Ухвала суду № 73579195, 23.04.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2716/17

1-кп/219/160/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 р. м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі судді: Харченко О.П.,

при секретарі Зубенко Т.А.,

за участю прокурора Колмакова А.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016050000000237 від 28.10.2016 р. відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на даний час утримується в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, прокурор вказав, що наявні ризики не усунуті, оскільки обвинувачений може ухилитися від судового розгляду, бо має рідних на тимчасово окупованій території та може вплинути на свідків. Він також звернув увагу суду на ту обставину, що стаття 176 ч. 5 КПК України встановила, що у даному випадку не можуть бути застосовані інші види запобіжного заходу, окрім тримання під вартою. Тому, він вважає необґрунтованим клопотання ОСОБА_2 про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1В у судовому засіданні заперечували проти продовження міри запобіжного заходу та просили змінити міру на цілодобовий домашній арешт з застосуванням електронного засобу, вказавши, що, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли. ОСОБА_2 наполягав на тому, що він не має наміру переховуватися від суду, не буде впливати на свідків. ОСОБА_2 та його захисник послалися на багаточисленну практику ЄСПЛ та зазначили, що з врахуванням тієї обставини, що ОСОБА_2 тримається під вартою тривалий час і вони вважають таке тримання необґрунтованим, оскільки, на їх думку, допитані свідки не підтвердили винуватість ОСОБА_2 Просили суд врахувати ці обставини та змінити йому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Вони також вказали, що існує практика національних судів щодо незастосування обов’язкової згідно з статтею 176 ч. 5 КПК України міри запобіжного заходу при обвинуваченні за ч. 2 ст. 110 КК України, і просили врахувати та застосувати таку практику.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, враховуючи вимоги національного кримінального та кримінально-процесуального законодавства України, практику ЄСПЛ, суд вважає, що застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Суд зазначає, що по даній справі не всі свідки ще допитані у судовому засіданні, також смт. Миронівський знаходиться в «сірій зоні», де проводяться бойові дії і тому, виходячи з пред’явленого обвинувачення, яке стосується посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, в інтересах новоствореної «ДНР» ОСОБА_2 може мати певні зв’язки з «ДНР» та існує реальний ризик, що знаючи, яке кримінальне покарання йому загрожує, він може переховатися від суду.

Отже, на даний час продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого по даному кримінальному провадженню, наявні ризики не зменшилися, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягає. Посилання сторони захисту на практику національного суду не може бути взяте до уваги, оскільки стосується іншого кримінального провадження.

Окрім цього частиною 5 статті 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтею 110 ч. 2 Кримінального кодексу України.

За таких обставин, проаналізувавши доводи сторін, суд приходить до висновку, що наявна необхідність у збереженні обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням строку у межах шістдесяти днів, а у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 29 квітня 2018 року, то суд вважає за необхідне продовжити строк його тримання під вартою по 21 червня 2018 року включно.

Крім того, суд вважає за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні для виклику у судове засідання свідків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 197, 199 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У судовому засіданні по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України оголосити перерву до 18 червня 2018 року до 14 години 30 хвилин для виклику свідків.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 про зміну міри запобіжного заходу на домашній арешт - відхилити.

Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, по 21 червня 2018 року включно.

Копію ухвали направити до державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П.Харченко