Ухвала суду № 73579064, 19.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 138/36/18

Провадження №11-кп/772/376/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді: Ващук В.П.

суддів: Кривошеї А.І., Федчука В.В.

зі секретарем: Доценко М.І.

розглянув «19» квітня 2018 року відкритому судовому засіданні у м. Вінниці клопотання начальника Державної установи «Могилів – Подільська виправна колонія №114 та голови спостережної комісії при Могилів – Подільський державній адміністрації Вінницької області про умовно – дострокове звільнення засудженого

ОСОБА_2 ,

народження 1987 року 01 місяця 11 дня,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України

раніше судимого:

-25.10.2013 року Погребищенським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

-18.12.2013 року Липовецьким районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

По даній справі засудженого 25.06.2014 року Погребищенським районним судом Вінницької області за ст. ст. 185 ч.3, 71, 72 КК України до 5 років позбавлення волі

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Камінського В.С.

захисника – адвоката: ОСОБА_3

за апеляційною скаргою із доповненнями засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Могилів – Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12 січня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Могилів – Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання начальника Державної установи «Могилів – Подільська виправна колонія №114» та голови Спостережної комісії при Могилів – Подільській райдержадміністрації , про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2,

Подання мотивоване тим, що засуджений за час відбування покарання довів своє виправлення. Засуджений в своєму клопотанні просить звільнити його умовно – достроково, оскільки він відбув більше половини строку покарання, та став на шлях виправлення та перевиховання.

Ухвалою Могилів – Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.01.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання начальника Державної установи «Могилів – Подільська виправна колонія №114» та голови спостережної комісії при Могилів – Подільській районній державній адміністрації Вінницької області про умовно – дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 Ухвала мотивована тим, що засуджений ОСОБА_2 притягувався до дисциплінарної відповідальності що свідчить про те, що засуджений своєю поведінкою не довів своє виправлення та перевиховання, відповідно до ст. 81 КК України.

Не погодившись із рішенням суду, засуджений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу із доповненнями , в якій просить скасувати ухвалу Могилів – Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.01.2018 року відносно нього, як незаконну. Просить постановити нову ухвалу, якою звільнити його умовно – достроково від подальшого відбування покарання.

Свої вимоги засуджений мотивував тим, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що він 7 разів заохочувався за належну поведінку та ставлення до праці, що свідчить про його виправлення та перевиховання.

Заслухавши доповідача, захисника – адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2, яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі із доповненнями , думку прокурора, який не заперечив проти задоволення апеляційної скарги дослідивши матеріали особової справи та матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга із доповненнями засудженого ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.370 КПК України, рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому висновки суду, зазначені у рішенні, мають прямо випливати з аргументації, а також бути чіткими, тобто такими, що не допускають неоднозначного трактування. Крім того суду необхідно послідовно поєднувати закон і наводити чіткі аргументи. Не дотримання зазначених вимог під час розгляду справи кримінального провадження є порушенням права на справедливий суд, гарантований ст.6 Європейської конвенції з прав людини.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що зазначених вимог закону районний суд не дотримався в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи, ОСОБА_2 на даний час відбуває покарання у Могилів – Подільскій виправній колонії №114 за вироком Погребищенського районного суду Вінницької області від 25.06.2014 року за ст. ст. 185 ч.3, 71, 72 КК України до 5 років позбавлення волі.

Згідно особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_2 відбуває покарання з 29.07.2014 року та станом на 15.12.2017 рік відбув 2/3 строку покарання і відповідно до ст. 81 КК України може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

На підставі вимог ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення при умовах, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації установ виконання покарань, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених.

Суд першої інстанції, розглядаючи питання про можливість умовно-дострокового звільнення засуджених, повинен враховувати поведінку засудженого під час всього строку відбування покарання, з’ясувати, чи дотримується засуджений правил внутрішнього розпорядку, чи не вчиняв він останнім часом порушень режиму відбування покарання чи інших правопорушень, який вплив він справляє на засуджених, у чому саме проявляється його належне ставлення до праці, однак суд не обґрунтував у мотивувальній частині ухвали свою відмову в задоволенні.

Відповідно до роз’яснень п.17 постанови пленуму Верховного суду України «Про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» №2 від 26.04.2002 року, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії. Зокрема, слід ретельно з’ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, оскільки судовий розгляд питання про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб.

Відповідно до матеріалів провадження, які були предметом дослідження в судовому засіданні встановлено, що за період відбування покарання, засуджений ОСОБА_2 у колонії дотримувався встановлених правил поведінки та розпорядку дня установ. За період відбування покарання характеризується позитивно. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування. На початку відбування строку покарання чотири рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, проте дані стягнення зняті достроково в установленому законом порядку, однак в подальшому змінив свою поведінку на позитивну, сім разів був заохочений адміністрацією установи, крім того проявляє соціально – корисну ініціативу, приймає активну участь в суспільному житті відділення , працевлаштований, до праці відноситься добросовісно. Доручення виконує якісно та в установлені строки, у відношенні до адміністрації тактовний, до інших засуджених не конфліктний, підтримує із ними дружні стосунки.

Враховуючи викладене, на думку апеляційного суду , засуджений ОСОБА_2 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та перевиховання, а тому є всі підстави для задоволення апеляційної скарги засудженого.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу із доповненнями засудженого ОСОБА_2 – задовольнити.

Ухвалу Могилів – Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12.01.2018 року , якою відмовлено в задоволенні клопотання начальника Державної установи «Могилів – Подільська виправна колонія №114», погодженого з спостережною комісією при Могилів – Подільській районній державній адміністрації Вінницької області про умовно – дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2І– скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою задовольнити клопотання начальника Державної установи «Могилів – Подільська виправна колонія №114» , погодженого з спостережною комісією при Могилів – Подільській районній державній адміністрації Вінницької області про умовно – дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2І –задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_2 умовно –достроково з місць позбавлення волі на 1 рік 3 місяці 10 днів .

На судове рішення може бути подано касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення до суду касаційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

Згідно з оригіналом: