Рішення № 73576622, 12.03.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7875/16-а

Провадження № 2-а/752/8/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 березня 2018 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого по справі судді Мирошниченко О.В.

за участю секретаря Мархотка А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії, суд -

в с т а н о в и в:

У травні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просив суд зобов'язати Правобережне об'єднанне управління Пенсійного фонду України в м. Києві признати чи йому пенсію за віком за наявності 431 місяця страхового стажу відповідно до ч.2 ст. 27 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при досягненні віку 60 років, з 21.08.2015 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що з 01.09.1970 р. по 01.03.1974 р. навчався на денному відділенні технікума та отримував стипендію , а після закінчення якого з травня 1974 р. до червня 1976 р. проходив строкову військову службу, а з 01.09.1976 р. по 15.06.1981 р. навчався на денному відділенні в інституті та отримував стипендію. Таким чином страховий стаж позивача у даному випадку становить біля 123 місяців.

З вересня 1981р. по вересень 1982р. позивач працював у Ніжині в ДККТВ фірма Полісся», страховий стаж склав 12 місяців.

З 26.10.1982р. по 25.04.1982р. позивач працював теслею-бетонщиком БУ № 14 тресту «Промбуд» комбінату «Якутвуглебуд» (зарахований наказом № 157-к від 25.10.1982р.. звільнений наказом 74-к від 25.04.1983р.. уточнюючу довідку надаємо), а з 26.04.1983р. за переводом по 18.08.1986р. служив в МВС Якутської АРСР РРФСР (наказ про призначення № 59 від 26.04.1983р., наказ про звільнення № 222 від 13.08.1986р.). Загальний термін перебування в районі Крайньої Півночі складає три роки 9 місяців та 22 дні. Враховуючи п.5 «Прикінцевих положень» закону « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанови РМ СРСР № 148 від 10.02.1960р. «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі «засчитывать каждый год работы в районах Крайнего Севера и в местностях, приравненных к районам Крайнего Севера после 1 марта 1960 г. - за один год и шесть месяцев работы при исчислении стажа для получения пенсии по старости...». Таким чином страховий стаж позивача у даному випадку становить біля 69 місяців.

Позивач вважає, що оскільки ст. 11 «Соглашения о гарантиях прав граждан государств-участников Содружества Независимых Государств в области пенсионного обеспечения», міжнародного акту підписаного Україною, не передбачено легалізації доказових документів, то норма ч.І ст.40 закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про підтвердження уточнюючої довідки первинними документами без уточнення в законі вимог до таких документів є такою що суперечить міжнародним зобов'язанням України, тим більше що п.5 «Прикінцевих положень» закону « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказує, що «...Період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на-підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі.

Відповідно до записів у трудовій книжці з 14.11.1986р. по 1.12.1988р. позивач працював в системі оптово-роздрібного комбінату Кіровського району Дніпропетровська (наказ про прийняття № 189-к від 14.11.1986р.. звільнений наказом № 1 78-к від 01.12.1988р.). страховий стаж становить 24 місяці.

З 07.12.1988р. по 01.08.1989р. позивач працював в кооперативі» Дніпро», а з 02.08.1989р. по 06.10.1989р. за переводом працював в кооперативі «Форвард», страховий стаж становить 10 місяців.

З 01.12.1989р. по 27.11.1991р. позивач працював Донецькому об'єднанні фірми «Меблі», страховий стаж склав 24 місяці.

З 21.01.1993р. по 22.02.1993р. позивач працював в МП «Сарента». страховий стаж склав 1 місяць, а з 23.02.1993р. по 17.02.1994р. позивач працював у приватній фірмі «Інтер бізнес», страховий стаж склав 12 місяців.

11.12.1996р. позивач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Через проведення АТО в Донецькій області та перебуванням архіву Пенсійного фонду в м.Донецьк. на непідконтрольній Україні території, підтвердити факт сплати внесків у Пенсійний фонд за 1996-2000 роки не може. Тому позивач просить врахувати щодо нього норму ст.11 закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якою до осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню належать фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. До членів сімей фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - підприємцем, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю. Позивач, оскільки його дружина. ОСОБА_3 (номер облікової картки ПФУ № НОМЕР_1). здійснювала підприємницьку діяльність та була фізичною особою-підприємцем, а позивач не перебував з нею у трудових або цивільно-правових відносинах, але разом з нею здійснював підприємницьку діяльність і отримував частину доходу від заняття цією діяльністю, просить зарахувати до його страхового стажу страховий стаж його дружини. ОСОБА_3, з 01.01.2000р.до 01.01.2013р.. час ведення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.26 закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років, а ч. 2 ст.27 закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням пенсіонера враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Позивач 25.04.2016 р. звернувся повторно з заявою до УПФУ у Голосіївському районі м.Києва стосовно призначення пенсії, однак відповіді не отримав, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом свої прав.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у адміністративному позові.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позову, надавши письмові заперечення.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики України, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 21.08.2015 року стримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове І державне пенсійне страхування", призначену Протоколом № 10490 від 16.10.2015 року.

24 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва із заявою, в якій просив долучити до матеріалів пенсійної справи архівні довідки Ніжинської міськради стосовно його роботи у фірмі «Полісся» з серпня 1981 року по серпень 1982 року.

13 січня 2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва із заявою, в якій просив долучити до раніше поданої заяви про призначення пенсії довіку муніципального архіву Нерюнгринського району Республіки Саха (Якутія). 21 березня 2016 року позивачем на адресу управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва було направлено заяву про залучення до раніше поданих документів довідки № 64/2402 від 02.02.2016 року відділу МВС Росії Нерюнгрінського району Республіки Саха (Якутія).

28 березня 2016 року управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на адресу Пенсійного фонду Російської Федерації було направлено лист № 4541/11 від 28.03.2016 року, в якому управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва просило провести зустрічну перевірку правомірності видачі довідки про заробітну плату від 02.02.2016 року № 62/2402 за період з 26.04.1983 року по 18.08.1986 року, видану ОСОБА_1 та надіслати на адресу Управління акт зустрічної перевірки.

25 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва із заявою, в якій просив для нарахування пенсії врахувати заробітну плату за час роботи у ДККТВ фірма «Полісся», БУ № 14 тресту «Промстрой» комбіната «Якутуглестрой», МВД Якутськой АССР РСФСР.

Листом № 450/03/К-184 від 17.06.2016 року Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивача було повідомлено, що у відповідності до матеріалів пенсійної справи для нарахування пенсії йому було враховано архівну довідку від 04.12.2015 року № С-2713 по заробітній платі за час роботи у ДККТВ фірми "Полісся", БУ № 14 тресту "Промстрой" комбіната "Якутуглестрой", МВД Якустськой АССР РСФСР.

Відповідно до Розпорядження № 832969 від 22.01.2016 року було проведено перерахунок пенсії позивача. При зазначеному перерахунку при обчисленні розміру пенсії позивача була врахована архівна довідка № К.-140-2/13-70 від 04.11.2015 року, видана виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області за період роботи з серпня 1981 року по серпень 1982 року та архівна довідка № С-2713 від 04.12.2015 року, видана Муніципальною "бюджетною установою "Муніципальний архів Нерюнгрінського району" за період роботи з листопада 1982 року по квітень 1983 року. Розмір пенсії обчислено з рахуванням страхового стажу 22 роки 10 місяців 15 днів (стаж пораховано 50.09.2015 року), коефіцієнт стажу позивача становить - 0,22833 - 274 місяці, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності - 1, 35 - 0,30826. Загальний розмір пенсії за віком становить - 619,11 грн., також позивачу встановлена державна адресна допомога - 329,89 грн. Таким чином, розмір нарахованої пенсії становить - 949,00 грн.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

См х Вс

Кс ------------, де:

100% х 12

Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу;

В с - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року махового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі зеличина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

Для особи, яка брала участь у солідарній і накопичувальній системах, визначається один коефіцієнт страхового стажу як сума коефіцієнта страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефіцієнта страхового стажу, визначеного за період участі в солідарній і накопичувальній системах.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом сом до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує >стійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному зарахуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, його страховий стаж з 01.07.2000 року становить 1 рік 10 місяців 7 днів. З періоду, за який заховується заробітна плата, вилучено періоди з 01.12.1984 року по 28.02.1987 року (23 місяці), внаслідок чого індивідуальний коефіцієнт заробітної плати збільшився з 0,48312 до 0,67696. Отже, автоматизовану оптимізацію було проведено відповідно з вимогами чинного законодавства.

У відповідності до індивідуальних відомостей про застраховану особу -ОСОБА_1 (дата формування виписки: 08.10.2015 року), з 2000 року по березень 2008 року та з жовтня 2008 року по березень 2014 року відсутня інформація щодо сплати страхувальником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі», робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується до стажу в полуторному розмірі при мові, якщо працівник мав право на пільги.

Відповідно до п. 2.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення і перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 від 25.11.2005 року за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Згідно частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її певні права чи законні інтереси у сфері публічно-правових відносин потребують захисту.

Однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення прав чи інтересів заявника, а ознакою такого порушення зміна стану його суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, поведінка суб'єкта владних повноважень, яка не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення її можливості їх реалізувати та не покладає на неї певні обов'язки, не може вважатись такою, що порушує права, свободи чи інтереси цієї особи.

Суд звертає увагу, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Відтак, навіть якщо поведінка суб'єкта владних повноважень не відповідає діючим нормативно-правовим актами, однак це жодним чином не впливає на права, свободи чи інтереси особи, констатація судом факту незаконності такої поведінки не виконуватиме завдання адміністративного судочинства, що виключає існування підстав для задоволення відповідного позову.

Предметом позову є матеріальний зміст позовних вимог, який проявляється в заінтересованості отримати певне матеріальне благо чи іншим чином захистити порушені права, свободи чи інтереси.

Таким чином, судом не встановлено протиправного втручання відповідача в права та інтереси заявника. Позивачем не доведено, що поведінка територіального органу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в установлених правовідносинах має безпосередній вплив на його суб'єктивні права та обов'язки.

Згідно до ч. 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись: Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. ст.5, 73, 139, 246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя