Ухвала суду № 73577597, 28.03.2018, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/4118/18

ун. № 759/4052/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб за договором лізингу,

встановив:

ОСОБА_1, відповідно до позовної заяви, просить визнати за ним право власності на транспортний засіб за договором фінансового лізингу, що був укладений ним 20.12.2011 року з ТОВ "Автоприват", за підстав виконання всіх умов договору.

За подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 704,80 грн. до 8810) грн.

Позивач заявив, що звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 ч. 1 п. 13 Закону України "Про судовий збір", як учасник бойових дій.

Проте, поза увагою позивача залишилось те, що згідно з вказаною нормою учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору лише у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, як учасників бойових дій, тобто прав, що визначені відповідним спеціальним законодавством.

Отже підстав для звільнення позивача від сплати судового збору не вбачається.

Тому, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, тим самим надавши позивачу час визначитись з ціною позову і сплатити судовий збір.

Разом з тим, матеріали заяви не містять даних, що до ОСОБА_2 перейшло право вимоги за договором фінасового лізингу, а тому виникає сумнів у правильності вибору відповідача за позовом.

На мою думку, за обставин викладених в заяві, позивач мав би звернутись до органів реєстрації із заявою про реєстрацію транспортного засобу, долучивши до неї наявні у нього документи, а вже в разі відмови в задоволенні заяви, оскаржити таку відмову в судовому порядку шляхом заявлення позову про зобовязання вчинити реєстраційні дії.

Керуючись ст.ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та транспортний засіб за договором лізингу залишити без руху, надавши позивачу можливість в термін п'ять днів з дня отримання ухвали, визначити ціну позову, сплатити судовий збір у відповідності до ціни позову, з урахуванням ставки визначеної ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", та надати до суду платіжний документ про сплату судового збору. Судовий збір має бути сплачений за реквізитами: р/р 31212206700009, ЄДРПОУ 37962074, МФО 820019, банк - ГУ ДКСУ в м. Києві, та надати до суду відповідний платіжний документ.

Якщо у встановлений строк недоліки усунуто не буде, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Сенько