Рішення № 73582061, 12.04.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8453/17

2/310/496/18

РІШЕННЯ

Іменем України

12 квітня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю представника позивача за первинним позовом ОСОБА_1, відповідачки за первинним позовом ОСОБА_2, представників відповідачки за первинним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі виробничого структурного підрозділу Бердянський міський район електричних мереж до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», третя особа – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправним та скасування рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків,

встановив:

ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, мотивуючи свої вимоги наступним. ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії, що постачається Бердянським міським районом електричних мереж, на її ім’я відкритий особовий рахунок. 07 лютого 2007 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір про користування електричною енергією, згідно з умовами якого споживач зобов’язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів, договору, Правил користування електричною енергією для населення. 25 березня 2017 року при перевірці дотримання Правил користування електричною енергією за адресою мешкання ОСОБА_2 було встановлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку; порушення виконано приховано. По встановленому факту складений акт № 00141209. Працівниками БМРЕМ проведено відключення самовільного приєднання. Позивачем відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, було визначено обсяг та вартість не облікованої електричної енергії, яка склала 13 608,63 грн. Вказана сума відповідачкою не сплачена, тому позивач просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по сплаті вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 13 608,63 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 1 600 грн.

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Запоріжжяобленерго», третя особа – НКРЕКП, про визнання протиправним та скасування рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків. Свої вимоги позивачка мотивувала наступним. 25 березня 2017 року на сходовій клітині біля квартир №№ 76, 77, 78, 79 будинку № 44 по вул. Софіївській в м. Бердянську у загальному місці, де знаходяться електричні лічильники з вказаних квартир, було складено акт про порушення № 00141209, яким визначено, що позивачка за адресою свого проживання порушила ПКЕЕН, здійснила самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку, порушення виконано приховано. В акті було зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта буде проводити засідання 21 квітня 2017 року. В зв’язку із незгодою з вказаним порушенням та фактами, викладеними в акті, ОСОБА_2 звернулась до начальника БРЕМ із зазначенням про незаконність та порушення діючого законодавства при складенні акту, просила вказаний акт анулювати. Згідно протоколу від 21 квітня 2017 року № 370 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН було вирішено, що споживач причетний до виявленого порушення на підставі акту; акт є правомірним; затверджено розрахунок не облікованої енергії в розмірі 34 869,16 грн. Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернулась до НКРЕКП, яка своїм листом від 30 травня 2017 року повідомила позивачці, енергопостачальнику та відділу НКРЕКП у Запорізькій області, що в порушення Методики у спірному акті, як у описі виявленого порушення, так і в наведеній в акті схемі, не зазначено місце самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, а тому енергопостачальник не мав підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії на підставі акта. Крім зазначеного, відповідачу було рекомендовано привести свої дії по відношенню до споживача у відповідність до вимог чинного законодавства України шляхом скасування нарахувань на підставі акту. Однак, комісією на своєму засіданні 23 червня 2017 року (протокол № 387) було прийнято аналогічне рішення, але затверджено новий розрахунок по акту на суму 13 608,63 грн. Згідно п. 3.1 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у п.п. 5-7 цього пункту Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті порушення та позначається на схемі. Але в акті в описі виявленого порушення та на схемі електропостачання межі самовільного підключення не зазначені, що підтверджує відсутність вини ОСОБА_2 та її причетності до самовільного підключення. При складанні спірного акту представники енергопостачальника не проводили ніяких замірів, ними не проводився демонтаж будівельних конструкцій для виявлення порушення. Крім зазначеного, позивачем за первинним позовом при проведенні розрахунків було застосовано не ту норму Методики (абзац «а» п. 3.3 замість абзацу «б» п. 3.3). Акт про порушення не було розглянуто протягом 50 днів, як це передбачено ПКЕЕН, що тягне за собою його недійсність. Просила визнати протиправним та скасувати рішення ПАТ «Запоріжжяобленерго» про визнання правомірним акту про порушення, визнання позивачки причетної до виявленого порушення та про нарахування обсягу та вартості не облікованої енергії в розмірі 13 608,63 грн., а також стягнути з ПАТ «Запоріжжяобленерго» 704,63 грн. судового збору.

Ухвалою від 26 січня 2018 року зустрічний позов прийнято до провадження та об’єднано з первинним позовом.

Представник позивача за первинним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримала і пояснила наступне. Між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір про користування електричною енергією. 25 березня 2017 року при перевірці дотримання вимог Правил користування електричною енергією за її адресою було виявлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку, про що було складено відповідний акт, на підставі якого у відповідності з Методикою 21 квітня 2017 року було здійснено первинний розрахунок вартості не облікованої електричної енергії. Згідно акту було проведено відключення самовільного приєднання, в акті наведена схема, в якій зазначена точка підключення, матеріал та переріз проводів, здійснені виміри, зазначено місце вилучення проводу, пломбу, якою опечатано пакет з нею. В зв’язку із тим, що ОСОБА_2 звернулась до Інформаційно-консультативного центру, останнім було здійснено перевірку та вирішено зробити перерахунок, тому 23 червня 2017 року було проведено друге засідання комісії і затверджено новий розрахунок суми боргу, який склав 13 608,63 грн. Проведення перерахунку було здійснене в зв’язку із тим, що відповідачка не пустила в квартиру працівників РЕМ, тому в акті не вказані всі проводи, тобто не була відома вся їх поперечна площа. Посилання ОСОБА_2 на листи НКРЕКП є безпідставним, оскільки в них зазначено, що стягнення вартості не облікованої електроенергії повинно проводитись в судовому порядку. Вказані листи носять рекомендаційний характер, а РЕМ вирішує, чи є необхідність їх виконувати. Після розгляду НКРЕКП звернення ОСОБА_2 позивачем було здійснено перерахунок суми і враховано мінімальний переріз проводу – 0,5 мм (мідь). В акті дійсно не вказано точку підключення, але вона зазначена на схемі. Акт має всю інформацію для проведення розрахунку і стягнення вартості не облікованої енергії. Крім зазначеного, суду надано фото, з яких вбачається наявність самовільного підключення. Просила первинний позов задовольнити. Зустрічний позов є необґрунтованим, тому просила відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Відповідачка за первинним позовом просила відмовити в задоволенні первинного позову, а її позовні вимоги задовольнити. Пояснила, що її лічильник знаходиться на сходовому майданчику, на ключ не замикається, тобто до нього є вільний доступ для всіх. Прихованої проводки не було. На протязі декількох років у сусідніх квартирах змінювались власники, які, можливо, могли при проведенні ремонтних робіт допустити порушення. При проведенні перевірки працівники БРЕМ вели себе по-хамськи, звинувачували ОСОБА_2 у крадіжці, при ній акт не складали. Після складення акту показання споживання ОСОБА_2 електричної енергії не змінились. Просила її позов задовольнити, у задоволенні первинного – відмовити.

Представник відповідачки ОСОБА_4 пояснила суду, що протягом судового розгляду позивачем за первинним позовом не було доведено факту користування ОСОБА_5 не облікованою електричною енергією та самовільного прихованого підключення нею до електричних мереж. Акт, який би міг це підтвердити, не відповідає діючому законодавству, складений з грубим порушенням ПКЕЕН, а також є недійсним з приводу прострочення його розгляду, тому не може свідчити про наявність факту користування ОСОБА_5 не облікованою електричною енергією та самовільного прихованого підключення нею до електричних мереж. Фотознімки, на яких відображені безліч проводів, причому не зрозуміло, звідки та куди вони ведуть, в якому місці знаходяться, яким пристроєм зроблені та де і коли зроблені, не є належним та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України, з них не вбачається, що на місці проводилися які-небудь оздоблювальні роботи, які б підтвердили наявність прихованого підключення. Свідок, який є працівником первісного позивача та на якого покладено обов’язок знати нормативні акти та правильно складати акти, ніяким чином не підтвердив факт користування ОСОБА_5 не облікованою електричною енергією та самовільного прихованого підключення нею до електричних мереж, а навпаки, підтвердив відсутність в описі виявленого порушення та в наведеній в акті схемі електропостачання споживача місця самовільного підключення електропровдки до електричної мережі, відсутність будь-яких замірів електричної енергії, підтвердив можливість вільного доступу осіб до місця начебто самовільного підключення, що спростовує доводи про приховане підключення, а також не зміг вказати, хто є іншим власником мереж. В листах НКРЕКП від 30 травня 2017 року № 3974/20/9-17 та 01 вересня 2017 року № 6301/20/9-17 зазначено, що акт не відповідає п. 3.1. Методики, та ПАТ «Запоріжжяобленерго» має привести свої дії по відношенню до споживача у відповідність до вимог чинного законодавства України шляхом скасування нарахувань на підставі акту (як після першого засідання комісії з розгляду актів, так і після другого). Просила відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Запоріжжяобленерго» в повному обсязі, зустрічний позов просила задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_3 пояснила суду, що пояснення представника позивача за первинним позовом та свідка не відповідають дійсності. До щитової є вільний доступ і можливість її безперешкодно відкрити. В судовому засіданні не було доведено, що безобліковий провід йшов саме до квартири ОСОБА_2 і він був під напругою. Для виявлення скритої проводки не було проведено демонтажних робіт. Акт про порушення було складено не на місці виявлення порушення, а на сходовій клітині. При не обліковому споживанні електроенергії схема повинна бути складена по-іншому – на схемі не зазначено, чиї це проводи, точка «7» - на «N», точка «5» - на «F», є відгалуження від «F», на ній є точка «5», де сказано, що це точка підключення, але з цієї схеми не зрозуміло, де саме було самовільне підключення до мереж іншого споживача. Таким чином, акт про порушення Правил користування електричною енергією від 25 березня 2017 року є неправомірним, що є підставою для відмови в первинному позові і задоволення зустрічних позовних вимог.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (далі – Правила), затвердженими Постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі – Методика), затвердженою постановою Національної комісії регулювання енергетики від 04 травня 2006 року № 562.

Ст.ст. 25, 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією. Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання енергії без приладів обліку.

Пунктами 48, 53 вищезазначених Правил, з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення Правил, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем Правил, у тому числі, фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником. Розрахунок проведених нарахувань проводиться з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої Методики.

Фактичним підтвердженням правовідносин між споживачем електричної енергії та енергопостачальником є укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Запоріжжяобленерго» договір про користування електричною енергією від 07 лютого 2007 року № 748078/6129.

25 березня 2017 року працівниками позивача за первинним позовом було проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією за місцем проживання відповідачки та складено акт про порушення № 00141209, відповідно до якого було встановлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку; порушення виконано приховано.

Місце самовільного підключення до мереж енергопостачальника в акті не вказано.

Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, що створюється енергопостачальником і складається не менше як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.

Відповідно до п. 53 Правил рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої Постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 526 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією. У разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення). Якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

У відповідності з протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН від 21 квітня 2017 року № 370 на підставі складеного акту було прийняте рішення, що споживач причетний до виявленого порушення на підставі складеного акту; акт про порушення від 25 березня 2017 року є правомірним; розрахунок по акту проведений згідно з п.п. 5 п. 3.1, п.п. а) п. 3.3, 33.5 Методики у розмірі 34 469,16 грн.

Комісією Інформаційно-консультативного центру ПАТ «Запоріжжяобленерго» (протокол від 18 травня 2017 року № 57) було вирішено, що оскільки виміри не усіх кабелів зазначені у акті про порушення ПКЕЕН від 25 березня 2017 року № 00141209, розрахунок недорахованої електричної енергії повинен робитись із застосуванням перерізу 0,5 кв.мм (мідь).

Згідно з протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН від 23 червня 2017 року № 387 комісія прийняла рішення: акт про порушення від 25 березня 2017 року є правомірним; споживач причетний до виявленого порушення; скасувати розрахунок по акту на суму 34 869,16 грн., затверджений протоколом від 21 квітня 2017 року № 370; затвердити розрахунок по акту на суму 13 608,63 грн., проведений з 26 березня 2014 року за мінімальним перерізом проводу поза облікового відгалуження (мідь 0,5 кв.мм) згідно з п.п. 5 п. 3.1. п.п. а) п. 3.3, п. 3.5, п. 2.7 Методики.

Відповідно до п. 1.2 Методики, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Розділом 4 Методики встановлено вимоги до складання акта про порушення споживачем Правил, відповідно до яких акт про порушення складається в присутності представника споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення.

Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов’язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати без зауважень та пропозицій.

В акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням меж балансової належності, перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення, фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Текст акта повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

За змістом Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з п.п. 5, 6, 7 п. 3.1 Методики ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН та в разі виявлення таких порушень Правил: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

Абзацом 5 п. 3.1 Методики передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 цього пункту, ця Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та сум завданих споживачем збитків залежить від суті виявленого перевіркою порушення Правил: так, за змістом пунктів 3.4 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї Методики, крім виявлення фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричних полів, та в підпункті 4 п. 3.1 Методики величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії розраховується за формулою п. 3.1; у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5, 6 пункту 3.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії розраховується за формулою п. 2.7 Методики.

Свідок ОСОБА_6, який є електромонтером з експлуатації електролічильників Бердянського РЕМ, пояснив суду, що під час перевірки бригадою було виявлено порушення – самовільне підключення. На прохання пройти в квартиру і показати безоблікове споживання ОСОБА_2 відповіла відмовою. Було складено акт про порушення, який відповідачка відмовилась підписати, вилучено фрагмент проводу, зроблені фотознімки. Щитова була зачинена, вільний доступ до неї відсутній. Відкрили вони її викруткою, без відкриття щитової порушення виявити неможливо. Після проведення перевірки працівники РЕМ припинили безоблікове споживання електроенергії шляхом відключення кабелю. За допомогою індикатора на «шині» вони виявили наявність напруги, заміри не були зроблені, оскільки ОСОБА_2 не пустила їх до квартири. Провід був прихований за конструкцією щитка і з’єднаний з алюмінієвим проводом. В акті місце вилучення проводу зазначено на схем та в спеціальній таблиці, де наведені всі дані.

Вказаний свідок пояснив, що точка приєднання зазначена не в описовій частині акту, а на схемі, підтвердив той факт, що всі необхідні заміри зроблені не були. Крім зазначеного, суд приходить до висновку, що пояснення свідка ОСОБА_6 не спростовують інші матеріали справи.

Фотознімки, на яких відображені проводи, не є належним та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України, оскільки з них не вбачається дати їх створення, місця, з них неможливо встановити причетність ОСОБА_2 до виявленого порушення.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі – НКРЕКП) є органом державного регулювання діяльності в енергетиці, відповідно до покладених на неї завдань розробляє і затверджує Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил.

НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право: приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій.

Таким чином, постанови, листи НКРЕКП, винесені нею в межах повноважень, встановлених законом, є обов'язковими до виконання учасниками правовідносин у сфері постачання електроенергії.

У разі невідповідності складених актів про порушення Правил положенням Методики, енергопостачальники мають привести свої дії по відношенню до споживачів у відповідність до вищенаведених вимог законодавства шляхом скасування нарахувань по актах та повідомлення споживачів.

Згідно з листом НКРЕКП від 30 травня 2017 року № 3974/20/9-17, направленим на адреси ОСОБА_2, ПАТ «Запоріжжяобленерго», відділу НКРЕКП у Запорізькій області, в акті, складеному відносно ОСОБА_2, як у описі виявленого порушення, так і на наведеній в акті схемі електропостачання споживача, не зазначено місце самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, НКРЕКП вважає, що енергопостачальник не мав підстав для застосування положень Методики для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта. Також в листі було зазначено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» має привести свої дії по відношенню до споживача у відповідність до вимог чинного законодавства України шляхом скасування нарахувань на підставі акта, про що протягом місяця повідомити НКРЕКП.

Точкою підключення за визначенням, наданим у п. 1.2 Правил, є контактні з’єднання повітряних або кабельних ліній електропередач у місцях їх приєднання до відкритих або закритих розподільних пристроїв, місця відгалужень ліній електропередач.

В акті від 25 березня 2017 року в описові частині не зазначено точку підключення, не викладено чітко вид та суть порушення з урахуванням наведеної в акті схеми електропостачання, не зазначено, хто є власником інших мереж, тобто, вид порушення, яке зазначене у акті не відповідає схематичному зображенню того ж акта, яке повинно складатися згідно з главою 1.5 Правил улаштування електроустановок.

Відповідно до ПКЕЕН та з урахуванням п. 4 Методики саме належно оформлений акт є підтвердженням вчинення споживачем порушення ПКЕЕН.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки підставою для нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії був складений не належно оформлений акт про порушення, нарахування суми боргу ОСОБА_2 є необґрунтованими, тому позовні вимоги ПАТ «Запоріжжяобленерго» задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

За положенням ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав – це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Порушення права пов’язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб’єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

У ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Варто враховувати, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об’єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави – учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов’язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Ст. 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов’язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Акт про порушення правил користування електричною енергією є лише фіксацію порушення, яке було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки дотримання Правил, і згідно зі ст. 76 ЦПК України є доказом, який у разі виникнення спору повинен оцінюватися судом відповідно під час ухвалення рішення.

Таким чином, суд зазначає про неможливість оскарження лише акту. Негативні наслідки наступають для споживача саме на підставі рішення комісії, тому приходить висновку про можливість оскарження споживачем рішення комісії з метою захисту своїх прав та обов’язків, оскільки останнє тягне за собою негативні наслідки для нього.

В зв’язку із тим, що рішення комісії згідно протоколів від 23 червня 2017 року № 387 та від 21 квітня 2017 року № 370 про визнання правомірним акту про порушення від 25 березня 2017 року № 00141209, визнання ОСОБА_2 причетною до виявленого порушення на підставі складеного акту та про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 13 608,63 грн., ухвалені на підставі неналежно оформленого акта про порушення Правил користування електричною енергією, мають для позивачки за зустрічним позовом негативні наслідки, що порушує її права, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, тому зустрічний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, ч. 8 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Тому з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений останньою судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі виробничого структурного підрозділу Бердянський міський район електричних мереж (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, проспект Західний, буд. 25, код ЄДРПОУ 00130926) до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Софіївська (Димитрова)АДРЕСА_1) про стягнення вартості не облікованої електричної енергії відмовити.

Позов ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Софіївська (Димитрова)АДРЕСА_1) до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926), третя особа – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133), про визнання протиправним та скасування рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (згідно протоколів від 23 червня 2017 року № 387 та від 21 квітня 2017 року № 370) про визнання правомірним акту про порушення від 25 березня 2017 року № 00141209, визнання ОСОБА_2 причетною до виявленого порушення на підставі складеного акту та про нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 13 608,63 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Софіївська (Димитрова)АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_7