп. (а.с. 18). Крім того, позивачка – ОСОБА_1 для проїзду неповнолітнього сина – ОСОБА_3 до міста лікування та назад купила два проїзних квитка на поїзд загальною вартістю – 161 грн. 59 коп., а саме: на поїзд «Луганськ-Миргород» 27 червня 2009 року вартістю – 68 грн. 78 коп.; на поїзд «Миргород-Луганськ» 17 липня 2009 року вартістю – 92 грн. 81 коп. (а.с. 15). Таким чином, загалом позивачка – ОСОБА_1 витратила на санаторно-курортне лікування неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 4 265 грн. 94 коп. (3 910 грн. 00 коп. + 194 грн. 35 коп. + 161 грн. 59 коп.).

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до якого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до посвідчення серії АВ № 401836, виданого 06 травня 2004 року на ім’я ОСОБА_1 (матір ОСОБА_3), остання отримує пенсію на ОСОБА_3, у зв’язку з тим, що він є інвалідом дитинства до 18 років, розмір якої складає – по 544 грн. 00 коп. щомісячно (а.с. 22). Крім того, позивачка по справі – ОСОБА_1 працює у Свердловській міській виконавчій дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та отримує заробітну плату, розмір якої за період з листопада 2008 року по квітень 2009 рік (6 місяців) склав – 22 055 грн. 13 коп., у середньому – по 3 675 грн. 85 коп. щомісячно (а.с. 46).

Згідно довідки № 121/09, виданої 16 вересня 2009 року сьомим воєнізованим гірничо-рятувальним загоном, відповідач по справі – ОСОБА_2 дійсно працює у зазначеному загоні на посаді водія та йому нарахована заробітна плата за період з березня 2009 року по серпень 2009 рік (6 місяців) - 9 222 грн. 27 коп., але з цієї суми з нього утримані аліменти у розмірі ј частини його доходу – 1 889 грн. 19 коп., у зв’язку з чим фактична виплата заробітної плати за зазначений період склала – 5 498 грн. 57 коп., у середньому – по 916 грн. 43 коп. щомісячно (а.с. 42).

Таким чином, враховуючи той факт, що неповнолітній ОСОБА_3 хворіє цукровим діабетом тяжкої форми, інсулінозалежний тип, стан субкомпенсації, є інвалідом дитинства до 18 років, у зв’язку з чим потребував санаторно-курортного лікування у ЗАТ «Миргородкурортт» філії СКК «Миргород» відділення «Санаторій «Березовий гай», матеріальний стан позивачки, яка є працездатною, працює та отримує високу заробітну плату, окрім того, отримує пенсію на ОСОБА_3 у зв’язку з його інвалідністю, матеріальний стан відповідача – ОСОБА_2, який є працездатним, працює та отримує заробітну плату, розмір якої достатній для прийняття участі у додаткових витратах на неповнолітнього сина – ОСОБА_3, що викликані особливими обставинами – його хворобою, та повинен це робити відповідно до діючого законодавства, той факт, що він сплачує аліменти на його утримання у розмірі ј частини до досягнення ним повноліття, на користь інших осіб аліменти не сплачує, суд вважає за необхідним, визначити розмір їх участі у додаткових витратах на дитину в рівних частках, тобто - по Ѕ частині з кожного, яка у твердій грошовій сумі складає – 2 133 грн. 00 коп. (4 265 грн. 94 коп. / 2), яка підлягає стягненню з відповідача – ОСОБА_2

Суд не приймає до уваги ствердження відповідача – ОСОБА_2 щодо проживання з ним матери-пенсіонерки похилого віку, яка постійно хворіє та також потребує матеріальної допомоги, а також той факт, що ЗАТ «Миргородкурортт» філії СКК «Миргород» відділення «Санаторій «Березовий гай» не проводить санаторно-курортне лікування з приводу захворювання цукровим діабетом 1 типу інсулінозалежної тяжкої форми, оскільки він на підтвердження даного факту не надав до суду жодного доказу.

Що стосується позовних вимог позивачки щодо допущення негайного виконання судового рішення, то суд вважає за необхідним у задоволенні даної частини вимог відмовити, оскільки стаття 367 ЦПК України передбачає вичерпний перелік справ, по яким суд допускає негайне виконання рішень. У зазначеному переліку справи щодо стягнення додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами, відсутні.

Відповідно до ст. 88 п. 3 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв’язку з чим суд вважає за необхідним стягнути з відповідача – ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі – 51 грн. 00 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі – 120 грн. 00 коп.

На підставі ст. ст. 185 СК України, керуючись ст.ст. 3, 10,11, 15, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на додаткові витрати на дитину – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, кошти у розмірі Ѕ частини додаткових витрат на неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, викликаних його захворюванням і лікуванням, у розмірі – 2 133 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір на користь держави в сумі - 51 грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі - 120 грн. 00 коп., одержувач: УДК у м. Свердловську Луганської області, р/р 31212259700072, банк: УДК в Луганській області, МФО 804013, код 24048566, призначення платежу „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Свердловському міському суді Луганської області”.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя