Ухвала суду № 73583549, 19.04.2018, Бориславський міський суд Львівської області

Справа №438/223/16-а

Провадження №2-а/438/1/2018

У Х В А Л А

щодо залишення позовної заяви без розгляду

19 квітня 2018 року Бориславський міський суд Львівської області у складі

головуючого судді Слиша А.Т.

при секретарі Валькович Г.К.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

представників третьої особи ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Бориславі клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Бориславського міського суду Львівської області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень.

05 березня 2018 року до суду надійшло письмове клопотання відповідача ОСОБА_7 міської ради, за підписом міського голови ОСОБА_10, про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 у зв’язку із пропущеним строків звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_7 міська рада посилається на те, що під час розгляду справи по суті було з’ясовано обставини, які вказують на те, що позивачем подано адміністративний позов з порушенням строків звернення до адміністративного позову.

Зазначає що, 11 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_7 міської ради Львівської області за участю третьої особи ОСОБА_8 про визнання протиправним та скасування п.3 рішення ОСОБА_7 міської ради від 15.04.2014 року № 1371 в частині надання дозволу громадянину ОСОБА_8 розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 600 кв.м. по вул.С.Петлюри у м.Бориславі для ведення садівництва із земель запасу міста. В своєму позові позивач зазначив і згодом підтвердив той факт, що оскаржуване рішення йому стало відомо в січні 2016 року, коли третя особа ОСОБА_8 завершив огороджувати земельну ділянку, яка є частиною прибудинкової території нежитлової будівлі на вул. Петлюри, 16 в м.Бориславі, котра належить йому на праві приватної власності.

Проте, стверджуючи такий факт, позивачем не надано жодних підтверджуючих доказів, що саме в січні 2016 року йому стало відомо про оскаржуване рішення, так як під час розгляду справи по суті під час допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, було з’ясовано і свідки це підтвердили, що огорожа вздовж земельних ділянок на вул.Петлюри,14 «а» та 16 була влаштована приблизно 20 років тому, оскільки земельна ділянка орієнтованою площею 600 кв.м., яку ОСОБА_8 вирішив отримати в приватну власність знаходиться поряд із земельною ділянкою 1000 кв.м. під будинковолодінням ОСОБА_8 на вул. Петлюри, 14 «а».

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач не ставить питання про поновлення строку для звернення до суду і не наводить для цього достатніх підстав для поновлення цього строку, тому підстав для розгляду даної справи по суті немає, оскільки, позивачем на думку міської ради порушено строки звернення до адміністративного суду.

На підставі наведеного ОСОБА_7 міська рада Львівської області просить залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7 міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень у зв’язку із пропущенням строків звернення до адміністративного суду.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 міської ради, ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, підтримала клопотання про залишення позову без розгляду .

Позивач ОСОБА_1, та його представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діють на підставі довіреності від 12 вересня 2017 року, у судовому засіданні заперечили проти залишення позову без розгляду, подане заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримали. Як зазначено, у запереченні позивач про оскаржуване рішення, взнав зі слів сусідів в січні 2016 року. З цього приводу, 02 лютого 2016 року, позивач звернувся до органу місцевого самоврядування про видачу йому копії оскаржуваного рішення, для того щоб впевнитись у його фактичній наявності, ознайомитись із ним і уразі необхідності оскаржити до суду . Того ж дня, тобто в лютому місяці 2016 року, позивач отримав копію оскаржуваного рішення та ознайомився з його змістом. Таким чином, період коли позивач дізнався про оскаржуване рішення пов'язується саме з моментом коли позивач ознайомився з його текстом та змістом, і отримав реальну практичну можливість на його оскарження до суду, тобто - в лютому 2016 року, але в будь якому випадку не раніше січня 2016 року. В свою чергу адміністративний позов, пред’явлено в лютому 2016 року, тобто з дотриманням шестимісячного строку на звернення з позовом до суду. Про наявність тієї обставини, що вказані рішення опубліковуються на сайті міської ради позивачу нічого не було відомо і подібного роду інформацію з інтернет ресурсу позивач ніколи не черпав і навіть не догадувався про таку необхідність, через відсутність будь яких відомостей про те, що відповідач в цей період міг прийняти і як наслідок прийняв оспорюване рішення. До того ж, позивач не знав про існування оспорюваного рішення, оскільки в цей період вирішувався спір з відповідачем в суді щодо визнання протиправним і скасування рішення ОСОБА_7 міської ради від 31 листопада 2011 року за № 411 про відмову наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і в цьому спорі відповідач, жодного разу не зазначав про те, що ним прийнято відповідне рішення. Відповідно вважає, що твердження відповідача про те, що позивач пропустив строк на звернення до суду є безпідставними і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтується на вимогах закону, просить відмовити у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Представники третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_8 - ОСОБА_5, ОСОБА_6, підтримали клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, просять його задоволити.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та третьої особи, оглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення зазначеного клопотання, суд вважає, що заявлене клопотання не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в редакції, що діяла на час звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою вищевказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи судом, законодавчо передбачений шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом даного позову є визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_7 міської ради від 15 квітня 2014 року в частині надання дозволу третій особі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач ОСОБА_1звернувся з даним позовом до суду 19 лютого 2017 року.

Позивач обґрунтовує пропуск строку звернення до суду з позовом тим, що про спірне рішення дізнався зі слів сусідів в січні 2016 року. З цього приводу, 02 лютого 2016 року, позивач звернувся до органу місцевого самоврядування про видачу йому копії оскаржуваного рішення. Того ж дня, тобто в лютому місяці 2016 року, позивач отримав копію оскаржуваного рішення і ознайомився з його змістом. Таким чином період коли позивач дізнався про оскаржуване рішення пов'язується саме з моментом коли позивач ознайомився з його текстом та змістом, і отримав реальну практичну можливість на його оскарження до суду, тобто - в лютому 2016 року, але в будь якому випадку не раніше січня 2016 року. Відтак, саме з цього моменту розпочався перебіг обчислення строку встановленого у ч.2 ст.122 КАС України в чинній редакції, на звернення з позовом до суду. В свою чергу адміністративний позов, пред’явлено в лютому 2016 року, тобто з дотриманням шестимісячного строку на звернення з позовом до суду.

Вказане зумовлює висновок суду про те, що з одержанням позивачем в лютому 2016 року спірного рішення, почався перебіг строку звернення до суду із відповідним позовом.

Крім цього, суд критично оцінює твердження відповідача про те, що оспорюване рішення було опубліковувано на сайті міської ради, а тому позивач мав можливість із ним ознайомитись раніше, оскільки оспорюване рішення, як акт індивідуальної дії приймається в користь конкретно визначеної особи, права та інтереси були задоволені вказаним актом. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що оспорюваним рішенням орган місцевого самоврядування надав громадянину ОСОБА_8, третій особі у справі, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для садівництва із земель запасу міста, існуючі між цими сторонами правовідносини дають підстави для висновку, що лише на останнього може покладатись обов’язок знати про стан своїх справ щодо раніше поданої ним заяви для прийняття оспорюваного рішення. В свою чергу позивач, як особа відносно якої оспорюване рішення не приймалось, однак цим рішенням зачіпається його відповідне право та інтерес, повинен отримувати можливість на звернення до суду з моменту коли позивач дізнався про порушення свого права тобто про таке рішення.

За наведених обставин, клопотання відповідача є безпідставним та необґрунтованим, та у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 183, 240, 248, підп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідних положень» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень - відмовити.

Ухвала щодо залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 23 квітня 2018 року.

Головуючий суддя А.Т.Слиш