Ухвала суду № 73580939, 23.04.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1кп/235/189/18 Єдиний унікальний № 235/4130/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі головуючої судді Стоілової Т.В.,

суддів Карабан І.І., Варибрус В.А.,

при секретарі Колосовій О.П.,

за участю прокурора Гаценко С.Ю.

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України не заміжньої, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, раніше не судимої, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, перебуває під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№6)» з 01.06.2017 року,

обвинуваченої за ч.1 ст.258-3 КК України –

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Красноармійського міськрайнного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, обвинуваченої за ч.1 ст.258-3 КК України, судовий розгляд якого було відкладено на 14.00год. 23.04.2018 року.

Прокурор Гаценко С.Ю. в судовому засіданні від 23.04.2018 року заявила клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 на 60 діб дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який закінчується 26.04.2018 року, враховуючи тяжкість скоєного нею злочину, з метою запобігання ризиків, передбачених п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.

Крім того, зазначила, що згідно ч.5 ст.176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються, обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтею 258-3 КПК України.

Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні не заперечували проти продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою, колегія суддів, вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згыдно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам, зокрема, 1)переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.

За приписами ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв’язків; 6) репутацію обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 був обраний з метою запобігання ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1

За змістом ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за процедурою, встановленою законом.

Європейський суд з прав людини роз’яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Росії», вказано, що тримання під вартою є виправданим, якщо цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Колегія суддів вважає, що на цей час наявні ризики, передбачені п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, злочин має суспільний інтерес. Колегія суддів вважає, що перебуваючи на волі, обвинувачена продовжить свою злочинну діяльність, зможе переховуватися від суду, та перешкоджати встановленню істини у справі, ухилитися від явки до суду. Таким чином, ризики зазначені в п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор, не втратили свою актуальність.

Крім того, згідно ч.5 ст.176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються, обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтею 258-3 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто з 23 квітня 2018 року по 21 червня 2018 року.

Керуючись ст.176, 177, 183, 331 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№6)» на 60 діб з 23 квітня 2018 року по 21 червня 2018 року.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченій та направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань(№6)».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя

Судді: