Рішення № 73576653, 02.04.2018, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/2102/17

Провадження № 2/723/126/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області

в складі головуючої Пташник А.М.

при секретарі Полішенко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про визнання права власності на спадкове майно за законом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися в суд з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про визнання права власності на спадкове майно за законом, посилаючись на те, що 06 листопада 2016 року померла ОСОБА_10. На момент смерті ОСОБА_10 була зареєстрована та проживала ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку літ. «А-І», літньої кухні літ. Б», сараїв літ. «В» «Г» «Д», вбиральні літ. «Ж», криниці № 1, огорожі № 3, вигрібних ям № 4, № 5, які знаходяться по вул. Дніпровській, 1 м. Сторожинець Чернівецької області, та з земельної ділянки площею 0.10 га кадастровий номер 7324510100:03:004:0151 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд. Спадкоємцями за законом першої черги майна, що залишилося після смерті ОСОБА_10, є її діти, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, подали до приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу, відповідні заяви. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були непрацездатними на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_10.

Відповідно до довідки КП «Сторожинецьке житлово-комунальне господарство» від 22 червня 2017 року № 3794, на момент смерті ОСОБА_10, з нею були зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12.

Позивачам відомо, що за період свого життя ОСОБА_10 склала заповіт, яким розпорядилася всім своїм майном на випадок смерті на користь ОСОБА_7

Між сторонами у справі виник спір з приводу належності їм спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_10

Позивачі вважають, що ОСОБА_7, а також ОСОБА_9, ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_10, спадщину не прийняли тому, що вони із спадкодавцем на момент відкриття спадщини не проживали, до нотаріуса відповідної заяви не подали.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на момент смерті ОСОБА_10 проживали та проживають зараз у Італії.

ОСОБА_9 на момент смерті ОСОБА_10 проживав разом зі своєю сім’єю у іншому житловому будинку за адресою вул. Дніпровська, 1-А м. Сторожинець.

Позивачі вважають, що у зв’язку з тим, що спадщину після смерті ОСОБА_10 прийняли позивачі, то спадковий житловий будинок та земельна ділянка належить їм у рівних частках тобто по 1/6 кожному.

Зазначають, що право на спадкування позивачів залежить від встановлення судом юридичних фактів, а саме: що ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12 не проживали з ОСОБА_10 на момент її смерті, яка настала 06 листопада 2017 року, що ОСОБА_11, яка народилася 05 лютого 1968 року є дочкою ОСОБА_10, яка померла 06 листопада 2016 року.

ОСОБА_11 не може довести своїх родинних відносин з ОСОБА_13 у зв’язку з тим, що 15 травня 1991 року вона уклала шлюб з ОСОБА_14, внаслідок чого отримала прізвище ОСОБА_14, а на даний час не представляється можливим отримати від відділу ЗАГС Губкінського Головного управління ЗАГС адміністрації Ямало- Ненецького автономного округу Російської Федераці витяг з актового запису про реєстрацію шлюбу ОСОБА_13 та ОСОБА_14, та довести зміну прізвища «Перчик» на «Селедьовкіна».

Доказами того, що ОСОБА_11, яка народилася 05 лютого 1968 року, є дочкою ОСОБА_10, яка померла 06 листопада 2016 року є свідоцтво про народження від 28 лютого 1968 року серії І-ЯК № 594697, свідоцтво про розірвання шлюбу від 17 жовтня 2002 року серії І-ПК № 525567, паспорт серії КТ № 033318 видане 07 жовтня 2010 року Сторожинецьким РВ УМВ України у Чернівецькій області.

Представник позивачів просить встановити, що ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12 не проживали з ОСОБА_10 на момент її смерті, яка настала 06 листопада 2016 року. Встановити, що ОСОБА_11, яка народилася 05 лютого 1968 року є дочкою ОСОБА_10, яка померла 06 листопада 2016 року. Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності на 1/6 будинковолодіння за кожним, яке знаходяться по вул. Дніпровській, 1 м. Сторожинець Чернівецької області. Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право спільної часткової власності, по 1/6 за кожним, на земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер 7324510100:03:004:0151, що належала ОСОБА_10, яка померла 06 листопада 2016 року, на праві власності, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ№346566 виданого Сторожинецькою міської радою Чернівецької області 02 вересня 2008 року. Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про спадщину за заповітом, від 15 червня 2017 року, що посвідчені приватним нотаріусом Сторожнецького районного нотаріального округу та зареєстровані у реєстрі за № 1405 та за № 1406.

Представник позивачів ОСОБА_15 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені вище, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_16 в судове засідання не з’явилася, її представник ОСОБА_17 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на час відкриття спадщини не проживали постійно із спадкодавцем ОСОБА_10, у встановлений законодавством строк не звернулись у встановленому порядку з заявами про прийняття спадщини, що дає підстави вважати, що вони не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_10. Дані факти підтвердились в судовому засіданні, окрім того підтверджуються листами приватного нотаріуса Сторожинецького нотаріального округу. Що стосується позовних вимог в порядку окремого провадження, а саме, що ОСОБА_11 є дочкою ОСОБА_10, зазначив, що всупереч ст. 318 ЦПК України представником позивача не наведено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт та не додано докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідку про неможливість відновлення втрачених документів. На його думку заявлені в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Що стосується спадкоємиці - ОСОБА_7, то вона прийняла спадщину, яку їй заповіла ОСОБА_10, що підтверджується матеріалами справи, зокрема Свідоцтвами про право на спадщину за заповітом. Просить відмовити в позовних вимогах.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з’явився, його представник ОСОБА_18 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, пояснив, що ОСОБА_7 у визначений законом спосіб прийняла спадкове майно, яке їй заповіла ОСОБА_10, що підтверджується Свідоцтвами про право на спадщину за заповітом. Доводи позивачів, що до спростування цього факту є безпідставними. Зазначив, що з числа позивачів, які мають обов’язкову частку у спадщині є тільки ОСОБА_3, однак частка у спадщині, на яку вона має право, на даний час з невідомих причин неоформлена, що підтверджується інформацією нотаріуса. Інші позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, не мають права на спадкове майно після смерті ОСОБА_10, оскільки спадкодавець виразив свою волю щодо спадкового майна – склавши заповіт на ОСОБА_7Г, який не змінений та не скасований. Що стосується позовних вимог в порядку окремого провадження, а саме, що ОСОБА_11 є дочкою ОСОБА_10, зазначив, що всупереч ст. 318 ЦПК України позивачем та його представником не наведено причин неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт та не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Просить відмовити позивачам у задоволенні позову повністю.

Позивач ОСОБА_3, будучи допитана в якості свідка за клопотанням представника позивачів, пояснила, що вона вчасно звернулася до нотаріуса про прийняття спадщини, чому не не отримала свідоцтво на право спадщини не може пояснити. Всім дітям і їй в тому числі, було відомо, що у 2012 році мати оформила заповіт на сестру ОСОБА_7. Інші її рідні брати та сестри, які проживають в Росії додому приїжджають дуже рідко, один раз на два- три роки. Оскільки сестра ОСОБА_7 проживає у Італії, а брат ОСОБА_5 немає де проживати, вони вирішили звернутися до суду про визначення часток у спадщині.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, аналізуючи норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Дослідженими доказами встановлено, що 06 листопада 2016 року померла ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про її смерть.

Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку літ. «А-І», літньої кухні літ. Б», сараїв літ. «В» «Г» «Д», вбиральні літ. «Ж», криниці № 1, огорожі № 3, вигрібних ям № 4, № 5, які знаходяться по вул. Дніпровській, 1 м. Сторожинець Чернівецької області, та з земельної ділянки площею 0.10 га кадастровий номер 7324510100:03:004:0151 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

За життя, а саме 23 серпня 2012 року ОСОБА_10 склала на ім’я ОСОБА_7 заповіт, яким заповіла їй все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось. Заповіт посвідчений приватним нотаріусом, зареєстрований в реєстрі за №2682. Даний заповіт не скасовувався та не змінювався.

15 червня 2017 року ОСОБА_7 подала до приватного нотаріуса Сторожинецького нотаріального округу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 17/18 частки житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по вул. Дніпровській, 1 м. Сторожинець Чернівецької області, та на 17/18 частки земельної ділянки площею 0.10 га кадастровий номер 7324510100:03:004:0151 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд. Їй були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, які зареєстровані в реєстрі за №1405, №1406.

Позивачі в позові зазначають, що ОСОБА_7 спадщину не прийняла тому, що вона із спадкодавцем на момент відкриття спадщини не проживала, до нотаріуса відповідної заяви не подала. Суд не може погодитись з такими твердженнями позивачів та вважає такі твердження сумнівними виходячи з наступного.

Згідно до частини 3 статті 1268 ЦК України Спадкоємець,який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї».

З п. п. 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12 року № 296/5 вбачається: «У разі відситності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем».

Таким чином одним зі способів підтвердження місця постійного проживання, згідно до цього Порядку, є відмітка у паспорті про реєстрацію місця проживання.

Аналіз правових позиції ВССУ вказує, що відмітка в паспорті підтверджує факт постійного проживання. Так зокрема:

Згідно до Ухвали ВССУ від 23.07.2014 року (ЄДРСРУ №39891673 Провадження № 6-19408СВ14, судді Колодійчук В.М., Висоцька В.С., Кафідова О.В., Писана Т.О., Фаловська І.М.) вбачається:

Реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу.

Окрім цього факт проживання ОСОБА_7 за адресою м. Сторожинець, вул. Дніпровська, 1, підтверджується і довідкою № 3484 від 12.06.2017 року ( спадкова справа арк. спадк. спр. 42) згідно якої ОСОБА_7 була зареєстрована, проживала та вела спільне господарство з спадкодавицею ОСОБА_10.

Таким чином наведені факти вказують на безпідставність вимог позивачів, оскільки факт проживання ОСОБА_7 підтверджено належним чином відміткою про реєстрацію місця проживання спадкоємця за адресою м. Сторожинець, вул. Дніпровська, 1, за якою була зареєстрована спадкодавець ОСОБА_10.

Спадкоємці за законом першої черги майна, що залишилося після смерті ОСОБА_10, її діти, позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6. В позові вони зазначили, що спадщину після смерті ОСОБА_10 вони прийняли, оскільки подали у визначений законом термін до приватного нотаріуса заяви про прийняття спадщини.

Однак фактів прийняття спадщини за законом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно п. 3 розд.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 значиться:

3.1 Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.

3.3.Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

3.4.Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса.

3.5.Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

3.6.Не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №10/2017 від 3 січня 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_2 з заявами про прийняття спадщини де б їх підписи були нотаріально завірені в нотаріальну контору не звертались. Натомість були відправлені поштовим конвертом.

Листами приватного нотаріуса Сторожинецького нотаріального округу за № 183/02-14 від 26.04.2016 року (щодо ОСОБА_2 а.с.с. 20), за № 181/02-14 від 26.04.2016 року(щодо ОСОБА_1 а.с.с. 23), за № 182/02-14 від 26.04.2016 року(щодо ОСОБА_11 а.с.с 26) за № 184/02-14 від 26.04.2016 року(щодо ОСОБА_6 а.с.с.29), згідно яких надіслані ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_2 заяви є недійсними.

Відповідно до довідки нотаріальної контори від 11 травня 2017 року у встановлені законом терміни до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_3 – має обов’язкову частку та ОСОБА_5 – не має обов’язкової частки оскільки на момент відкриття спадщини був працездатним за віком, не являється інвалідом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, яка має обов’язкову частку, на даний час останньою не оформлена.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_2 не звернулись до нотаріуса особисто та не надіслали заяви про прийняття спадщини з нотаріально завіреним підписом, а подані ними заяви є недійсними, про що зазначено нотаріусом - вказані особи є такими, що не мають доказів своєчасного прийняття спадщини, а відтак заявлені ними позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про встановлення факту, що ОСОБА_11, яка народилась 05.02.1968 року є дочкою ОСОБА_10, яка померла 06.11.2016 року, суд вважає їх передчасними та необґрунтованими, оскільки суду не надано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, суду не надано довідку про неможливість відновлення втрачених документів.

З урахуванням вищезазначених обставин, з огляду на безпідставність позовних вимог, суд відмовляє позивачам в позовних вимогах.

Керуючись ст.ст. 16,29, 1216, 1223,1241, 1268,1269, ЦК України, ухвалою ВССУ від 23.07.2014 року (ЄДРСРУ №39891673 Провадження № 6-19408СВ14, главою 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 4, 81, ст. 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України суд,-

Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про визнання права власності на спадкове майно за законом – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, через Сторожинецький районний суд до Апеляційного суду Чернівецької області.

Повне рішення суду складено 11 квітня 2018 року.

СУДДЯ