Вирок № 73579631, 23.04.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/7984/17

Провадження № 1кп/263/140/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко О.А.,

при секретарі Лапоног Т.Г.,

за участю прокурора Гришаєва О.І.,

потерпілого ОСОБА_1

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

обвинувачених: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, раніше не судимого, перебуваючого у цивільному шлюбі, неповнолітніх дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, -

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, раніше не судимого, одруженого, неповнолітніх дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, -

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця Російської Федерації, Чеченської республіки, смт. Чірі-Юрт, громадянина Австрії, чеченця, з середньою освітою, раніше не судимого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: Австрія, АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, -

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця Російської Федерації, Чеченської республіки, Шалінського району, м.Шалі, громадянина Російської Федерації, чеченця, з середньою освітою, раніше не судимого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: Російська Федерація, Чеченська республіка, Курчалоївський район, АДРЕСА_5 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, -

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця Російської Калмикії, с. Великий Царін, громадянина Російської Федерації, чеченця, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: Російська Федерація, Чеченська республіка, АДРЕСА_6 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно з обвинувальним актом обвинувачений ОСОБА_6, в квітні 2017 року, точний час та дата в ході досудового розслідування не встановлені, переслідуючи мету незаконного збагачення, керуючись корисливим наміром спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном, вирішив вимагати грошові кошти за неіснуючий борг у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_12. Після чого, обвинувачений ОСОБА_6 будучи місцевим мешканцем м. Маріуполь, вирішив залучити до вчинення злочинних дій відносно ОСОБА_1, своїх знайомих: ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, та розробив план вчинення злочину відносно потерпілого. Діючи далі, згідно заздалегідь розробленого плану злочинних дій, реалізуючи свій злочинний корисливий намір, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого, шляхом вимагання ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 14 квітня 2017 року приблизно о 13:00 годині, знаходячись біля ринку «Юмовіла» по вул.. Троїцька в Центральному районі м. Маріуполь Донецької області, застосувавши до потерпілого ОСОБА_1, психологічне насилля, що виразилось у висловлюванні погроз на адресу останнього, після чого реалізовуючи свій спільний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, обвинувачений ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою в групі осіб з обвинуваченими ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, в грубій формі почали вимагати у потерпілого грошові кошти розміром 20000 доларів США, погрожуючи при цьому вбивством та фізичним насильством. Отримавши відмову та помітивши на одязі потерпілого відео фіксуючий пристрій, з метою реалізації свого спільного злочинного умислу, в підтвердження реального наміру виконання своїх погроз обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 повалили потерпілого на землю та почали завдавати ударів ногами та руками по голові та тулубу потерпілого, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ: струс головного мозку, в області кута підборіддя нижньої щелепи злів, синець які утворились в результаті дії тупого предмета, які по ступіню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели за собою короткочасний розлад здоров'я на термін понад шість, але не більше 21-го дня, на тильній поверхні лівої кисті в проекції проксимальної фаланги першого пальця синець, по задній поверхні лівого передпліччя у верхній третині синець, які утворились в результаті дії тупих предметів, та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, усвідомивши, що їх протиправні ії можуть бути зафіксовані на місці та використані правоохоронними органами, покинули місце вчинення кримінального правопорушення.

Дії обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 189 КК України, як вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 189 КК України.

На підтвердження вини обвинувачених в інкримінованому кримінальному правопорушенні прокурором надані докази, які були досліджені судом у відповідності до норм кримінально-процесуального закону України:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.04.2017 року щодо прийняття усної заяви від громадянина ОСОБА_1 про вимагання грошових коштів;

- протоколи затримання осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7,, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_8 підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_8

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 15.04.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав обвинуваченого ОСОБА_6

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 15.04.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав обвинуваченого ОСОБА_7

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 15.04.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав обвинуваченого ОСОБА_9

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 15.04.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав обвинуваченого ОСОБА_10

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 15.04.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав обвинуваченого ОСОБА_8

- протокол обшуку від 24.05.2017 року за місцем реєстрації ОСОБА_15, де були вилучені речі.

- довідку, аналізу деталізацій з'єднань оператору мобільного зв'язку.

- протокол огляду від 14.06.2017 року DVD-R диску з написом «Київстар вх. №15980 вих №10545/3/КТ», де зафіксована розмова ОСОБА_16 з потерпілим ОСОБА_1 13.04.2017 року о 15 годині 11 хвилин, 14.04.2017 року 11 годині 46 хвилин та 12 годині 04 хвилини. Також зафіксована розмова обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 13.04.2017 року о 21 годині 44 хвилини, та 14.04.2017 року о 9 годині 30 хвилин та о 11 годині 39 хвилин.

- протокол проведення слідчого експерименту від 17.04.2017 року, за участю ОСОБА_8

- протокол проведення слідчого експерименту від 20.04.2017 року, за участю потерпілого ОСОБА_1

- протокол проведення слідчого експерименту від 17.05.2017 року, за участю потерпілого ОСОБА_1

- висновки судово-медичного експерта № 490, №491 від 31.05.2017 року, де зафіксовані тілесні ушкодження отримані потерпілим ОСОБА_1 в жовтня 2016 року.

- протокол обшуку від 14.04.2017 року, згідно якого було вилучено речі.

- протокол огляду місця події перехрестя проспекту Будівельників та вулиці К.Лібкнехта м. Маріуполь від 14.04.2017 року, де проведено огляд автомобіля Volkswagen Touran, особистий обшук ОСОБА_6, ОСОБА_10., ОСОБА_19, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та виявлено і вилучено особисті речі осіб та автомобіль.

- висновок експерта № 413 від 27.05.2017 року, в якому зазначені тілесні ушкодження потерпілого ОСОБА_1

В судовому засіданні, дослідивши докази надані прокурором, в підтвердження обвинувачення, а також інші докази, які були досліджені повно та об'єктивно, у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону України, на підставі яких суд дійшов висновку про недоведеність вини обвинувачених у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення з наступних підстав.

Так, обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєнні, інкримінованого йому, кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що він проживає однією сім'єю з ОСОБА_15 В 2016 році йому було відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_20 отримали від його дружини грошові кошти у сумі 50000 доларів США і не повернули до теперішнього часу. 13.04.2017 року ОСОБА_15 повідомила, що планується зустріч з ОСОБА_1 14.04.2017 року о 12.00 на центральному ринку 17 мікрорайону. 14.04.2017 року на автомобілі під керуванням дружини вони поїхали до зазначеного ринку, а по дорозі забрали ОСОБА_7, який мав проблеми зі здоров'ям. Прибувши до ринку ОСОБА_15 висадила його та ОСОБА_7 і поїхала по своїм справам. Знаходячись на ринку він випадково зустрів ОСОБА_8 В процесі розмови побачив ОСОБА_1, який проходив повз. Побачивши ОСОБА_1 підійшов до нього і почав розмову щодо коштів отриманих від його дружини ОСОБА_15 та запропонував написати розписку. В процесі розмови ОСОБА_1 відмовився написати розписку. Розмова з потерпілим відбувалась у присутності ОСОБА_8 Ніякого насилля до потерпілого ОСОБА_1, не застосовувалось, його майно ніхто не вимагав, йому ніхто не погрожував, а він просив написати боргову розписку на ті кошти, які отримав ОСОБА_1 від його дружини ОСОБА_22

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у скоєнні, інкримінованого йому, кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що він перебуває у дружніх стосунках з обвинуваченим ОСОБА_6 13.04.2017 року йому зробили операцію на нозі. 14.04.2017 року поїхав на тренування. Під час тренування почалась кровотеча і він подзвонив ОСОБА_6 та попросив його забрати і підвезти додому. Коли його забрали, то поїхали на ринок 17 мікрорайону, де ОСОБА_6, потрібно було вирішити якісь свої питання після чого обіцяв відвезти до дому. Прибувши до ринку ОСОБА_15, їх висадила та кудись поїхала. Доїхавши до ринку ОСОБА_6 пішов у своїх справах. Пізніше він побачив ОСОБА_6, та раніше йому не знайомих ОСОБА_8 і ОСОБА_1, які стояли разом і розмовляли. Про що була розмова йому не відомо. Він підійшов до ОСОБА_6 і поцікавився коли нарешті поїдуть додому, оскільки погано себе почував, після чого одразу відійшов від них. Щоб хтось когось бив він не бачив і йому про таке не відомо.

Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у скоєнні, інкримінованого йому, кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_6 він знає, через свого брата, який тренувався з ОСОБА_6 в одній спортивній залі. 14.04.2017 року він разом з ОСОБА_19, ОСОБА_9 ОСОБА_10 прибули на ринок 17 мікрорайону за продуктами. На ринку він зустрів ОСОБА_6 Вони привітались і розійшлись. Через деякий час він побачив, що ОСОБА_6 спілкується з раніше йому не знайомим - потерпілим ОСОБА_1 Він підійшов і почув, що розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 стосується боргу і ОСОБА_6, пропонував ОСОБА_1 написати розписку, щодо грошового боргу у сумі 20000 доларів США, які останній отримав від ОСОБА_15 Він чув, як ОСОБА_1 під час розмови визнавав борг у сумі 20000 доларів США, а 30000 доларів США сказав що винен не він, а ОСОБА_20 Ніяких тілесних ушкоджень потерпілому ніхто не завдавав і його майно ніхто не вимагав. Також під час розмови він помітив неадекватну поведінку потерпілого і те, що на його куртці був якийсь пристрій. Потерпілий пояснив, що це відеокамера і їх це не стосується. Крім нього та ОСОБА_25 більше ніхто із ОСОБА_1 не розмовляв. Він чужого майна ні у кого не вимагав і тілесні ушкодження нікому не завдавав.

Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у скоєнні, інкримінованого йому, кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_1 він не знає. 14.04.2017 року він разом з ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_10 прибули на ринок 17 мікрорайону за продуктами. Кожен робив покупки самостійно. Через деякий час він побачив ОСОБА_8 і ще двох осіб, які розмовляли. Він підійшов до них і нагадав ОСОБА_8 що вже час їхати. Через деякий час він повторно підійшов до ОСОБА_8 і знову нагадав, що потрібно їхати. Щоб хтось погрожував, кричав чи бив ОСОБА_1 він не бачив та не чув. Він чужого майна ні у кого не вимагав і тілесні ушкодження нікому не завдавав.

Обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у скоєнні, інкримінованого йому, кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_1 він не знає. 14.04.2017 року він разом з ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_19 прибули на ринок 17 мікрорайону за продуктами. Він робив покупки самостійно, після чого підійшов до автомобіля, куди підійшли ОСОБА_9 ОСОБА_6 і ОСОБА_7. ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на ринку він не бачив. Що відбувалось на ринку йому не відомо. Він чужого майна ні у кого не вимагав і тілесні ушкодження нікому не завдавав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що 13.04.2017 року їй зателефонувала ОСОБА_16 і повідомила, що призначила зустріч ОСОБА_1 в її магазині о 12:00 годині 14.04.2017 року, і, якщо вона хоче з ним поговорити, то може також приїхати. 14.04.2017 року вона з ОСОБА_27, з яким проживає однією сім'єю, поїхала на ринок 17 мікрорайону. ОСОБА_6 подзвонив ОСОБА_7 та попросив його забрати, так як у нього проблеми з ногою. Під'їхавши до 17-го ринку, вона висадила ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і поїхала по своїх справах, при цьому просила ОСОБА_6, взяти боргову розписку у ОСОБА_1 на суму 20000 доларів США, які ОСОБА_1 їй винен. Потім їй стало відомо, що її чоловіка затримали.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що 13.04.2017 року вона домовилась із ОСОБА_1 щодо зустрічі 14.04.2017 року о 12-00 годині в її кабінеті у магазині на ринку 17 мікрорайону, про що вона одразу повідомила ОСОБА_15 14.04.2017 року ОСОБА_1 кілька разів дзвонив їй та пропонував змінити місце зустрічі але вона відмовилась. 14.04.2017 року ОСОБА_1 на зустріч так і не прийшов. Також ОСОБА_16 зазначила, що ОСОБА_1 раніше взяв у неї грошові кошти на загальну суму 102500 доларів США, які так і не повернув до теперішнього часу. Також їй відомо, що ОСОБА_1 взяв грошові кошти у розмірі 50000 доларів США у ОСОБА_15 і також не повернув. Також вказала, що 14.04.2017 року на ринку було тихо та спокійно, ніхто нікого не бив, ніхто ні з ким не сварився.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що за кілька днів до 14.04.2017 року йому подзвонила ОСОБА_16 і вони домовились зустрітись о 12-00 годині 14.04.2017 року в її офісі, що розташований у магазині на ринку 17 мікрорайону. Про цей дзвінок він повідомив правоохоронні органи. Йому на куртку встановили відеофіксуючий пристрій та показали як ним користуватись. В зазначений час він пішов на зустріч з ОСОБА_16 Він кілька разів телефонував ОСОБА_16 і просив змінити місце зустрічі, проте вона відмовила. Біля магазину ОСОБА_16 до нього підійшли обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 і почали вимагати гроші, а саме 20 000 доларів США або написати боргову розписку на цю суму. Йому погрожували розправою, якщо він не віддасть ці гроші. Після чого ОСОБА_8 схопив його за руку, а ОСОБА_9 наніс йому удар в область обличчя, потім йому наніс удар ОСОБА_6 і він впав, закрив голову руками. Бачив що його б'ють ОСОБА_9 ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та хтось тримав за ноги. Коли його били, то розбили йому мобільний телефон і порвали куртку, а ОСОБА_6 розбив відеокамеру.

В той же час потерпілий повідомив, що в 2015 році його знайомий ОСОБА_20 запропонував йому вкласти гроші в обмінний кіоск під проценти. Також йому відомо, що ОСОБА_15 також вклала у обмінний кіоск кошти. Додатково пояснив, що він брав у ОСОБА_15 кошти але не 20000 доларів США, а по 10000 доларів США коли потрібно було здійснити якусь фінансову операцію. Доказів повернення ОСОБА_15, грошових коштів у нього не має.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 надала покази, що на ОСОБА_1 двічі у 2016 році, було здійснено напад, в результаті якого завдавались тілесні ушкодження. Щодо застосування насильства у виношені ОСОБА_1 у 2017 році їй нічого не відомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показала, що 14.04.2017 року бачила на ринку обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_9 Також вона бачила як розмовляли ОСОБА_8 та ОСОБА_1, ніякої бійки, криків, не було. Конфлікту в той день не було. Пізніше теж про якісь конфлікти нічого на ринку відомо не було.

Проаналізувавши показання потерпілого ОСОБА_1 суд прийшов до висновку, що потерпілий раніше брав гроші у борг у ОСОБА_15 В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 підтвердив факт того, що неодноразово брав у ОСОБА_15 грошові кошти, серед яких були суми по 10000 доларів США. Однак, доказів повернення цих коштів суду надано не було і потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні не міг сказати, чи існують такі докази. При цьому свідок ОСОБА_15 стверджує, що кошти їй ніхто не повертав. Наявність грошового боргу ОСОБА_1 ОСОБА_15 також підтверджує свідок ОСОБА_16, ОСОБА_30 Крім того, ОСОБА_15 07.07.2016 року звернулась до правоохоронних органів з заявою, і, відповідно до витягу з ЄРДР №.12016050770002492 від 07.07.2016 року, було розпочато кримінальне провадження, згідно фабули якого, ОСОБА_20 та ОСОБА_1, незаконно, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом займу грошових коштів, заволодів грошовими коштами ОСОБА_15 чим спричинив останній матеріального збитку у крупному розмір і до теперішнього часу процесуальне рішення по даному кримінальному проваджені, у відповідності до КПК України, не прийнято, тому суд не приймає до уваги показання потерпілого в частині вимагання у нього його майна.

Обвинуваченням не доведено факту того, що мало місце вимагання. У відповідності до ст. 189 КК України, вимагання - це вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Пред'явлена суб'єктом майнова вимога утворює ознаку об'єктивної сторони цього злочину тільки за умови, що вона є завідомо протиправною. При вимаганні винна особа прагне заволодіти не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру. Вимога задовольнити законні майнові претензії не утворює складу вимагання, як не утворює його вимога вчинити інші, крім передбачених у ст. 189 КК України, дії.

З цього приводу, як органом досудового розслідування так і прокурором у судовому засіданні не доведено умисел на вимагання обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_7,, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 чужого майна, що узгоджується з показами потерпілого ОСОБА_1, якийі ці обставини підтвердив вказуючи, що неодноразово брав грошові кошти в борг у ОСОБА_15 і не надав пояснень з приводу повернення грошових котів ОСОБА_15

Також в судовому засіданні не доведена вина обвинувачених у застосуванні насильства у відношенні потерпілого ОСОБА_1, оскільки ці обставини спростовуються показами свідків ОСОБА_16, ОСОБА_29 та ОСОБА_31, які вказали, що ніякої бійки у зазначеному місці і взагалі на ринку не було. Суд не приймає до уваги покази потерпілого ОСОБА_1 щодо застосування відносно нього фізичного насилля з боку обвинувачених.

Суд звертає увагу на протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 14.04.2017 року до правоохоронного органу, де зазначено, що 14.04.2017 року о 09 годині 10 хвилин ОСОБА_1 вказує на застосування відносно нього фізичного насилля, а саме нанесення ударів по різноманітним частинам тіла, обличчя та голови та спричинення тілесних ушкоджень. В судовому засіданні ОСОБА_1 не зміг пояснити обставин при яких ним було подано заяву про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а також те, що він мав на увазі коли повідомляв правоохоронні органи про наявність у нього тілесних ушкоджень, механізм отримання цих ушкоджень і свій намір звернутись до лікарів. Відтак, у суду є сумніви, щодо факту нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, а також сумнів, що тілесні ушкодження отримані потерпілим при обставинах зазначених в обвинувальному акті. Цей протокол був зареєстрований в ЄРДР №12017050000000133 о 18 годині 27 хвилин 14.04.2017 року, тобто після спливу 9 годин з моменту звернення.

В судовому засіданні обвинуваченням не доведено факту того, що обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 діяли згідно заздалегідь розробленого плану злочинних дій, оскільки дане обвинувачення спростовується показами свідка ОСОБА_15, ОСОБА_16 та довідкою, щодо аналізу деталізацій з'єднань. Так свідки ОСОБА_15 і ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що домовленість про зустріч із ОСОБА_1 відбулась 13.04.2017. Згідно довідки, щодо аналізу деталізацій з'єднань фігурантів кримінального провадження, абоненти групи «А» (ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_7.) та групи «Б» (ОСОБА_10, ОСОБА_9 ОСОБА_8) між собою з'єднань не скоювали.

Таким чином суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 у вчиненні ними вимагання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивста та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого не доведена у повному обсязі.

Суд не приймає до уваги висновок експерта № 413 від 27.05.2017 року, де зазначено про тілесні ушкодження, які виявлені у потерпілого ОСОБА_1 Оскільки, при проведенні даної експертизи про кримінальну відповідальність попереджено судово-медичного експерта ОСОБА_33, який провів судово-медичне дослідження, а висновок складений судово-медичним експертом ОСОБА_34, тобто особою, яка про кримінальну відповідальність не попереджалась і судово-медичне дослідження не проводила. Тому цей висновок викликає сумніви у його законності та об'єктивності, враховуючи все вище викладене, суд вважає цей доказ одночасно недопустимим і неналежним, оскільки він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 228 КПК України, перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу.

В зв'язку з недотриманням вимог ч. 1 ст. 228 КПК України, суд не приймає, до уваги наступні докази:

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 15.04.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав обвинуваченого ОСОБА_6,

- протоколу пред'явлення особи для впізнання від 15.04.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав обвинуваченого ОСОБА_7,

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 15.04.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав обвинуваченого ОСОБА_9

- протокол пред'явлення особи для впізнання від 15.04.2017 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав обвинуваченого ОСОБА_10,

оскільки під час проведення вищезазначених слідчих дії органом досудового розслідування було порушено вимоги ст. 228 КПК України.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_35, ОСОБА_36, що були понятими при проведені слідчої дії, а саме пред'явлення особи для впізнання, пояснили суду, що слідчим не встановлювалось чи може потерпілий упізнати особу та за якими ознаками. Додатково свідки пояснили, що після того, як особи, яких пред'явлено для впізнання займали місце, слідчий виходив в коридор, був відсутній кілька хвилин, а потім повертався разом із потерпілим. Після чого потерпілий одразу вказував на осіб яких він упізнав: ОСОБА_6, ОСОБА_7,, ОСОБА_9 ОСОБА_10

Тому суд не приймає як докази протоколи пред'явлення осіб для впізнання від 15.04.2017 року, а саме впізнання потерпілим ОСОБА_1 обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 ОСОБА_10, так як вони отриманні з порушенням вимог КПК України.

Суд звертає увагу на зауваження сторони захисту надані при впізнанні ОСОБА_10 про те, що слідчим не з'ясовані ознаки за яких потерпілий може впізнати особу яка пред'являється для впізнання, а також те, що слідчий виходив з кабінету і повертався разом з потерпілим і приходить до висновку, що слідчим були порушені норми КПК України, що викликає сумніви в їх достовірності та об'єктивності.

В обвинувальному акті зазначено, що на одязі потерпілого був закріплений відеофіксуючий пристрій. Однак, стороною обвинувачення в судовому засіданні не надано належних доказів законного та обґрунтованого застосування відеофіксуючого пристрою.

Разом з тим, суд не приймає до уваги лист Головного управління Національної поліції України № 1839/14-8/02-2018 від 30.03.2018 року, як доказ наявності на одязі потерпілого ОСОБА_1 відеофіксуючого пристрою, оскільки він є неналежним та недопустимим доказом по кримінальному провадженю, так як не надано рішення слідчого судді про використання цього пристрою в цьому кримінальному проваджені.

Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, оскільки ці покази частково не взаємоузгоджуються між собою, а в іншій частині суперечать показам потерпілого та інших свідків, а саме щодо місця та обставин вчинення кримінального правопорушення.

Суд також не приймає до уваги, протокол проведення слідчого експерименту від 17.05.2017 року, висновок експерта № 490 від 31.05.2017 року та висновок експерта № 491 від 31.05.2017 року, оскільки вони не підтверджують фактичні обставини від 14.04.2017 року викладені в обвинувальному акті.

Прокурором не доведено перед судом, а також не надано інших доказів вчинення обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 інкримінованого кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що завданням кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (стаття 2 КПК України).

За загальним правилом частини першої статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

За правилом частини першої статті 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

Таким чином законодавець зобов'язує сторону обвинувачення довести провину особи у вчиненні злочину, який їй інкримінують.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У кримінальному провадженні доказами є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, що врегульовано ст.84 КПК України.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.06.1990 року №5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку"визнано неприпустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

В ст.7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За статтею 62 Конституції України, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Частиною 2 статті 17 КПК України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права».

Сумнівний характер вчинення обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 інкримінованого їм кримінального правопорушення не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв в практиці Європейського суду з прав людини.

Правова позиція Європейського суду з прав людини щодо цього відображена у п. 43 Рішення від 14 лютого 2008 р. у справі «Кобець проти України». Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених. У рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумцій факту.

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.13 року у справі «Вєренцов проти України»). Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

За правилами ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа (п.1 ч. 1), обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 3).

Таким чином, оцінюючи та аналізуючи подані сторонами кримінального провадження докази в їх сукупності, слід дійти висновку, що представлені стороною обвинувачення та досліджені і перевірені судом докази не дають підстав для обґрунтованого, вмотивованого, переконливого висновку доведеність, що обвинувачені вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 189 КК України, в якому їх обвинувачують..

Протерпілим ОСОБА_1 було заявлено цивільний позов.

У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Документально підтверджені процесуальні витрати по кримінальному провадженні відсутні.

До обвинуваченого ОСОБА_6 застосовувався запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який слід скасувати, в зв'язку з виправданням особи.

До обвинуваченого ОСОБА_7 застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який слід скасувати, в зв'язку з виправданням особи.

До обвинуваченого ОСОБА_8 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який слід скасувати, в зв'язку з виправданням особи.

До обвинуваченого ОСОБА_9 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який слід скасувати, в зв'язку з виправданням особи.

До обвинуваченого ОСОБА_10 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який слід скасувати, в зв'язку з виправданням особи.

Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст.100, 124 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись статтями 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 Кримінального кодексу України, визнати невинуватим та виправдати у зв'язку з недоведеністю вини у вчиненні кримінального правопорушення.

ОСОБА_7 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 Кримінального кодексу України, визнати невинуватим та виправдати у зв'язку з недоведеністю вини у вчиненні кримінального правопорушення.

ОСОБА_8 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 Кримінального кодексу України, визнати невинуватим та виправдати у зв'язку з недоведеністю вини у вчиненні кримінального правопорушення.

ОСОБА_9 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 Кримінального кодексу України, визнати невинуватим та виправдати у зв'язку з недоведеністю вини у вчиненні кримінального правопорушення.

ОСОБА_10 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 Кримінального кодексу України, визнати невинуватим та виправдати у зв'язку з недоведеністю вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту - скасувати.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнити останнього з-під варти у залі суду негайно.

Запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнити останнього з-під варти у залі суду негайно.

Запобіжний захід ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнити останнього з-під варти у залі суду негайно.

Скасувати арешт майна накладений :

- згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19.04.2017 року на майно: мобільний телефон "Nokia" у корпусі чорного кольору з сім картою НОМЕР_1, IMEII:НОМЕР_2; IMEI2:НОМЕР_3; шматок аркушу з написом "ОСОБА_46"; грошові кошти у сумі 1 гривня 40 копійок монетами, які були вилучені 14.04.2017 року у ОСОБА_7;

- згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19.04.2017 року на майно: мобільний телефон "Samsung" у корпусі чорного кольору з сім картою НОМЕР_4, IMEI:НОМЕР_5; грошові кошти у сумі 87 гривень 80 копійок монетами, які були вилучені 14.04.2017 року у ОСОБА_9;

- згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20.04.2017 року на майно: мобільний телефон "Samsung" у корпусі чорного кольору з сім картою, IMEI:НОМЕР_6 та s/n НОМЕР_7 2 сім картки "jim mobile" НОМЕР_8; грошові кошти у сумі 5 євро, грошові кошти у сумі 2 євро 12 центів у монетах, грошові кошти у сумі 25 гривень, карти НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_19 , заяви №НВІ981071, залізничного квитка НОМЕР_10 сполученням "Київ-Маріуполь", які були вилучені 14.04.2017 року у ОСОБА_19

- згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19.04.2017 року на майно: мобільний телефон "Samsung Duos" у корпусі чорного кольору з сім картою НОМЕР_11, IMEII:НОМЕР_12 IMEI2;НОМЕР_13, s/n НОМЕР_14, які були вилучені 14.04.2017 року у ОСОБА_10;

- згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20.04.2017 року на майно: хустинки білого кольору з блакитними полосами, коробку круглої форми з ндписом "Мосса", двохдвох пігулок білого та коричневого кольору, фрагменту аркушу, які були вилучені 14.04.2017 року у ОСОБА_6;

Речові доказів у кримінальному провадженні:

- три кухонних ножа, кухонний топорик та кухонний молоток для відбивання без леза, передані на зберігання до Камери зберігання речових доказів Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 87. - повернути ОСОБА_6;

- автомобіль "Volkswagen Touran", державний знак "НОМЕР_15" ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_16, переданий на зберігання в СУГУНПв Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 32 - повернути ОСОБА_9.

- мобільний телефон "Samsung", модель SM-G900F, імей НОМЕР_17, з сім карткою "jim mobile" та картою пам'яті "SanDisk Ultra Micro SD" ємкістю 16 Gb, переданий на зберігання до Камери зберігання речових доказів Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 87. - повернути ОСОБА_19.

- мобільний телефон "Samsung", модель SM-G361Н/DS, імей НОМЕР_18, імей2 НОМЕР_19, з сім карткою "МТС", переданий на зберігання до Камери зберігання речових доказів Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 87. - повернути ОСОБА_10.

- мобільний телефон "Nokia", модель "RM-1133", імей 1 НОМЕР_20, імей2 № НОМЕР_3, з сім карткою "Київстар" НОМЕР_1, переданий на зберігання до Камери зберігання речових доказів Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 87. - повернути ОСОБА_7

- мобільний телефон "Samsung", модель GT-E1200I, імей НОМЕР_21, з сім карткою "Київстар" НОМЕР_4, переданий на зберігання до Камери зберігання речових доказів Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 87. - повернути ОСОБА_9

- мобільний телефон "Alcatel", модель "one touch 7041d", імей НОМЕР_22, імей2 НОМЕР_23, з сім карткою "Київстар" НОМЕР_24, з картою пам'яті "Mirex MicroSD" ємкістю 8 Gb., передані на зберігання до Камери зберігання речових доказів Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 87. - повернути власнику ОСОБА_9

- паперовий чек з плямами бурого кольору, переданий на зберігання до Камери зберігання речових доказів Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 87. - повернути ОСОБА_7

- довіреність ОСОБА_40 на право користування автомобілем Фольксваген ФВ Тауран НОМЕР_25 на ОСОБА_47 на 1 аркуші та один аркуш даної довіреності на німецькій мові, передану на зберігання до Камери зберігання речових доказів Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 87. - повернути ОСОБА_8

- грошові кошти у розмірі 482 гривні, передані на зберігання у відділення регіонального центру ПАТ "ПУМБ" у м. Маріуполі Донецької області, повернути - ОСОБА_10;

- грошові кошти у розмірі 87 гривень 80 копійок, передані на зберігання у відділення регіонального центру ПАТ "ПУМБ" у м. Маріуполі Донецької області, повернути - ОСОБА_9;

- дві зв'язки ключів, сумку "пума", рюкзак чорного кольору з особистими речами, а саме: плавки зеленого кольору, носки сірого кольору, пластирь єксперт, два свистки, ножиці для ногтей, футболку сірого кольору, шорти чорного кольору, футболку чорного кольору олімпік, кофту чорного кольору, кросівки блакитного кольору, еластичні бінти, дезодорант, вологі серветки, відійське посвідчення, іденттифікаційний код, приписне военкомату, книжку для документів, постанову суду №1-41/ІІ, передані на зберігання ОСОБА_6 - залишити ОСОБА_6;

- грошові кошти в сумі 5 євро, 2 євро 12 центів в монетах, 25 гривень, паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_27, закордонний бельгійський паспорт НОМЕР_26, бельгійський паспорт карточку НОМЕР_9 НОМЕР_28, залізничний квиток НОМЕР_29, передані на зберігання ОСОБА_19 - залишити ОСОБА_41

- шматок аркушу з написом "ОСОБА_46", грошові кошти у сумі 1 гривня 40 копійок монетам, чорну сумку "Адідас", тапки синього кольору, боксерські рукавички жовтого кольору, кросівки чорного кольору, шорти чорного кольору, сумку коричневого кольору, грошові кошти у сумі 508 гривень, флакон з гелем для душу, флакон чорного кольору з водою, чехол з капою, туалетну воду "чіп", дезодорант "фа", флакон з червоною кришкою, флакон з тканиною білого кольору, презерватив "контекс", коробку сирників, візитну картку ОСОБА_42, посвідчення НОМЕР_30, копію ідентифікаційного номеру, копію посвідчення про приписку до призивної дільниці на ім'я ОСОБА_7, студентський квиток НОМЕР_31, запальничку, ключи три штуки у чохлі чорного кольору, паспорт громадянина України НОМЕР_32, передані на зберігання ОСОБА_43 - повернути ОСОБА_44;

- наручний годинник "Воss", навушники Jvc, батарейки у кількості 5 шт. Для слухового апарату, банківську карточку Приватбанка НОМЕР_33, банківську карточку "Bawag PSK" НОМЕР_34, портмане чорного кольору "Guess", сумку чорного кольору "Tommy Hilfager, грошові кошти в сумі 2640 гривень 100 доларів США, 120 євро, передані на зберігання ОСОБА_45 - повернути ОСОБА_8,

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: О.А. Шевченко