Рішення № 73576811, 12.04.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/977/18

Справа №754/7844/17

РІШЕННЯ

Іменем України

12 квітня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва у складі

судді - Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання - Солодухіної Н.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, третя особа Державна інспекція з питань захисту прав споживачів про розірвання договору підряду, стягнення коштів та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ФОП ОСОБА_5 з вимогою про про розірвання договору підряду, стягнення коштів, а саме: суму завдатку в розмірі 25 400 грн., пеню в розмірі 147 828 грн., витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 2 000 грн. та моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

19.02.2018 р. позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог та стягнення з відповідача: суму завдатку в розмірі 25 400 грн., пеню в розмірі 337 566 грн., суму відновлювального ремонту в розмірі 9 622 грн., витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 2 000 грн. та моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

Вимоги обґрунтовються тим, що між сторонами укладено договір підряду, у відповідності до якого відповідач зобов'язався виготовити та встановити конструкцію: обшивка каркасів сходів буковими східцями, підступеньками, площадкою та перильна огорожа з вертикальними стійками та буковим поручнем згідно специфікації до договору. Договором передбачені строки виконання зобов'язань, а саме І етап протягом 10 робочих днів, з дня наступного після отримання завдатку; ІІ етап протягом 15 робочих днів; ІІІ етап протягом 5 робочих днів. 21.10.2016 р. позивач передав відповідачу завдаток, проте станом на 08.02.2017 р. відповідач зобов'язань не виконав та порушив строки виконання робіт. 10.04.2017 р. між сторонами було укладено додаток до договору підряду, у відповідності до якого відповідач зобов'язався виготовити сходи до 14.04.2017 р., закінчити роботи по встановленню сходів не пізніше 20.04.2017 р., а по встановленні перильної огорожі не пізніше 28.04.2017 р. Посилаючись на Закон України "Про захист прав споживача" вказує на те, що відповідачем не були виконані зобов'язання за договором та не було якісно та своєчасно виконано роботи, передбачені договором та додатком до нього.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено, що сходи мали недоліки. При цьому, відповідач двічі переробляв сходи для задоволення немотивованих вимог позивача. Зокрема, вказував на те, що відповідачем виконанувались роботи в строки передбачені договором, при цьому завершити виконання робіт за договором стало неможливим, у зв'язку з діями позивача, який перешкоджав відповідачу та не допускав на об'єкт для завершення монтажу східців.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва 16.01.2018 р. вказану цивільну справу прийнято до провадження судді Саламон О.Б., ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засіданні.

07.02.2018 р. підготовче судове засідання по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та експерт ОСОБА_8 зазначали про те, що виготовлені відповідачем сходинки не відповідали необхідним вимогам та були невірно встановлені.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладене в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позову не визнала в повному обсязі.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 21.10.2016 р. між сторонами укладено договір підряду (далі по тексту Договір), згідно з умовами якого відповідач зобов'язався виготовити конструкцію: обшивка каркасів сходів буковими східцями, підступенками, площадкою та перильна огорожа з вертикальними стійками та буковим поручнем згідно специфікації до договору, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна договору становить 31 000 грн.

Відповідно до п. 3 Договору завдаток становить 80 % від ціни договору (ціна матеріалів, заготівок), у розмірі 24 800 грн. Перед початком третього етапу робіт замовник сплачує підряднику завданок в розмірі 15 % (ціна витратних матеріалів) від ціни договору в розмірі 4 650 грн. Кінцевий розрахунок 5 % від ціни договору (вартість монтажу) 1 550 грн. Кінцевий розрахунок замовник проводить в момент завершення всіх робіт.

У відповідності до п. 4.1 Договору сторони узгодили наступні строки виконання робіт:

- перший етап - придбання матеріалів, виготовлення заготівок, в строк протягом 10 робочих днів, з наступного дня після отримання завдатку, за умови підписаного договору та технічного завдання;

- другий етап - обшивка каркасу сходів, в строк протягом 15 робочих днів за умови підписаної товарно-транспорної накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей за попередній етап;

- третій етап - встановлення перильної огорожі, в строк протягом 5 робочих днів за умови підписаної товарно-транспорної накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей за попередній етап та отримання завдатку.

Відповідно до п. 6 Договору замовник зобов'язаний підписати товарно-транспортну накладну на відпуск товарно-матеріальних цінностей за проведені етапи - завезені матеріали та заготівки на об'єкт. Здача-приймання всіх виконаних робіт здійснюється шляхом підписання підрядником та замовником Акту виконаних робіт в момент завершення всіх робіт. У випадку мотивованої відмови Замовника від приймання робіт, сторони у триденний строк складають двосторонній Акт із зазначенням усіх недоліків та строків їх виправлення.

21.10.2016 р. позивачем сплачено відповідачу завдаток в розмірі 25 400 грн.

08.02.2017 р. позивач звернувся з заявою до відповідача про повернення грошових коштів за договором підряду у зв'язку з порушенням строків виконання робіт та якості готової продукції, яку перероблювали два рази.

При цьому вбачається, що стороною відповідача в грудні 2016 року та лютому 2017 року були здійснені доставки виготовлених східців за адресою позивача, про те останнім не прийнято товар.

10.04.2017 р. між сторонами було підписано додаток до договору №21/10/16, у відповідності до якого сторонами погоджені строки виконання робіт, а саме: до 14.04.2017 р. - виготовлення сходів, не пізніше 20.04.2017 р. - закінчити роботи по встановленню сходів, не пізніше 28.04.2017 р. встановити перильну огорожу за умови прийняття роботи по встановленню сходів.

Згідно ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

З вказаного додатку вбачається, що сторони змінили строки виконання робіт за договором підряду, що свідчить про порушення стороною відповідача первінних строків виконання умов договору.

14.04.2017 р. позивач повторно звернувся до відповідача з листом про повернення суми в розмірі 25 400 грн. у зв'язку з суттєвим порушенням строків виконання робіт.

Відповідно до товарно-транспортної накладної №ТТН-0000027/04 від 27.04.2017 на адресу позивача було доставлені: сходинки оброблені 100*300*40, сходинки 1100*300*40 оброблені, під сходинки бук 1000*200*20 оброблені, під сходинки бук 1100*200*20, під сходинки бук 1200*200*20 оброблені, щит бук 3000*300*20 оброблений, Щит бук 2100*900*40 оброблений.

Позивачем прийняті вказані матеріали про що свідчить підпис останнього в накладній.

Станом на день розгляду справи договір підряду не виконаний, роботи не завершені.

Вказані вище обставини підтверджуються поясненнями сторін, текстом позовної заяви та заперечень.

У відповідності до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільність їх визнання. Обставини, які визнаються сторонами, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Отже, судом встановлено, що з моменту укладання договору підряду відповідачем двічі поставлявся на адресу позивача виготовлена продукція, при цьому вона позивачем не приймалась та перероблювалась відповідачем. Лише 27.04.2017 р. позивачем прийнято виконання першого етапу договору та додатку. Інші етапи договору та додатку до нього не виконані.

У відповідності до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ст.ст. 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд критично відноситься до посилань сторони відповідача на те, що виконанню етапів договору перешкоджав саме позивач, оскільки двічі не приймав доставлені відповідачем вироби, що змусило відповідача двічі перероблювати та перефарбовувати їх, оскільки останній йшов на зустріч забаганкам позивача, у зв'язку з чим зазнавав збитків, що значно перевищували сплачену позивачем суму завдатку.

З укладеного між сторонами договору, а саме п. 6.1 вбачається, що замовник зобов'язаний підписати товарно-транспорту накладну на відпуск товарно-матеріальних цінностей за проведені етапи - завезені матеріали та заготівки на об'єкт. У випадку відмови замовника приймати певний етап робіт без письмової, обґрунтованої причини підрядник має право не відвантажувати матеріали та заготівки та не проводити монтажні роботи.

Вбачається, що відповідач виконував вимоги позивача щодо перефарбування виробів та їх переробляння, незважаючи на п. 6.1 Договору.

При цьому, у відповідності до п. 6.2 договору замовник має право не приймати виконання робіт до моменту усунення підрядником всіх недоліків у разі їх виявлення.

У зв"язку з вказаним, дії позивача не суперечили умовам договору, кладеного між сторонами по справі.

З огляду на вказане, дії відповідача щодо неодноразового перефарбування та перероблювання виробів на вимогу позивача, суд розцінює як фактичне підтвердження наявності недоліків у виготовлених виробах станом на моменти доставки, оскільки відповідач мав право не вчиняти вказаних дій в разі відсутності недоліків та не нести додаткових витрат у зв'язку з вказаним.

При цьому, стороною відповідача не надано доказів на підтвердження того, що 14.04.2018 р. було виконано перший етап додатку до Договору підряду та запрошено позивача до цеху з метою прийняття готових виробів, як зазначено в заперечен на позовну заяву.

У зв'язку з вказаним, суд приходить до висновку, що перший етап додатку до договору підряду, виконано відповідачем лише 27.04.2017 року.

Крім вказаного, суд критично оцінює позивання сторони відповідача на те, що позивач перешкоджає виконанню умов договору та не допускає відповідача на об'єкт для завершення монтажу, оскільки доказів вказаного суду не надано.

Зокрема, в матеріалах справи міститься лише висновок про результат звернення громадянина від 16.06.2017 р., у відповідності до якого громадянин ОСОБА_9 звернувся до Дарницького управління поліції про те, що ОСОБА_1 не віддає інструменти.

Згідно з вказаним висновком, ОСОБА_1 пояснив, що 13.06.2018 р. до нього прийшов працівник, який робив йому сходи у будинку з ОСОБА_9 та забрати свої речі, які залишали в нього. Чи були там електроінструменти йому не відомо, оскільки у будинку робили сходи на протязі семи місяців. Також повідомив, що особисто він у них під зберігання ніякого електроінструменту не брав.

При цьому, з вказаного висновку не вбачається, що громадянин ОСОБА_9 є працівником ФОП ОСОБА_5, та, що останнього не допускали на об'єкт для завершення монтажу у відповідності до договору.

При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача для допуску на об'єкт для виконання умов договору. Жодних актів, службових записок на підтвердження вказаного суду не надано.

При цьому сторони визнали факт того, що роботи по договору не завершені на момент розгляду справи.

Наявний в матеріалах справи лист відповідача направлений позивачу щодо повідомлення дати продовження монтажних робіт, згідно з договором підряду, датований 09.01.2018 р. Станом на вказану дату, спір перебував на судовому врегулюванні, у зв'язку з чим суд не приймає зазначений лист як належний та допустимий доказ виникнення прострочення виконання умов договору з вини позивача.

При цьому, з наданого суду висновку вбачається, що ОСОБА_9 звернувся до органів поліції 16.06.2018 р., при цьому у відповідності до умов підписаного між сторонами додатку до договору підряду, відповідач зобов'язався не пізніше 20.04.2017 р. закінчити роботи по встановленню сходів, не пізніше 28.04.2017 р. встановити перильну огорожу за умови прийняття роботи по встановленню сходів.

При цьому виготовлені вироби доставлені позивачу лише 27.04.2018 р., а доказів перешкоджання позивачем відповідачу у виконанні наступних етапів договору в період з 27.04.2018 р. по 16.06.2018 р. суду також не надано.

З огляду на вказане вище, відповідачем не надано належних, достовірних та достатніх доказів невиконання умов договору через дії позивача та наявності обставин, передбачених п. 8.4 укладеного договору підряду.

Вбачається, що з моменту укладання договору підряду від 21.10.2016 р. до укладання додатку до договору від 10.04.2017 р. відповідач прострочив виконання умов договору, а саме не виконано жодного етапу, передбаченого договором, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось сторонами по справі.

При цьому, з дати укладання між сторонами додатку до договору підряду, який передбачав чіткі строки виконання зобов'язань, відповідачем прострочено виконання першого етапу (виготовлення сходів), а саме з 14.04.2018 р. по 27.04.2017 р. та не виконано інші етапи договору по день розгляду справи судом.

Крім вказаного, про невиконання відповідачем умов договору свідчать заяви позивача датовані 08.02.2017 р. та 14.04.2017 р. про повернення суми завдатку у зв'язку з порушенням строків виконання умов договору.

Встановлено, що прострочка виконання зобов'язань виникла з вини відповідача, що свідчить про порушення прав позивача, який розраховував на отримання належного виконання зобов'язань за договором в передбачені строки, однак більш ніж рік позбавлений того блага на яке розраховував.

У відповідності до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.ст. 525 - 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Забороняється одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Суд встановив наявність підстав для відмови позивача від договору підряду, передбачених ч. 2 ст. 849 ЦК України, отже позивач відмовився від договору за наявності підстав встановлених законом.

Виходячи із змісту ст. ст. 651, 653 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним, а у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже, внаслідок відмови позивача від договору підряду він вважається розірваним і внаслідок його розірвання зобов'язання сторін за договором припиняються.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення на його користь із відповідача суми в розмірі 25 400 грн., сплаченої ним на виконання цього договору.

Поряд з цим, відповідач ФОП ОСОБА_5 не надав доказів поважності причин невиконання та прострочення виконання замовлення визначеного договором підряду.

Частиною 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Вбачається, що сплата пені в разі прострочення виконання зобов'язання передбачена договором підряду, втім, позивач звертається до суду, посилаючись на спеціальний закон «Про захист прав споживачів», який передбачає відповідальність виконався за прострочення виконання робіт, мотивуючи порушення своїх прав як споживача.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 337 566 грн.

В даному випадку, визначена позивачем пеня, більш ніж в тринадцять разів перевищує завдаток сплачений позивачем (337 566 : 25 400 = 13,29) та є вочевидь неспівмірним із вартістю робіт, що необхідно було виконати, у зв'язку з чим за правилом ч.3 ст. 551 ЦК України суд має право зменшити розмір пені, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Ч. 3 ст. 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, ч.3 ст.551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 5 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Ураховуючи вищенаведене, у контексті обставин даної справи, зокрема того, що відповідач здійснював дії, які свідчать про намагання останнього вирішити спір та виконати умови договору, проте прострочка виконання умов договору є досить тривалою, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру пені до 25 000, що відповідатиме загальним засадам цивільного законодавства: добросовісності, розумності та справедливості.

Щодо посилання позивача на наявність недоліків у виконаній відповідачем роботі по встановленню та виготовленню сходів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Стаття 858 ЦК України визначає, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до положень частин 4, 5 ст. 853 ЦК України, у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, обов'язок доказування відповідності продукції умовам договору підряду, чинним нормам і правилам, законодавством покладається на підрядника.

На виконання положень п. 4 ч. 5 ст. 12, ст. 43 ЦПК України, суд роз'яснив учасникам справи право заявити клопотання, зокрема, про призначення судової експертизи з метою встановлення відповідності виготовленої продукції Специфікації, зазначеній в Угоді, проте такого в суді заявлено не було, про що свідчать протоколи судових засідань та звукозапис судового засідання.

В обґрунтування своїх вимог, між іншим, позивач зазначив про порушення підрядником умов договору, неякісним виконанням робіт, на підтвердження чого надав до суду висновок про вартість проведення відновлювального ремонту буд. №18, що розташований по вул. Садовій, 180 в м. Києві від 30.05.2017 р.

У відповідності до п. 3.3 вказаного висновку об'єктом оцінки є вартість проведення відновлювального ремонту будинку після пожежі.

Згідно з п. 3.2 Висновку пошкодження взяті експертом до уваги на підставі Акту огляду від 23.05.2017 р.

З вказаного Акту вбачається, що останній складено ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

При цьому встановлено та не заперечувалось допитаним в судовому засіданні ОСОБА_10, що вказані в Акті особи не мають спеціальних знань в галузі саме товарознавчого дослідження та не є експертами відповідності виготовленої продукції специфікації, зазначеній в Угоді, а тому, суд визнає вказаний акт та висновок неналежними доказами по справі.

При цьому вбачається. що предметом висновку було саме вартість відновлювального ремонту будинку, а не встановлення недоліків виконаної відповідачем роботи.

У зв'язку з вказаним вбачається, що належних, допустимих та достатніх доказів які б підтвердили що відповідачем допущено порушення умов договору в частині якості виготовлених виробів та їх установці, надано не було.

Зокрема, вбачається, що роботи по монтажу сходів не завершено, у зв'язку з чим робити висновок про їх якість, є передчасним.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Позивач звернулась до суду з позовом про захист її прав як споживача відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з ст. 4 зазначеного Закону споживач має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист про споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Позивач, звертаючись до суду із позовною заявою просить відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., яка завдана порушенням відповідачем його прав як споживача неналежним виконання умов Договору на виготовлення сходів.

Зазначені підстави і обґрунтування позову були підтримані позивачем в ході розгляду справи.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

При цьому, судом під час розгляду справи не встановлено недоліків виготовлених відповідачем виробів, між тим її небезпеки для життя та здоров'я позивача.

У зв'язку з суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право на захист може вважатися ефективним тільки тоді, якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином судом вивчені усі їх доводи, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (справи «Мала проти України»; «Серявін та інші проти України»; «Проніна проти України», «Суомінен проти Фінляндії»).

Судом під час розгляду справи було заслухано сторін, прийняті до уваги їх аргументи та доводи та надана належна оцінка кожному доказу по справі.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі вказаного , з урахуванням наданих під час розгляду справи, який відповідав основним засадам цивільного судочинства (ч. 3 ст. 2 ЦПК України), доказів та заявлених аргументів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання умов договору підряду та додатку до договору, розірвання договору підряду, укладеного між сторонами та стягнення з останнього на користь позивача суми завдатку в розмірі 25 400 грн. та пені в розмірі 25 000 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 536, 610, 629, 1046-1056 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів", суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Розірвати договір підряду №26/10/16 від 26.10.2016 р., укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 суму завдатку в розмірі 25 400 грн. та пеню в розмірі 25 000 грн.

У задоволенні вимог позову про стягнення суми відновлювального ремонту, витрат на проведення експертного дослідження та моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 704, 8 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва апеляційної скарги.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано.

Позивач ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1.

Відповідач Фізична особа підприємець ОСОБА_5 - РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_2.

Третя особа Державна інспекція з питань захисту прав споживачів - РНОКПП 37641677, м. Київ, вул. Горького, 174.

Повний текст рішення суду складено 23 квітня 2018 р.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон