Ухвала суду № 73577334, 20.04.2018, Оболонський районний суд міста Києва

20.04.2018 Справа № 756/5097/18

Провадження № 1-кс/756/946/18

Справа №756/5097/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 року, слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва Рибалка Ю.В., за участю секретаря Євфіменко К.М., прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Павловської О.А., начальника слідчого відділення ВП №1 Оболонського УП ГУНП в м. Києві Левчишина І.П., підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши клопотання начальника слідчого відділення ВП №1 Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Левчишина І.П, внесене у кримінальному провадженні за №12018100050001717 від 05 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Світлий Калінінградської області Російської Федерації, громадянина України, росіянина, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого: 1) 16.10.2000 року Переяслав-Хмельницьким міським судом Київської області за ч. 2 ст. 140, ст. 43, ст. 14 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки без конфіскації майна, на підставі постанови Полтавського РС Полтавської області від 19.04.2002 звільненого умовно - достроково на невідбутий строк 1 рік 4 місяці 20 днів з Божковської ВК Полтавської області № 16;2) 07.02.2003 року Переяслав-Хмельницьким міським судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, 70, 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці 1 день, згідно ухвали Апеляційного суду Київської області від 11.06.2003 року за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, 70, 71 КК України призначено позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці, звільнений 09.12.2006 з Білоцерківської ВК №35 по відбуттю покарання року по відбуттю строку покарання;3) 02.07.2009 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України - іспитовий строк 3 роки, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04.11.2009 року іспитовий строк відмінено та направлено в місця позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі постанови Коростенського міського суду Житомирської області від 07.12.2012 звільненого умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 20 днів з Коростенської ВК Житомирської області №71;4)15.11.2013 року Оболонським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 186, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 7 місяців, 22.02.2017 звільненого умовно - достроково на невідбутий строк 10 місяців 22 дні з Білоцерківської ВК № 35, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Начальник слідчого відділення Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві, за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №5, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

В обґрунтування клопотання начальник слідчого відідлення ВП №1 вказує на те, що 18.02.2018 року приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_3 знаходився в приміщенні кафе «Бочка», що за адресою: м. Київ, вул. Пуще - Водицька, 2. Так, ОСОБА_3 помітив раніше незнайомого чоловіка - ОСОБА_4 та познайомившись із ним, вони почали разом вживати алкогольні напої. Через деякий час ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_3 продовжити спілкування і вживання алкогольних напоїв в іншому закладі, на що останній погодився. Так, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 направились до зупинки громадського транспорту «площа Тараса Шевченка», звідки на трамваї №12 доїхали до зупинки «Куренівський парк». Приїхавши на вказану зупинку, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 зайшли до кафе «У курені у Кості», що за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська, 1, та продовжили розпивати алкогольні напої.

Того ж дня приблизно о 19 год. 45 хв., ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, повідомив ОСОБА_3 про те, що він буде їхати за місцем свого проживання. В цей час, ОСОБА_3, помітивши на руках ОСОБА_4 обручку та годинник, у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна за для власного збагачення і для реалізації свого умислу він вирішив поїхати разом з ОСОБА_4

Реалізуючи свій умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 йшов за ОСОБА_4, який направлявся до зупинки громадського транспорту, а саме до трамваю № 12 «Куренівський парк». Приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 зайшли до трамваю № 12, який їхав в напрямку площі Тараса Шевченка.

Приблизно о 20 год. 10 хв., ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, заснув на сидінні в салоні трамвая і ОСОБА_3, будучи в салоні трамваю № 12 на зупинці «вулиця Лугова», що в Оболонському районі м. Києва, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що ОСОБА_4 заснув, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, зняв із зап'ястя лівої руки останнього годинник марки «GUARDO» моделі GrBrBr 2015 року, вартістю 1 250 грн., з безіменного пальця золоту обручку із срібною вставкою, 585 проби, вартістю 1 100 грн. та з лівої кишені куртки, в яку був одягнений ОСОБА_4 на той час, дістав мобільний телефон марки «XIAOMINOTE 2 128 GB» чорного кольору, вартістю 7 950 грн., який знаходився в чохлі чорного кольору і всередині з сім-карткою мобільного оператора «Vodafone», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять та поклав до кишені своєї куртки, в яку був одягнений на той час, тим самим таємно повторно викрав особисте майно ОСОБА_4 на загальну суму 10 300 гривень.

Після цього, приблизно о 20 год. 15 хв., ОСОБА_3 вийшов із салону трамвая № 12 на зупинці «вулиця Полярна», тим самим з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 10300 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Своє клопотання начальник слідчого відділення мотивує тим, що ОСОБА_3обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, крім того підозрюваний не працює, не має постійних джерел доходу, має не зняті і не погашені в установленому законом порядку судимості. Крім того, ОСОБА_3 перешкоджає повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, оскільки на виклики слідчого не з'являється, на телефоні дзвінки не відповідає. Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілого та свідків, та вчинити інший злочин, слідчий звернувся з клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання, посилаючись на наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків, а саме на те, що ОСОБА_3. може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати більш м'який запобіжний захід.

Заслухавши прокурора, слідчого та підозрюваного, вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018100050001717, 05 березня 2018 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

28 березня 2018 року ОСОБА_3 у відповідності до ст. 278 КПК України, було повідомлено про підозру.

20 квітня 2018 о 11 год. 00 хв. року підозрюваному ОСОБА_3 були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри вчинення саме ОСОБА_3 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Крім того, слідчим та прокурором під час розгляду клопотання наведені достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 будучи підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який за ступенем тяжкості відносяться до злочинів середньої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до п'яти років, може вчините інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого ч.1 ст.177 КПК України та дає підстави для застосування запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Так, пункт 79 рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» передбачає, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Пункт 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» передбачає, що суспільний інтерес з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно з вимогами ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує, те що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінального правопорушення, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, відсутність місця роботи, наявність непогашених судимостей за вчинення корисливих злочинів, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається начальник відділення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання вказаного ризику, з урахуванням наведених обставин, вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, вважаю за необхідне визначити розмір застави у кримінальному провадженні з урахуванням ч. 5 ст. 182 КПК України, та покласти на ОСОБА_3 зазначені в ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.

Керуючись ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання начальника слідчого відділення ВП №1 Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Левчишина І.П, внесене у кримінальному провадженні за №12018100050001717 від 05 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 38 діб, який обчислювати з 20 квітня 2018 року.

Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 закінчується о 23 год. 59 хв. 27 травня 2018 року.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, - 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 26 430 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять) гривень, (розрахунковий рахунок ТУДСАУ в м. Києві № 37318005112089, отримувач -ТУДСАУ в місті Києві; Код ЄДРПОУ - 26268059; Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

- з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

У разі сплати підозрюваним застави, зобов'язати Оболонське УП ГУНП в м. Києві поставити ОСОБА_3 на облік.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Слідчий суддя Ю.В. Рибалка