Рішення № 7358425, 03.12.2009, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 2-1083/2009 року

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2009 року м. Свердловськ

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Іващенко В.М.,

при секретарі - Жирової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АСТ «Вексель» про зміну формулювання наказу про звільнення та стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та остаточного розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АСТ «Вексель» про зміну формулювання наказу про звільнення та стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та остаточного розрахунку при звільненні, в обґрунтування якого зазначає, що вона працювала у відповідача в якості спеціаліста з врегулювання збитків з 07.10.2008 року. 31.12.2008 року вона написала заяву про звільнення відповідно до ст. 38 ч. 3 КЗпП України у зв’язку з порушенням відповідачем законодавства про працю. Відповідач до теперішнього часу не віддав їй трудову книжку та не розрахувався з нею остаточно. Крім того, відповідач не сплатив їй суму вихідної допомоги, як передбачено ст. 44 КЗпП України. Вищенаведені дії відповідача порушують її право на працю та на вільне розпорядження власними коштами. У зв’язку з порушенням законодавства про працю, що вимусило її припинити трудовий договір з причин порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору, відповідач повинен виплатити їй вихідну допомогу у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. У зв’язку з тим, що її заробітна плата складалася з декількох складових, а відповідач в порушення ст. 110 КЗпП України не повідомляв її про суми заробітної плати, вона на теперішній час не в змозі навести розрахунок сум, які відповідач повинен сплатити їй. З огляду на останню заробітну плату, яку вона отримала від відповідача у листопаді 2008 році й яка складала 700 грн., на теперішній час відповідач повинен їй біля 2 100 грн. заробітної плати та 2 100 грн. вихідної допомоги. У зв’язку з чим позивачка просить суд ухвалити рішення, яким: зобов’язати відповідача видати їй належним чином оформлену трудову книжку з точною вказівкою причин звільнення з роботи; стягнути з відповідача АСТ «Вексель» на її користь 700 грн. в якості невиплачених при остаточному розрахунку сум та середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні в сумі – 1 400 грн., вихідну допомогу в розмірі – 2 100 грн..

24.11.2009 року до Свердловського міського суду Луганської області від позивачки надійшло доповнення до позовної заяви, у якому вона зазначає, що після звільнення та порушення її права на отримання належних від підприємства сум, вона звернулася до державної інспекції праці з проханням провести перевірку дотримання вимог чинного законодавства про працю. За результатом розгляду її звернення, на її адресу було направлено листа за підписом заступника начальника інспекції праці у м. Київі ОСОБА_2 за №26/05-55/1529 від 14.10.2009 р.. Відповідно до листа фахівці державної інспекції праці під час перевірки встановили наступні обставини: наказом від 07.10.08 р. її було прийнято на роботу у ACT «Вексель». 31.12.08 р. вона подала до адміністрації підприємства заяву з проханням звільнити з займаної посади з 31.12.08 року за власним бажанням у зв'язку з невиконанням керівником своїх зобов'язань, невиплати заробітної плати у вказаний термін. Заява до адміністрації підприємства надійшла 14.01.09 р. Порушуючи вимоги ч. 3 ст. 38 КЗпП України, наказом № 19/к-00114 від 02.02.2009 її було звільнено з 02.02.02 р. Порушуючи вимоги ст. 47 КЗпП України, трудова книжка в день звільнення їй вручена не була. В порушення вимог ст. 116 КЗпП України, виплату всіх належних їй від підприємства сум в день звільнення 02.02.09 р. не проведено. Згідно наданого платіжного доручення від 20.02.09 р. № 938 остаточний розрахунок з нею нібито було проведено 23.02.09 р..

Таким чином, з метою уточнення позовних вимог, в обґрунтування останніх, з урахуванням законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати вимог ст. ст. 116, 117 КЗпП України вона вважає, що відповідач не виплатив їй при звільненні наступну суму: за січень 2009 р.- 605 грн.; за лютий 2009 р.- 605 грн.; за березень 2009 р.- 605 грн.; за квітень 2009 р. - 625 грн.; за травень 2009 р.- 625 грн.; за червень 2009 р. - 625 грн.; за липень 2009 р. - 630 грн.; за серпень 2009 р. - 630 грн.; за вересень 2009 р.- 630 грн.; за жовтень 2009 р. - 650 грн.; за листопад 2009 р. - 650 грн.; компенсацію за відпустку - 650 грн. Крім того, відповідач не сплатив їй суму вихідної допомоги, як передбачено ст. 44 КЗпП України, яка складає станом на 1 .01.2009 р. – 1 815 грн.. Таким чином, відповідач з урахуванням середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні повинен сплатити їй - 9 345 грн.

Представник позивача – ОСОБА_3 та позивач у судовому засіданні обставини, викладені у позовній заяві, підтримали та доповнили позовні вимоги, просять суд стягнути з відповідача – АСТ «Вексель» на користь позивачки ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за листопад 2008 рік по листопад 2009 рік, компенсацію за невикористану відпустку, суму індексації та вихідну допомогу в загальній сумі – 9 345 грн. 00 коп. Згодні на розгляд справи у заочному порядку.

Представник відповідача – АСТ «Вексель» у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином про час та день слухання справи, про причини неявки суд не повідомив. Від відповідача не надійшло заяви про причини його неявки. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Згідно ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах цивільної справи, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 07 жовтня 2008 року була прийнята на роботу в АСТ «Вексель» на посаду спеціаліста з врегулювання збитків на підставі наказу № 001/к/0708 від 07 жовтня 2008 року. 02 лютого 2009 року позивачка ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади з АСТ «Вексель» за власним бажанням у зв’язку з порушенням власником умов трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП України), що підтверджується копією трудової книжки серії БТ № 4991504, виданої на ім’я ОСОБА_1 (а.с. 37).

Згідно положень ст.ст. 3, 11 та 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

На вимогу ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Положенням статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статі 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що позивачці – ОСОБА_1 в день її звільнення, 02 лютого 2009 року, АСТ «Вексель» не був проведений розрахунок всіх сум, що належали їй. Фактичний розрахунок всіх сум, що належали ОСОБА_1 від відповідача був проведений 27 лютого 2009 року, розмір яких склав у загальній сумі – 1 750 грн. 50 коп., що підтверджується копією виписки з рахунку (а.с. 11). Таким чином, суд приходить до висновку, що з вини відповідача – АСТ «Вексель» позивачці – ОСОБА_1 не була здійснена виплата всіх сум, що належала їй від відповідача в день звільнення, тобто 02 лютого 2009 року. У зв’язку з чим суд вважає за необхідним стягнути з відповідача – АСК «Вексель» на користь позивачки – ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки всіх сум, що належали їй від відповідача, тобто за період з 02 лютого по 27 лютого 2009 року.

Як свідчить розрахунок, наданий позивачкою – ОСОБА_1, середній заробіток останньої за лютий 2009 рік склав – 605 грн., який підлягає стягненню з відповідача – АСТ «Вексель», доказів щодо іншого розміру середнього заробітку за зазначений період останнім надано не було.

Згідно ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога – у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Статтею 110 КЗпП України передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Таким чином, оскільки відповідачем – АСТ «Вексель» здійснений остаточний розрахунок всіх сум, що належали ОСОБА_1 27 лютого 2009 року у загальній сумі – 1 750 грн. 50 коп. без розшифровки за видами виплат, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку останньої, тобто у розмірі – 1 815 грн. 00 коп..

Що стосується вимог позивача – ОСОБА_1 відносно стягнення з відповідача – АСТ «Вексель» на її користь індексації, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів громадян» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці та ін..

На вимогу ч. 1, 3 ст. 4 вищезазначеного закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині 1 цієї статті.

Таким чином, оскільки час затримки остаточного розрахунку сум при звільненні становить – 25 днів (період з 02 лютого по 27 лютого 2009 рік), тобто менше 1 місяця, суд вважає, що даний доход не підлягає індексації.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли та якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави..

Таким чином, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача – АСТ «Вексель» на користь позивача – ОСОБА_1 її середній заробіток за несвоєчасний розрахунок у сумі – 605 грн. 00 коп. та вихідну допомогу у розмірі - 1 815 грн. 00 коп., а всього – 2 420 грн. 00 коп.. Крім того, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача – АСТ «Вексель» на користь позивача судовий збір на користь держави у розмірі – 51 грн. 00 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі – 30 грн. 00 коп..

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 50, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільно-процесуального Кодексу України, ст.ст. 44, 110, 116, 117, 233 Кодексу Законів про Працю України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до АСТ «Вексель» про зміну формулювання наказу про звільнення та стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та остаточного розрахунку при звільненні – задовольнити частково.

Стягнути з АСТ «Вексель», яке розташоване за адресою: вул. Ярославів Вал, 7 м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ 20031931, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, середній заробіток за несвоєчасний розрахунок в сумі – 605 грн. 00 коп., вихідну допомогу в розмірі – 1 815 грн. 00 коп., а всього – 2 420 грн. 00 коп.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог – відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з АСТ «Вексель», яке розташоване за адресою: вул. Ярославів Вал, 7 м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ 20031931, розрахунковий рахунок № 26005301220740 у філії відділення ПІБ м. Свердловськ, МФО 304472, код 32355669, судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. 00 коп..

Стягнути з АСТ «Вексель», яке розташоване за адресою: вул. Ярославів Вал, 7 м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ 20031931, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп., одержувач: УДК у м. Свердловську Луганської області, р/р 31212259700072, банк: УДК в Луганській області, МФО 804013, код 24048566, призначення платежу „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Свердловському міському суді Луганської області”.

Копію заочного рішення рекомендованим листом направити відповідачу для відома не пізніше п’яти днів з дня його проголошення.

Роз’яснити сторонам, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання позивачем заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ: