Ухвала суду № 73577897, 08.06.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6402/14-ц

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Трегубенко Л. О. ,

при секретарі - Лемішко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2, стягувач: Комунальне підприємство «Куренівське», -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, ОСОБА_2, стягувач: КП «Куренівське».

Зазначав, що 02.02.2016 державний виконавець ВДВС Подільського РУЮ м. Києва ОСОБА_2 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження, яку отримав 07.03.2016.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що відкрито виконавче провадження на виконання судового наказу №758/6402/14-ц, виданого 03.11.2014 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Куренівське» боргу у розмірі 7400,52 грн.

Крім того зазначено, що боржник має сплатити самостійно у строк до 11.02.2016 р. з моменту винесення постанови, заборгованість на реквізити стягувача, або за такими реквізитами: ГУДКС України м. Києві, р/р 37317001004456, МФО 820019, ЗКПО 34482497, отримувач ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, посилаючись на номер та дату. Документ підтверджуючий оплату боргу обов'язково необхідно надіслати на адресу ДВС Подільського РУЮ у м. Києві (04208, м. Київ, пр-т. Гонгадзе, 5-Б), вказавши прізвище державного виконавця який виніс постанову, крім того у разі не надання підтверджуючих документів державним виконавцем буде розпочато примусове виконання рішення.

Далі в оскаржуваній постанові йдеться про стягнення з скаржника виконавчого збору, витрат та про право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження в мережі Інтернет. Для цього зазначений ідентифікатор доступу 57Е9539Б1ЕА та реєстраційний номер виконавчого провадження 50044503, які виявились не коректними, оскільки інформація Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за запитом не знайдена.

Також дата набрання судовим наказом законної сили, дата відкриття виконавчого провадження (05.02.2016); дата строку самостійної оплати (до 11.02.2016); дата отримання оскаржуваної постанови (07.03.2016).

Вважає, що неможливо було отримавши оскаржувану постанову 07.03.2016 добровільно виконати її у строк до 11.02.2016.

За цих підстав вимоги державного виконавця не можуть бути законними та відповідати регламенту ст.ст. 5, 6 Закону України «Про виконавче провадження».

Викладення обставин та порушення вимог закону при винесені оскаржуваної постанови не є вичерпними.

Просив на підставі ст.55 Конституції України, ч.7 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», ч.2 ст.387 ЦПК України скаргу задовольнити та визнати оскаржуване рішення (постанову від 05.02.2016 р. про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ м. Києва ОСОБА_2 - неправомірним, і стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 17400,52 грн. з державного виконавця Бабенко О.О..

У судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги підтримав, просив скаргу задовольнити, скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2016 р., та завершити розгляд справи за його відсутності.

Представник стягувача, КП «Куренівське», ОСОБА_3, у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив, оскільки вважає, що строк пред'явлення судового наказу до примусового виконання не пропущений, переривався його пред'явленням до виконання, про що свідчить постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 22.12.2014 р., проте в наступні судові засіданні не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Головний державний виконавець Бабенко О.О. у судову засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалів справи доказів, оскільки проти такого вирішення справи позивач не заперечив.

Суд, заслухавши пояснення скаржника, представника стягувача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.11.2014 Подільським районним судом м. Києва було видано судовий наказ стягувачу КП «Куренівське», який набрав законної сили 27.10.2014, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на їх користь боргу у розмірі 17400,52 грн.

03.02.2016 стягувачем КП «Куренівське» було пред'явлено судовий наказ для примусового виконання до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві.

Головним державним виконавцем цього відділу, ОСОБА_2 05.02.2016 було відкрито виконавче провадження ВП №50044503 з виконання судового наказу №758/6402/14-ц, виданого 03.11.2014 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Куренівське» борг у розмірі 17400,52 грн.

Крім того, в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що боржнику самостійно виконати у строк до 11.02.2016 р. з моменту винесення постанови, оплатити заборгованість на реквізити стягувача, або за такими реквізитами: ГУДКС України м. Києві, р/р 37317001004456, МФО 820019, ЗКПО 34482497, отримувач ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, посилаючись на номер та дату. Документ підтверджуючий оплату боргу обов'язково необхідно надіслати на адресу ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві (04208, м. Київ, пр-т. Гонгадзе, 5-Б), вказавши прізвище державного виконавця який виніс постанову, крім того у разі не надання підтверджуючих документів державним виконавцем буде розпочато примусове виконання рішення. При невиконанні рішення в наданій для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. (а.с.2).

Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених в цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 25 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

При цьому п.3 ч.2 ст.17 цього Закону передбачено, що підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: … судові накази.

Проте, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: … інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: … інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом, що передбачено положенням п.3 ч.2, ч.1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження».

З постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що судовий наказ №758/6402/14-ц, виданий 03.11.2014 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Куренівське» борг у розмірі 17400,52 грн., набрав законної сили 27.10.2014 р., річний строк для пред'явлення його для виконання закінчився 28.10.2015 р..

Зазначені представником стягувача КП «Куренівське» доводи, що строк пред'явлення до виконання переривався, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, ОСОБА_4 від 22.12.2014 р. №ВП 45689826, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки стаття 23 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає підстави для переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання, при цьому ч.2 цієї статті чітко визначає, що вищезазначений строк пред'явлення переривається і поновлюється, а не починається спочатку.

За цих підстав головний державний виконавець ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, ОСОБА_2 не врахувала, що стягувачем пропущено строк для пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, і в порушення вимог спеціального закону винесла 05.02.2016 постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 50044503, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог п.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Боржник отримав копію постанови про відкриття провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення лише 07.03.2016 р., тобто із значним порушенням строку для його направлення, позбавивши його можливості добровільного виконання у строк до 11.02.2016 р.

Згідно із ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася про порушення її прав чи свобод.

При розгляді даної справи державним виконавцем не було надано жодних належних доказів того, що його дії при відкритті виконавчого провадження відповідали вимогам діючого законодавства.

Щодо вирішення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 17400 грн. 52 коп. суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (ст. ст. 3, 4, 11, 31 ЦПК України).

Позивач, в позовних вимогах просив стягнути з головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 17400,52 грн., проте в обґрунтування цих вимог жодних доказів глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також інших обставин, які мають істотне значення, а тому підстав для задоволення позовних вимог в цій частині для суду відсутні з підстав їх необґрунтованості.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 в частині визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 підтверджена та обґрунтована, а тому в цій частині підлягає задоволенню, у задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 212, 215, 383-387 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2, стягувач: Комунальне підприємство «Куренівське», задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 від 05.02.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП №50044503 з виконання судового наказу №758/6402/14-ц, виданого 03.11.2014 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Куренівське» борг у розмірі 17400,52 грн.

У задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 17400,52 грн., - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення, а якщо ухвала поставлена без участі особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

СуддяЛ. О. Трегубенко