Рішення № 73581911, 11.04.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/31/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді – Деметрадзе Т.Р.,

при секретарі – Єфремова М.Й.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з даним адміністративним позовом до начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення № 169 від 21.12.2017 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за результатами проведеної перевірки ПАТ «Закарпатгаз» на підставі Акту №0000248 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, головним спеціалістом ОСОБА_4 ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області складено протокол про адміністративне правопорушення №0000188 від 18.12.2017 року відносно неї як начальника відділу обслуговування вузлів обліку газу. У протоколі зазначено, що вона допустила встановлення розрахункового лічильника газу пізніше двомісячного строку після його зняття на періодичну повірку, тим самим порушила п.п. 3 п. 5 глави 8 розділу Х кодексу ГРМ.

За результатами розгляду протоколу, начальником ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області ОСОБА_3 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 168-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 306 гривень.

Вказує, що постанова не відображає дійсних обставин справи, є необґрунтованою та незаконною, оскільки в неї відсутні повноваження на прийняття рішення від імені оператора ГРМ про доцільність ремонту лічильника газу та контролю за виконанням цього рішення. Крім того зазначає, що про встановлення лічильника газу споживач повідомлявся неодноразово в телефонному режимі, однак кожного разу просив відтермінувати строк його встановлення.

З наведених підстав, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 169 від 21.12.2017 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.168-1 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав та мотивів, викладених у позові та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову та подала відзив на позовну заяву з якого вбачається, що 11.09.2017 року представниками ПАТ «Закарпатгаз» проведено демонтаж лічильника газу споживачу ОСОБА_5 для проведення періодичної повірки, за результатами якої встановлено, що даний засіб не відповідає вимогам рекомендацій. Новий лічильник газу споживачу було встановлено лише 12.12.2017 року, тобто пізніше двомісячного строку після його зняття, чим порушено п.п. 3 п. 5 глави 8 розділу Х кодексу ГРМ. Вказує, що в.о. директора технічного ПАТ «Закарпатгаз» ОСОБА_6 було визначено посадову особу Товариства, відповідальну за дане правопорушення, а саме начальника відділу обслуговування вузлів обліку газу – ОСОБА_1, відносно якої і було складено протокол, а в подальшому винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 168-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 306 гривень.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно постанови № 169 від 21.12.2017 року, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.168-2 КУпАП за те, що вона 12.12.2017 року допустила встановлення розрахункового лічильника газу за адресою Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Польова, 13, пізніше двомісячного строку після зняття лічильника газу на періодичну повірку. Дана постанова була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 18 грудня 2017 року №0000188, за ст.168-1 КУпАП аналогічного змісту.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.168-1 КУпАП, полягає у виконанні робіт, наданні послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил.

Норма диспозиції ст.168-1 КУпАП є бланкетною, а тому відповідач при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності повинен був встановити, які норми законодавства порушені, в чому виражається їх порушення саме позивачем, та встановити причинний зв'язок між ухиленням позивача від виконання передбачених законодавством обов'язків та наслідками.

Згідно наданої ОСОБА_1 відповіді на відзив вбачається, що порушення строку встановлення лічильника відбулось з причин, які не залежали від її волі, а саме відсутність лічильників в Товаристві та прохання споживача про відтермінування строку встановлення лічильника, а без допуску споживача встановити лічильник неможливо, тому вона не може нести відповідальність за прострочення виконання зобов’язання, оскільки воно виникло не з її вини.

З наданої на дослідження копії Акту про демонтаж лічильника газу для проведення періодичної/позачергової повірки, експертизи від 11.09.2017 року встановлено, що у споживача ОСОБА_5 проведено демонтаж лічильника, який у його присутності представником ПАТ «Закарпатгаз» запаковано у мішок та опломбовано номерною пломбою.

Згідно довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 163956 від 22.09.2017 року за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки не відповідає вимогам Рекомендацій Р50-071-98.

30.10.2017 року ОСОБА_5 отримав демонтований лічильник, засвідчивши даний факт своїм підписом.

Згідно акту від 12.12.2007 року споживачу ОСОБА_5 встановлено інший лічильник.

З наданих у судовому засіданні показів свідка ОСОБА_5 встановлено, що він повідомлявся газопостачальною компанією про можливість встановлення газового лічильника по телефонному зв’язку та з ним узгоджувались час та дата такого встановлення. Проте, як повідомив сам свідок, з причин відсутності його вдома, точного часу та дати щодо можливості встановлення лічильника узгоджено не було.

З наданих суду та досліджених у судовому засіданні заперечень на позовну заяву представника відповідача вбачається, що виконуючим обв’язки технічного директора ПАТ «Закарпатгаз» ОСОБА_6. О.О., посадову особу Товариства, відповідальну за дане порушення було визначено саме позивача.

Однак, визначаючи особу, відповідальну за вказане порушення, відповідач не зазначив яким саме документом встановлені посадові обов’язки позивача (посадова інструкція, наказ, розпорядження тощо).

У сукупності з дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду справи факт умисних дій позивача щодо пропуску встановленого законодавством строку встановлення розрахункового лічильника газу споживачу не знайшов свого підтвердження.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.168-1 КУпАП та доводи позивача не спростовані належними доказами та наданими у судовому засіданні поясненнями з боку відповідача.

За таких обставин постанова №169 від 21.12.2017 року підлягає до скасування, а провадження по адміністративній справі закриттю.

На підставі ст.168-1, ст.ст. 247, 251, 258, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 77, 210, 241, 243, 294-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області по справі про адміністративне правопорушення №169 від 21.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 168-1 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до адміністративного суду апеляційної інстанції в 10-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 7 «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя Т.Р. Деметрадзе