Рішення № 73575578, 19.04.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Провадження №2/711/192/18

Справа № 711/11664/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси

В складі: головуючого – судді Колода Л.Д.

При секретарі Василенко О.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про стягнення моральної шкоди в сумі 16 000 грн.,-

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про стягнення моральної шкоди в сумі 16 000 грн. Свої вимоги мотивує тим, що старший державний виконавець Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_3 , здійснюючи свої функціональні обов»язки по виконанню виконавчих проваджень №50968959, № 50969100 допустила неправомірність своїх дій, порушила права позивача, як сторони виконавчого провадження.

12 вересня 2016 року ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси задоволено скаргу позивача на неправомірні дії старшого державного виконавця Орел І.М. що до неповідомлення ОСОБА_1 про складання довідок-розрахунків заборгованості по аліментах від 21.06.2016 року та 06.07.2016 року. Зобов»язано державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_3 скласти відповідний розрахунок заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні №50969100, виходячи з того, що розмір суми стягнення за травень 2016 року складає 368,40 грн. і відповідно обрахувати загальний розмір сум аліментів, які сплачені та які підлягають до сплати на момент проведення розрахунку.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 жовтня 2016 року вищевказану ухвалу частково змінено, зобов»язано старшого держаного виконавця ОСОБА_2 відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_3 скласти розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 по виконавчому листу № 711/8808/16, виданому Придніпровським районним судом м.Черкаси 22.04.2016 року, на підставі матеріалів виконавчого провадження із зазначенням інформації про конкретну дату повного чи часткового виконання (сплати) ОСОБА_1 зобов»язання станом на 26 квітня 2016 року, 06 липня 2016 року.

Позивач вважає, що таким чином судовими органами України встановлено факт неправомірної поведінки державного виконавця по відношенню до прав, в тому числі процесуальних прав позивача.

Крім цього 07 квітня 2017 року ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси задоволено скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_3 від 20.07.2016 року про арешт майна боржника та заборону на його відчуження. Визнано незаконною вищевказану постанову. Зобов»язано ОСОБА_2 відділ ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області знати арешт, накладений постановою ВП № 50968959 від 20.07.2016 року про арешт всього майна боржника та заборони на його відчуження.

Позивач вважає, що ухвалами Придніпровського районного суду та апеляційного суду Черкаської області було встановлено факт порушення працівником відповідача процесуальних прав позивача в сфері виконавчого провадження, чим заподіяно моральну шкоду.

Негативними наслідками неправомірної поведінки є : втрата гарантій захисту його прав і свобод в сфері виконавчого провадження; принижено його честь та гідність як громадянина; відповідач протиправно створив такі умови для позивача, які спровокували його моральні переживання; позивач був позбавлений продовжувати нормальні життєві зв»язки, так як змушений був здійснювати подальше життя з метою відновлення порушених прав та свобод; змушений постійно відволікатися від свого трудового процесу, офіційної роботи та знаходитися в судових засіданнях доводячи, що його права порушені; порушення прав було тривалим; для відновлення порушених прав звертався до фахівців в галузі права, прикладав майнові, часові та інші ресурси.

Згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет» на 2017 рік з 01 січня 1017 року мінімальна заробітна плата в Україні складає 3200 грн. на місяць. При визначенні суми моральної шкоди, позивач вважає, що вона повинна становити 5 мінімальних заробітних плат, тобто 16 000 грн.

В зв»язку з цим просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 16 000 грн.

Ухвалою судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд на 19 квітня 2018 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та суду пояснив, що відносно нього державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_3 в рамках виконання рішення суду про стягнення аліментів було вчинено неправомірні дії, що призвели до моральних страждань та переживань, він два рази змушений був звертатися до суду із скаргами на незаконні дії державного виконавця. Накладення арешту на його майно призвело до того, що він був позбавлений можливості його реалізувати та погасити заборгованість по аліментах. В зв»язку з цим позов просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області по довіреності ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав та просив в позові відмовити. Своїм правом подати відзив на позов не скористався.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Позивач, як на підставу своїх позовних вимог посилається на те, що його права були порушені відповідачем в ході виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м.Черкаси №711/8808/16 від 22.04.2016 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 Державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_3 було складено довідку-розрахунок про заборгованість по аліментах без повідомлення платника аліментів та внесено постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_1 та заборону його відчуження.

Судом встановлено, що позивач на підставі ст.383 ЦПК України (в редакції 2012 року) звертався до суду зі скаргами на неправомірні дії державного виконавця.

12 вересня 2016 року ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси задоволено скаргу позивача на неправомірні дії старшого державного виконавця Орел І.М. що до неповідомлення ОСОБА_1 про складання довідок-розрахунків заборгованості по аліментах від 21.06.2016 року та 06.07.2016 року. Зобов»язано державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_3 скласти відповідний розрахунок заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні №50969100, виходячи з того, що розмір суми стягнення за травень 2016 року складає 368,40 грн. і відповідно обрахувати загальний розмір сум аліментів, які сплачені та які підлягають до сплати на момент проведення розрахунку.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 27 жовтня 2016 року вищевказану ухвалу частково змінено, зобов»язано старшого держаного виконавця ОСОБА_2 відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_3 скласти розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 по виконавчому листу № 711/8808/16, виданому Придніпровським районним судом м.Черкаси 22.04.2016 року, на підставі матеріалів виконавчого провадження із зазначенням інформації про конкретну дату повного чи часткового виконання (сплати) ОСОБА_1 зобов»язання станом на 26 квітня 2016 року, 06 липня 2016 року.

Крім цього 07 квітня 2017 року ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси задоволено скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_3 від 20.07.2016 року про арешт майна боржника та заборону на його відчуження. Визнано незаконною вищевказану постанову. Зобов»язано ОСОБА_2 відділ ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області знати арешт, накладений постановою ВП № 50968959 від 20.07.2016 року про арешт всього майна боржника та заборони на його відчуження.

Суд вважає, що позивач реалізував своє право на оскарження постанов державного виконавця, його права було відновлені в установленому законом порядку.

Позивачем не надано суду доказів про характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), не наведено доказів про стан здоров»я, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

В позовній заяві позивачем наведено негативні наслідки, що настали в результаті порушення його прав, однак посилання на належні, достовірні та допустимі докази, відсутні. Таких доказів суду не надано і в ході розгляду справи по суті. Доказами моральних страждань, позивач наводить ухвали судів першої та апеляційної інстанції.

Крім цього позивачем не надано суду належних та допустимих доказів з приводу того, що накладення арешту на його майно та заборону відчуження призвело до неможливості його реалізації.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тому суд вважає, що вимоги позивача до задоволення не підлягають.

Згідно статтею 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній і чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Згідно з п.п. 4, 5 вказаної Постанови у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частини першої ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Виходячи з приписів ст.ст.23, 1167 ЦК України, підставою відповідальності за завдану моральну шкоду є склад цивільно-правового правопорушення, що складається з наступних елементів: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювання, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Умовою відповідальності є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов’язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). За загальним правилом, зобов’язання відшкодувати моральну шкоду виникає з вини відповідача. Відповідальність без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Крім цього підставою для цивільно-правової відпо відальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними.

Тому позов про стягнення моральної шкоди до задовлення не підлягає. В зв»язку з цим питання її суми суд не обговорює.

Поскільки позов до задовлення не підлягає, то питання про стягнення судових витрат суд не вирішує.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 1167 ЦК України , ст. ст.4,5, 141 258, 259, 264 , 265, 266 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділу ДВС м.Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області про стягнення моральної шкоди в сумі 16 000 грн. – відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Повний текст рішення виготовлено 24 квітня 2018 року.

Головуючий: ОСОБА_6