Рішення № 73582458, 16.04.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6595/17

Провадження №2/333/397/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «ЕЛУАШ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1О.) з позовною заявою до комунального підприємства «ЕЛУАШ» (надалі – КП «ЕЛУАШ») про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 53 069,92 грн. та моральної шкоди в сумі 25000 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.04.2017 р. ОСОБА_1, керуючи мотоциклом «Yamaha FZS600», д.р.н. АР4873АА, рухаючись по вул. Складській в м. Запоріжжі потрапив переднім колесом мотоциклу у дорожню пробоїну, що стало причиною деформації диску та розгерметизації переднього колеса мотоциклу. Позивач зазначив, що під час падіння окрім пошкодження мотоциклу, останній отримав тілесні ушкодження. Отже, як зазначив позивач, оскільки виконавцем послуг ремонтних робіт на дорогах та тротуарах м. Запоріжжя є КП «Елуаш», то останній зобов’язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду в сумі 53 069,92 грн. та 25 000 грн. моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повому обсязі з підстав, викладених у позові та у додаткових поясненнях, просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні 01.03.2018 року позивач заявив клопотання про витребування з КП «ЕЛУАШ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 23) належним чином завірену копію договору підряду по виконанню робіт по утриманню, ремонту, реконструкції та будівництву дороги по вул. Складській у м. Запоріжжі, укладеного між КП «ЕЛУАШ» та Департаментом інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, яке задоволено судом, про що винесено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 22.03.2018 року позивач заявив клопотання про витребування з магазину мотозапчастин «МОТО СТО «YANAMOTO»/ МАГАЗИН МОТОЗАПЧАСТИН «MOTOMEN» (69005, м. Запоріжжя, вул. Прибережна магістраль крива бухта, буд. 2-Б) належним чином завірену копію сертифікату на проведення оціночної діяльності ушкоджень техніки внаслідок ДТП, зокрема, на замовлення від 19.09.2017 року №1158 про діагностику фототехніки «Yamaha FZS600 Fazer», рама №JYARJ 021000015457, яке задоволено судом, про що винесено відповідну ухвалу.

Представник відповідача заперечив проти заявлених вимог повністю, про що зазначив у письмових запереченнях від 06.12.2017 р. № 1443.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, вислухавши пояснення сторін, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

26.04.2017 року о 17-55 год. ОСОБА_1, керуючи мотоциклом Yamaha, д.р.н. АР4873АА, рухаючись по вул. Складській в м. Запоріжжі потратив переднім колесом вказаного мотоциклу у дорожню вибоїну внаслідок чого відбулось падіння мотоциклу та водія.

29.04.2017 р. хірургом комунального закладу «Центральна лікарня Комунарського району» м. Запоріжжя виданий ОСОБА_1 листок непрацездатності серії АДГ № 614222 про звільнення від роботи в ПрАТ «ЗЕРЗ» в період з 29.04.2017 р. по 19.05.2017 р. (включно).

02.06.2017 р. судово-медичним експертом за наслідками проведеної на підставі постанови слідчого експертизи, складено висновок експерта № 1152, яким встановлено у ОСОБА_1 рану на лівому колінному суглобі, синці на правому плечі, на передній поверхні грудної клітки по передньо-пахвинній лінії справа, на лівому плечі, на правому ліктьовому суглобі, садна на правому передпліччі, на лівій кисті, на правому стегні, на правій гомілці, на лівому колінному суглобі, що кваліфікується як легкі тілесні ушкодження.

09.06.2017 р. ст. слідчий відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, розглянувши матеріали кримінального провадження ЄРДР № 12017080050001902 від 27.04.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, прийняв постанову про закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

За наслідками наведеного вище ДТП, інспектором поліції 22.06.2017 р. складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 007001, за змістом якого 26.04.2017 року о 17-55 год. по вул. Складській з боку вул. Космічна, в напрямку вулиці Жасмінної в м. Запоріжжя ОСОБА_3 як відповідальна особа, порушила правила норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме: не забезпечила своєчасний контроль за технічним станом при утриманні вулично-шляхової мережі, не вжила заходів щодо своєчасної заборони і обмеження руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу мотоциклу НОМЕР_1, під керування водія ОСОБА_1 В результаті чого завдано матеріальних збитків.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2017 р. у справі № 333/3637/17, яка набула законної сили – 08.08.2017 р., провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 140 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

Позивачем заявлені вимоги про відшкодування КП «ЕЛУАШ» майнової шкоди в сумі 53 069,92 грн. та моральної шкоди в сумі 25000 грн., які були спричиненні внаслідок ДТП, що відбулась 26.04.2017 року.

Відповідно до п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1). Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2).

Згідно з ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1). Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2). Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3). Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч. 4). Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 5).

Статтею 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2). Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом (ч. 3).

За змістом ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1).

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3). Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (п. 5).

Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг регламентується Законом України «Про автомобільні дороги».

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги» (в редакції, що була чинна на момент заподіяння шкоди) визначено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Статтею 17 Закону України «Про автомобільні дороги» (в редакції, що була чинна на момент заподіяння шкоди) визначено, що управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, зокрема, є забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про автомобільні дороги» в редакції, що була чинна на момент заподіяння шкоди).

Таким чином, з огляду на викладене, вулиці і дороги міста Запоріжжя, в т.ч. спірна вулиця Складська в м. Запоріжжі, є комунальною власністю територіальної громади м. Запоріжжя, якою в даному випадку, є Запорізька міська рада.

Частиною 4 ст. 319 ЦК України унормовано, що власність зобов’язує.

Так, відповідно до ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги» (в редакції, що була чинна на момент заподіяння шкоди), органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають, зокрема, за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції, що була чинна на момент заподіяння шкоди), до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.

Заявляючи вимоги саме до КП «Елуаш» позивач посилався на те, що відповідач є виконавцем послуг ремонтних робіт на дорогах та тротуарах м. Запоріжжя та, як виконавець, порушив правила норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме: не забезпечив своєчасний контроль за технічним станом ділянки дороги, не вжив заходів щодо своєчасної заборони та обмеження руху по ділянці дороги з ушкодженим покриттям, що стало причиною ДТП та спричинення шкоди, як майнової, так і моральної позивачу.

Розглянувши доводи позивача в цій частині, суд виходить з наступного.

Як вбачається із змісту Статуту КП «Елуаш», затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови від 16.11.2017 р. № 387, основною метою діяльності підприємства є виконання на підставі укладених договорів комплексу робіт, послуг у сфері благоустрою населених пунктів, спрямованих на створення сприятливих умов для життєдіяльності людей, одержання прибутку (…). Відповідно до своєї мети Підприємство здійснює такі основні види діяльності: будівництво, реконструкція, капітальний, поточний ремонт і експлуатаційне утримання автошляхів (…), що знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій м. Запоріжжя та інших населених пунктів (п.п. 2.1., 2.2. Статуту).

Пунктом 3.1. вказаного Статуту встановлено, що підприємство є самостійним господарюючим суб’єктом з правом юридичної особи та здійснює діяльність з метою отримання прибутку.

Відповідно до п.п. 4.2. Статуту КП «Елуаш», власником підприємства є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Органом управлінням майном підприємства є Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження укладення між КП «Елуаш» та Запорізькою міською радою або ж Департаментом інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради договору підряду по виконанню робіт по утриманню, ремонту, реконструкції та будівництву дороги по вул. Складській в м. Запоріжжі, за змістом якого б вбачалось покладення на КП «Елуаш» обов’язків з відшкодування моральної та майнової шкоди третім особам, спричиненої внаслідок неналежного виконання робіт по утриманню, ремонту, реконструкції та будівництву доріг в м. Запоріжжі.

Як пояснював представник відповідача в ході розгляду справи, такий договір між КП «Елуаш» та Запорізькою міською радою або ж Департаментом інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради відсутній.

02.03.2018 р. судом направлено запит до Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради з проханням надати інформацію про те, чи було укладено договір підряду по виконанню робіт по утриманню, ремонту, реконструкції та будівництву дороги по вул. Складській в м. Запоріжжі між КП «Елуаш» та Департаментом інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради.

Листом «Про надання інформації» від 19.03.2018 р. № 239/01-37/01 (а.с. 143), Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради повідомив суд, що договір підряду по виконанню робіт по утриманню, ремонту, реконструкції та будівництву дороги по вул. Складській в м. Запоріжжі між КП «Елуаш» або іншою юридичною особою та Департаментом інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради не укладався.

Доданий представником відповідача до матеріалів справи договір від 10.07.2017 р. з додатками, укладений між КП «Елуаш» (Виконавець) та Департаментом інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради (Замовник) не приймається судом до уваги оскільки укладений між сторонами – 10.07.2017 р., тобто після заподіяння шкоди позивачу. При цьому, судом враховано, що умови вказаного вище договору від 10.07.2017 р. не містять жодного положення про обов’язок КП «Елуаш» відшкодовувати шкоду третім особам, спричиненої внаслідок неналежного виконання КП «Елуаш» своїх зобов’язань за цим договором.

Судом відхиляються, як необґрунтовані, посилання позивача у своїх додаткових поясненнях (а.с. 83-84) на наявні в матеріалах справи «фотокопії листів заступника голови районної адміністрації до директора інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради та директора КП «Елуаш» (мовою оригіналу) про виконання термінового ремонту на вулицях з пошкодження асфальтового покриття, в т.ч. на вул. Складській, а також на письмові пояснення, що містяться в матеріалах адміністративної справи № 333/3637/17 від ОСОБА_3 Так, суд виходить з того, що зазначені вище докази жодним чином не підтверджують факт заподіяння КП «Елуаш» шкоди позивачу, а також виникнення у останнього обов’язку з її відшкодування.

Згідно з п. 2 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено, а позивачем не доведено в ході її розгляду, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати заявлену до стягнення шкоду, дії відповідача були неправомірними, та між ними та шкодою є безпосередній причинний зв'язок.

Жодного клопотання про залучення до участі у справі Запорізьку міську раду чи Департамент інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради в якості співвідповідача або заміну неналежного відповідача позивачем в ході розгляду справи не заявлялось.

За таких обставин, оскільки матеріалами справи не доведено факту заподіяння КП «Елуаш» шкоди позивачу, в т.ч. обов’язку відповідача відшкодувати заявлену до стягнення майнову та моральну шкоду, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні. У зв’язку з чим, у задоволені позову судом відмовляється.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 24.04.2018 р.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В. Круглікова