Ухвала суду № 73576923, 20.04.2018, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/2799/18

Справа № 754/16916/17

У Х В А Л А

20 квітня 2018 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши заяву представника відповідачки про зустрічне забезпечення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання розпорядження та ордеру недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання розпорядження та ордеру недійсними.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2018 року задоволено заяву позивачки про забезпечення позову, а саме накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

10.04.2018 року до суду надійшла заява представника відповідачки ОСОБА_4 про зустрічне забезпечення. Вказана заява мотивована тим, що накладення арешту на майно полягає в його описі та в обмеженні права користуватися майном. Таким чином, представник вважає, що відповідачці та її родині заборонено користуватися єдиним житлом, що є у них, що призведе до того, що відповідачка разом з родиною вимушена буде орендувати собі житло до тих пір, поки арешт з їх квартири не буде знятий. На підставі викладеного представник відповідачки просить застосувати зустрічне забезпечення шляхом внесення позивачкою на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 26500, 00 доларів США, що еквівалентно 690762, 25 грн. (ринкова вартість однокімнатної квартири у будинку АДРЕСА_1

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Частиною 3 статті 154 ЦПК України визначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Як зазначає у своїй заяві представник відповідача, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, гуртожиток, але з 27.11.2000 року вказаний будинок не є гуртожитком. Отже, позивачка зареєстрована у гуртожитку, який не існує, нерухомого майна на праві власності вона не має, майновий стан позивачки та її дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Таким чином, для застосовування судом зустрічного забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, необхідною умовою є те, що заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

Разом з тим, представником відповідача не надано суду доказів обгрунтування та розміру збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Представник відповідачки просить зобов'язати позивача для зустрічного забезпечення внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 690762, 25 грн., що відповідає вартості майна, на яке накладено арешт. При цьому такий розмір є не співмірним із заявленими позовними вимогами, а по-друге не доводить розмір збитків які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Враховуючи предмет позову (визнання розпорядження, ордеру та свідоцтва про право власності недійсними), захід забезпечення позову (арешт), застосований ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2018 року, можливого відчуження спірного майна, відсутність розміру збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову, а також ненадання будь-яких належних доказів на підтвердження їх можливого існування, недоведеність необхідності у застосуванні зустрічного забезпечення, суд вважає, що клопотання представника відповідачки про зустріне забезпечення є безпідставним та необґрунтованим, а тому таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 154 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідачки про зустрічне забезпечення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п′ятнадцяти днів з дня винесення.

Суддя: