Рішення № 73576029, 19.04.2018, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/714/17

2/706/28/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Олійника М.Ф.,

за участю секретаря Дехканбаєвої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 65101,56 грн. та судові витрати, посилаючись при цьому на те, що відповідно до укладеного 05.10.2007 р. між сторонами кредитного договору № б/н ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 5900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписана ОСОБА_3 заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між нею та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. ОСОБА_3 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконує. Станом на 30.04.2017 р. ОСОБА_3 має заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 65101,56 грн.

У ході розгляду справи було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 померла 12.04.2014 р., спадщину після її смерті прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 23.10.2017 р. за клопотанням позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» було замінено відповідача ОСОБА_3 на її правонаступників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку процесуального правонаступництва у справі.

У подальшому від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій він просив стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 5210,49 грн. за кредитним договором № б/н від 05.10.2007 р.та судові витрати.

В уточненій позовній заяві позивач вказав, що позичальник ОСОБА_3 померла 12.04.2014 р. Правонаступниками померлої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором б/н від 05.10.2007 р. становить 5210, 49 грн., яка складається з: 4979,99 грн. – заборгованість за кредитом, 230,50 грн. – заборгованість за відсотками.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло заперечення проти позову, в якому він просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач пропустив строк пред’явлення вимоги до спадкоємця ОСОБА_1, відповідача у справі, внаслідок чого втратив право вимоги до нього, у спадкоємців ОСОБА_3 не було інформації щодо наявності у померлої непогашеної кредиторської заборгованості перед позивачем.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з’явився, проте в уточненій позовній заяві вказано, що позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності його представника та винесення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, від нього також не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, ним не поданий відзив. Суд вважає, що відповідач не з’явився у судове засідання без поважних причин.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, від нього також не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, ним не поданий відзив. Суд вважає, що відповідач не з’явився у судове засідання без поважних причин.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» у своїй уточненій позовній заяві не заперечував проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові докази: копії заяви позичальника від 05.10.2007 р., Умов і правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою, розрахунок заборгованості за кредитним договором, спадкової справи після смерті ОСОБА_3 та інші письмові докази, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного 05.10.2007 р. між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 кредитного договору № б/н остання отримала кредит у розмірі 5900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач ОСОБА_3 померла 12.04.2014 р.

22.08.2014 р. приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 було зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_3 в Спадковому реєстрі.

Померла ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку площею 3,24 га.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли ОСОБА_1 – шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса та ОСОБА_2 – відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Вказані обставини стверджуються копією спадкової справи після смерті ОСОБА_3, наданою приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу ОСОБА_4

Ухвалою суду від 23.10.2017 р. за клопотанням позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» було замінено відповідача ОСОБА_3 на її правонаступників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку процесуального правонаступництва у справі.

В уточненій позовній заяві позивач просив стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 5210,49 грн. (4979,99 грн. – заборгованість за кредитом, 230,50 грн. – заборгованість за відсотками) за кредитним договором № б/н від 05.10.2007 р.та судові витрати.

За змістом ст. ст. 1218, 1219 ЦК України зобов'язання боржника за кредитним договором не є таким, що нерозривно пов'язано з його особою.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм ст. 1281 ЦК України щодо строків пред’явлення ним вимог до спадкоємців.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені ст. 1281 ЦК України строки – це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб’єктивне право.

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємці не повідомляли банк про відкриття спадщини, доказів іншого сторони суду не надали.

Тому у кредитора виникло право на пред'явлення своїх вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину, відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 1281 ЦК України.

Зі змісту розрахунку заборгованості, наданого банком, вбачається, що останній платіж був здійснений померлою ОСОБА_3 10.04.2014 р., і саме з цієї дати у кредитора виникає право на пред'явлення своїх вимог до спадкоємців, термін якого спливає відповідно 10.04.2015 р., однак до суду з позовом банк звернувся лише 29.05.2017 р., що стверджується штампом суду на позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини звернувся до нотаріуса 22.08.2014 р.

Відповідач ОСОБА_2 постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

А відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, фактично право вимоги виникло у позивача з квітня 2014 р.

Крім того, заміна відповідача на правонаступників відбулася на підставі ухвали суду від 23.10.2017 р., до цього суд повідомляв позивача про наявність спадкової справи після смерті ОСОБА_3 02.08.2017 р. (а.с. 40), 14.09.2017 р. (а.с.50), 29.09.2017 р. (а.с.52), однак з цього часу позивачем не було надано суду доказів того, що банк направляв будь-яку вимогу до спадкоємців померлого боржника.

У той же час діяльність банку пов’язана з отриманням прибутку шляхом надання фінансових послуг, у тому числі і кредитів, відповідно у нього є обов’язок належним чином здійснювати контроль за наявною простроченою заборгованістю, який буде мати наслідком реалізацію права на пред’явлення вимоги до боржника.

Таким чином, позивач не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені ч.ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України, а тому на підставі ч. 4 ст. 1281 ЦК України він втратив право вимоги до спадкоємців.

Враховуючи зазначені обставини, у задоволені позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 1218, 1219, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 81, 89, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 «Д», код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (20043, Черкаська область,Христинівський район, с. Заячківка, вул. Шевченка, 24) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.

Суддя М.Ф. Олійник