Рішення № 73576917, 23.04.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1034/18

Справа №754/8246/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 квітня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журавської О.В.

за участі секретаря судових засідань - Касян А. Р.

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач МТСБ України звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивує тим, що 18.03.2014 р. в м. Києві ОСОБА_2, керуючи автомобілем «HONDA» з державним номерним знаком НОМЕР_1 допустив зіткнення з автобусом «ПАЗ-32053-07» з державним номерним знаком НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_2 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2014 року. В результаті ДТП був пошкоджений автобус «ПАЗ-32053-07», що належить ДТГО Південно-Західна залізниця. Згідно Звіту №531 від 07.04.2014 р. розмір завданих збитків власнику транспортного засобу «ПАЗ-32053-07» внаслідок ДТП становить 34 376,28 грн. Оскільки винуватцем ДТП не була відшкодована шкода, власник пошкодженого автомобіля звернувся до МТСБУ з відповідною заявою. 16.07.2014 р. МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 25 147,13 грн. Крім того, МТСБУ було відшкодовано витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 2018,00 грн. Керуючись ст. 1191 ЦК України, п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач просить стягнути з відповідача на користь МТСБУ кошти в розмірі понесених витрат в сумі 27 165,13 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10.07.2017 року відкрито провадження та призначено справу в судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві позивач просив проводити розгляд справи у відсутності представника.

В судові засідання відповідач не з'являвся, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за останньою відомою адресою проживання та шляхом розміщення відомостей про рух справи на офіційному веб-сайті Деснянського районного суду м. Києва.

Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, відповідно до ст. 280 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.03.2014 року о 10 год. 20 хв. по Броварському проспекту в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «HONDA», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автобуса «ПАЗ-32053-07», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3

В результаті ДТП було пошкоджено автобус «ПАЗ-32053-07», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ДТГО Південно-Західна залізниця, цивільно -правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ «СТ «Іллічівське» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/6507966 терміном дії від 01.03.2014 року по 31.08.2014 року.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2014 року відповідача у справі визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На дату скоєння ДТП відповідач у справі не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Оскільки шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілому, власник пошкодженого автобуса з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБ України з відповідною заявою.

Відповідно до Звіту № 531 про оцінку автобуса ПАЗ-32053-07 номерний знак НОМЕР_2 від 07.04.2014 року вартість відновлювального ремонту автобуса ПАЗ 32053-07 номерний знак НОМЕР_2 складає 25 147 грн. 13 коп. (а.с. 8-18).

Відповідно до пп. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, в разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно із ст. 22 Закону МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров?ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Керуючись Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБ України відповідно до платіжного доручення № 1/23208 від 16.07.2014 р. було виплачено страхове відшкодування потерпілій особі в розмірі 25 147 грн. 13 коп. (а.с. 26).

Таким чином, МТСБУ виконало покладені на нього Законом обов'язки по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно із ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. організації і громадяни, діяльність яких пов?язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.), зобов?язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору, оренди, довіреності тощо).

Аналізуючи зазначені норми законодавства, роз'яснення, викладене в Постанові Пленуму Верховного Суду України, суд приходить до висновку про стягнення спричиненої матеріальної шкоди з відповідача, який на момент ДТП керував автомобілем та своїми діями завдав матеріальних збитків водію іншого автомобіля.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача в порядку регресу, страхового відшкодування в розмірі 25 147,13 грн. є обґрунтованими, підставними і такими що підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за послуги аварійного комісара, то слід зазначити наступне.

Відповідно до положень п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Оскільки судом задовольняються позовні вимоги про відшкодування шкоди, то і вимоги позивача про стягнення витрат на аварійного комісара у розмірі 2018,00 грн. також підлягають задоволенню, а вказана сума - стягненню з відповідача.

Відповідно до платіжного доручення № 5999 від 22.04.2014 р. позивачем було сплачено суму в розмірі 2018,00 грн. за послуги аварійного комісара згідно рах.№23208 від 08.04.2014 р. ОСОБА_4 (а.с. 27-29).

Враховуючи все вищевикладене, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та можливість його задоволення.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого позивачем судового збору в сумі 1 600.00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 48, 76, 77, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 993, 1188,1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 02166, АДРЕСА_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 27 165 (двадцять сім тисяч сто шістдесят п'ять) гривень 13 копійок. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя