Ухвала суду № 73577224, 23.04.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3194/18

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Шевченко В.М., розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 про заміну відповідача та залучення третьої особи, подане в рамках цивільної справи № 755/3194/18 за позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації про визнання права власності на 1/5 частини квартири,

УСТАНОВИВ:

на розгляді суду перебуває вказана цивільна справа.

До початку першого судового засідання від представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про заміну відповідача по справі на належного відповідача - Дніпровську районну у місті Києві державну адміністрацію; Київську міську державну адміністрацію просить залучити у якості третьої особи без самостійних вимог.

Мотивуючи клопотання, представник позивача зазначає, що територіальна громада як власник об'єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її імені, її в інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Таким чином належним відповідачем вважає Дніпровську районну у місті Києві державну адміністрацію.

Представником відповідача Київської міської державної адміністрації - І. Жук подано відзив, у якому зазначає, що Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) є неналежним відповідачем у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, подане клопотання, відзив, приходить до наступного.

Предметом судового розгляду є визнання права власності на 1/5 частини квартири АДРЕСА_1, що у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із приписами ч. 5 ст. 16 Закону України від 21 травня 1997р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Статтею 172 ЦК України передбачено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Таким чином, територіальна громада як власник об'єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади (постанови Верховного Суду України від 5 жовтня 2016 р. у справі N 3-604гс16; від 23 листопада 2016р. у справі N 3-1058гс16).

Ч. 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» та п. 3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ст.ст. 5, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м. Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування.

За таких обставин убачається, що виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) є неналежним відповідачем по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що клопотання представника позивача є обґрунтованим та підлягає до задоволення. Первісного відповідача Київську міську державну адміністрацію слід замінити належним відповідачем Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією.

Згідно із приписами ч.ч. 4, 5 ст. 51 ЦПК України за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 3 ст. 53 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справ.

Судом встановлено, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки Київської міської державної адміністрації, у зв'язку з чим вважає за необхідне залучити зазначену вище особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, що передбачено положеннями ст. 53 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, згідно із статтею 181 ЦПК України має право подати суду пояснення третьої особи щодо позову або відзиву у десятиденний строк з дня вручення копій відповідних заяв по суті.

При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України).

Положеннями ст.ст. 178-181 ЦПК України врегульовано підстави, час, черговість та вимоги щодо подання заяв по суті, зокрема відзиву (ст. 178 ЦПК), відповіді на відзив (ст. 179 ЦПК України), заперечення (ст. 180 ЦПК України) та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ст. 181 ЦПК України).

За правилами ст. 178 ЦПК України відповідач має право викласти та надати суду заперечення проти позову у відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 179 ЦПК України позивач має право подати до суду відповідь на відзив у п'ятиденний строк з дня отримання копії відзиву.

За приписами ст. 180 ЦПК України ЦПК України, у разі наявності заперечень відповідач має право їх викласти у відповідній письмовій заяві та подати суду у п'ятиденний строк з дня отримання копії відповіді на відзив.

До відзиву, відповіді на відзив та заперечень застосовуються правила, встановлені ч.ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України.

Вимоги щодо подання доказів містяться у ст.ст. 83, 95 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 51, 53, 258-261, 353-355, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання представника позивача ОСОБА_1 про заміну відповідача та залучення третьої особи - задовольнити.

Замінити у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації про визнання права власності на 1/5 частини квартири відповідача - Київську міську державну адміністрацію на належного відповідача Дніпровську районну у місті Києві державну адміністрацію (02094, м. Київ, бульвар Праці,1/1, ЄДРПОУ № 37203257).

Залучити до участі у справі третю особу, яке не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Київську міську державну адміністрацію (вулиця Хрещатик, 36, Київ, 01044, ЄДРПОУ 00022527).

Позивачу не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити належному відповідачу, а докази такого направлення надати суду до початку першого судового засідання.

Установити строк для подання відзиву - п'ятнадцять днів з дня вручення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження.

Установити строк для подання відповіді на відзив - п'ять днів з дня отримання позивачем копії відзиву.

Установити строк для подання заперечень на відповідь на відзив - п'ять днів з дня отримання відповідачем копії відповіді на відзив.

Треті особи мають право подати суду пояснення третьої особи щодо позову або відзиву у десятиденний строк з дня вручення копій відповідних заяв по суті.

При поданні вказаних заяв по суті додаються відповідні докази та документи, що підтверджують надіслання (надання) заяв і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва у строк, встановлений статтею 354 ЦПК України.

Копію ухвали направити сторонам.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.

Суддя В. Шевченко