Рішення № 73583866, 23.04.2018, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

23 квітня 2018 рокуСправа №451/234/18Провадження № 2-а/451/16/18

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Мулявка О.В.,

за участі секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Радехівського ВП Червоноградського ВП ГУНП України у Львівській області Годзінського Івана Івановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2018 року до суду звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом, відповідно до вимог якого просить визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк.

Окрім цього, просить визнати протиправними дії поліцейського Радехівського ВП ст. с-нт поліції Годзінського Іван Івановича при винесенні постанови серія БР №570068 28 січня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та скасувати постанову поліцейського Радехівського ВП ст. с-нт поліції Годзінського Іван Івановича серія БР №570068 28 січня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування вимог позивач вказує, 28 січня 2018 р. близько 12 год. 31 хв. підійшовши до автомобіля ВАЗ 2108 д.з. 667-39 ТВ, щоб переставити його на платну стоянку, оскільки його родич, який припаркував цей автомобіль попросив це зробити.

За твердженням позивача до нього підійшов поліцейський Годзінський І.І. та висловив вимогу пред'явити йому документи і сказав, що позивач порушив Правила дорожнього руху п.15.9.и., а саме здійснив зупинку ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, на що він попросив почати розглядати справу про адміністративне правопорушення. На його слова інспектор патрульної поліції, забравши документи позивача, пішов до свого службового транспортного засобу.

Через деякий час інспектор підійшов до позивача і сказав, що він вирішив винести постанову, та що зараз почнеться розгляд справи. Але почав одразу зачитувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не розглянувши справу по суті, як того вимагають норми статей 278-280 КУпАП, не ознайомив його з правами, передбаченими статтями 268, 307, 308 КУпАП та оштрафував останнього на 255 грн.

Таким чином, інспектор Годзінський І.І. одразу виніс постанову, не розглянувши справу по суті. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи та свідки, та взагалі з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Своїми діями, Годзінський І.І. грубо порушив вимоги ст.ст.278,279, та 280 КУпАП.

Також позивач зазначає, що з моменту, коли він підійшов до автомобіля і до моменту, коли від'їхав, ніхто до поліцейських не підходив та не давав пояснень щодо порушення ним Правил дорожнього руху, і пояснень гр. ОСОБА_3 він не бачив.

Окрім цього, позивач вказує, що в постанові БР №570068 зазначено, що 28.01.2018р. 12.31 в м.Радехів по вул. Галицька при виїзді із Автомаркет Авто люкс водій здійснив зупинку т/з із виїзду із прилеглої території чим порушив П.П.15.9.И. ПДР ( зупинка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду).

Перед автомобілем стояло ще декілька автомобілів та й позаду нього ще стояли авто, ніхто з працівників поліції не міряв рулеткою чи було там 10 м від виїзду з прилеглої території. Тобто позивач вважає, що взагалі не зрозуміло, у якому правопорушенні його звинувачував інспектор поліції та які саме обставини були ним встановлені.

У зв'язку з тим, що постанова про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була надіслана йому поштою та отримав позивач її 15 лютого 2018 року, останнім були пропущені строки позовної давності, тому просить поновити строк для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів.

Позивач в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить позов задоволити (а.с.24).

Відповідач Годзінський І.І. в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Крім цього, у встановлений строк відзив не подав, хоча копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими документами отримав завчасно.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області - надіслав до суду клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача на підставі наявних у суду матеріалів (а.с.21).

Із врахуванням наведеного, на підставі ст.229 та ст.262 КАС України розгляд справи проведено в спрощеному позовному провадженні без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для поновлення позивачу пропущеного строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки такий пропущено з поважних причин.

Розглянувши заяву позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Із змісту статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ст.ст.77 КАС України).

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинно бути обов'язково з'ясовані серед інших обставин і такі як, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Так, судом встановлено, що 28 січня 2018 року поліцейським Радехівського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області ст.. с-нт поліції Годзінським І.І. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БР №570068, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с.4).

Відповідно до фабули, викладеної в оскаржуваній постанові, ОСОБА_5 здійснив зупинку при виїзді ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив Правила дорожнього руху п.15.9.и.

Зі змісту ст.ст.7,9,251 КУпАП випливає, що особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку за умови вчинення нею адміністративного правопорушення, факт вчинення якого підтверджується належними доказами.

Відповідно до рекомендацій, викладених у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Піддавши аналізу наявні в справі матеріали, суд вважає, що відповідачем не зібрані належні докази щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Наведене підтверджується і самою постановою, в якій не наведено таких доказів, зокрема не міститься посилань на протокол в справі про адміністративне правопорушення, показання свідків та самого ОСОБА_1, матеріали фото- чи відеозйомки тощо.

Також на думку суду слід зазначити, що з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

У наведених вище положеннях законодавцем визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Водночас, вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

Відповідно, на думку суду, розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, а саме у м. Радехів, по вул. Галицька (а.с.4), поліцейський не надав ОСОБА_1 можливості скористатися правами, передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі.

Крім цього, 26 травня 2015 року Конституційним Судом України у справі №1-11/2015 прийнято рішення, яке є обов'язковим до виконання на території України і, відповідно до такого зазначено, що словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем вчинення», які містяться у ст.ст.258,276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст.

Зокрема, словосполучення «за місцем вчинення», застосоване у положенні ч.1 ст.276 цього Кодексу, за якою справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем вчинення, вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.258 КУпАП на орган, уповноважений на винесення постанов про вчинення адміністративного правопорушення, покладено обов'язок виносити таке рішення згідно вимог ст.283 КУпАП.

У ст.283 КУпАП зазначається, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Наведене слід розуміти, що для винесення постанови, співробітник поліції спочатку повинен розглянути адміністративну справу (вивчити докази, показання свідків, пояснення обвинуваченого, документи, позицію адвоката тощо).

Тобто, для винесення законного та обґрунтованого рішення у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа про порушення ПДР може бути розглянута лише в будівлі правоохоронного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Всупереч наведеному, оскаржувану постанову інспектором винесено безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу (а.с.4).

З урахуванням наведеного, суд переконаний, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена всупереч вимогам закону та, відповідно підлягає до скасування.

Також слід зазначити, що в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст.38,247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 необхідно закрити.

Керуючись ст.ст.5-10,77,121,241-246,255,286 КАС України, 7,9,38,245,247,251,258,268,283 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Поновити позивачу строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Визнати протиправними дії поліцейського Радехівського ВП ст. с-нт поліції Годзінського Іван Івановича при винесенні постанови серія БР №570068 28 січня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Скасувати постанову поліцейського Радехівського ВП ст. с-нт поліції Годзінського Іван Івановича серія БР №570068 28 січня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, , а справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМулявка О. В.