Вирок № 73575359, 24.04.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1131/18

№ провадження 1-кп/646/369/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2018 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Шелест І.М.,

за участю секретаря - Волошко К.І.,

захисника - Неженець Т.І.,

прокурора - Трифонова П.В., Заярного С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220060000207 від 27.01.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Люботин, українця, громадянина України, неодруженого, має неповну середню освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-вироком Лозівського районного суду Харківської області від 18.05.2004 року за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 185, 69, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 15.12.2005 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 11 місяців 22 дні;

-постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 26.01.2005 за ч.ч. 1,2 ст. 185 КК України провадження по справі закрито на підставі п. 4 ст. 6 Закону України «Про амністію» від 11.07.2003;

-вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 06.09.2006 за ч. 2 ст. 186, 71 КК України до 4 років 2 місяці позбавлення волі, звільнився 15.04.2010 по відбуттю покарання;

-вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 01.09.2010 за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнився по відбуттю покарання 28.05.2011;

-вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.02.2013 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 27.11.2017 року за відбуттям строку покарання

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,-

за участю обвинуваченого -ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

26.01.2018, близько 06:40 годин ОСОБА_2 рухався по вул. Греківській у м. Харкові. Близько 06.45 годин ОСОБА_2 проходив біля буд. 46 вул. Греківської у м. Харкові та помітив раніше незнайому ОСОБА_3, яка йшла йому на зустріч. ОСОБА_2 зупинив ОСОБА_3 та попрохав останню дати йому грошей, на що ОСОБА_3 відмовила та продовжила рух. В цей момент у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на здійснення нападу з метою заволодіння грошовими коштами та золотими виробами раніше йому незнайомої ОСОБА_3 З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_2 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, здійснив напад на ОСОБА_3, при цьому дістав ніж, який у нього був при собі та тримаючи його в правій руці, наздогнав потерпілу ОСОБА_3, яка на цей момент вже повернула за ріг будівлі №1 по вул. Гордієнківській, продемонстрував їй вказаний ніж, погрожуючи ним, декілька разів вимагав віддати йому грошові кошти та золоті вироби, на що потерпіла відповіла, що у неї таке майно відсутнє, після чого приставив даний ніж до шиї останньої, погрожуючи їй вказаним ножом, тобто застосовуючи насильство яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, декілька разів вимагав віддати йому грошові кошти та золоті вироби. Однак потерпілій вдалося вирватись і вона втекла.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у даному злочині визнав частково, пояснив, що вранці прибув на станцію Левада, щоб далі їхати на проспект Московський, де він неофіційно працював. Було рано, метро було ще закрито. Він вирішив прогулятися і прийшов на вул. Греківську в м. Харкові. В правій руці він тривав за рукоятку кухонний ніж, а леза ножа була схована у рукав. Ніж він завжди носить при собі для самооборони. В цей час йому назустріч йшла дівчина. Хотів її зупинити, щоб попросити гроші. Положив руку на передпліччя, попросив гроші, але вона розвернулася і пішла далі. Він ішов за нею приблизно дві хвилини, після чого дівчина повернулася і сказала, що в неї немає грошей. Коли дівчина зупинилася, ніж к горлу не приставляв, а тільки продемонстрував рукоятку ножа. Золото не вимагав. Тільки хотів, щоб вона дала йому гроші. В цей момент він реально усвідомив, що вчиняє злочин, розвернувся і побіг від неї. Вбігаючи, висловлював погрози в її сторону, якщо вона про це повідомить поліцію.

Суд вважає, винуватість обвинуваченого доводиться наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3 яка у судовому засіданні дала свідчення про те, що 26 січня 2018 року приблизно о 06 годині 40 хвилин направлялася на роботу, йшла по вул. Греківській, людей не було. Підійшов чоловік, схопив за руку і сказав: «Дай гроші». Вона відповіла, що грошей в неї не має, вирвала руку і пішла далі. Він йшов за нею, вона це відчувала. Наздогнавши сказав: «Не бажаєшь по хорошему». Вона повернулася до нього і побачила в правій руці ніж. Став вимагати гроші і золото. Вона йому пояснювала, що в неї нічого не має, дуже перелякалася. Він підійшов ближче і притиснув ніж до її шиї, на яку був намотаний шарф. Повторив свої вимогу. В неї був шок, вона відчула небезпеку для свого життя і не знає як, повернулася і побігла в сторону свого цеху. Вслід він кричав, що якщо вона звернеться до поліції, він знайде її і заріже як її так і всю родину.

Даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.01.2018 відповідно до якого під час обшуку затриманого ОСОБА_2 було виявлено та вилучено ніж кухонний з полімерною ручкою чорного кольору довжиною близько 22 см та даними фототаблиці, на якій зображений цей ніж.

Даними протоколу огляду речей від 21.02.2018 в ході якого був оглянутий ніж, який складається з рукоятки та металевої лезі загальною довжиною 225 мм, клинок заточений з обох боків довжиною 125 мм. Постановою слідчого вказаний ніж визнаний речовим доказом.

Даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 01.02.2018 та фототаблиці до нього, відповідно до яких в ході проведення слідчої дії потерпіла ОСОБА_3 серед 4-х ножів впізнала вказаний ніж і дала пояснення про те, що саме цім ножом нападник погрожував їй і приставив цей ніж до її горла.

У судовому засіданні вказані дані потерпіла підтвердила, обвинувачений в свою чергу зазначив, що ніж, вилучений у нього при затриманні дійсно належить йому і був при ньому в момент вчинення злочину.

Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 27.01.2018 та фототаблицею до нього, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_3 вказала на ОСОБА_2, як на особу, який о 6.45 26.01.2018 здійснив на неї напад, погрожуючи ножом намагався заволодіти її грошима та золотими виробами.

Даними, що містяться на електронному носії CD-R з відеозаписом з камер зовнішнього спостереження ПАТ «Хімфармзавод» Червона зірка», розташованого за адресою м. Харків, вул. Гордієнківська, 1 за 26.01.2018 в період часу з 06-40-по 06-55 годин, протоколу огляду диску від 27.01.2018. Відповідно до даних, інформація знята з 3-х камер відеоспостереження, одна з яких направлена на перехрестя вул. Греківської та вул. Гордієнківської, друга - на вул. Греківську, а третя - на Гордієнківську.

З записів вбачається, о 6.45 чоловік виходить з вул. Гордієнківської на вул. Греківську декілька секунд прямує в сторону вул. Гольбергівської, потім йде в зворотному напрямку та зупиняється на перехресті вул. Греківської та вул. Гордієнківської. Позаду чоловіка йде жінка. Чоловік починає йти на зустріч жінці і коли вони наблизились один до одного, схватив правою рукою за руку цю жінку, але вона вирвалася і пішла далі, чоловік її став переслідувати, пройшли перехрестя та попрямували по вул. Греківській в сторону перехрестя Греківської та пров. Рибасівського, біля заводу жінка повернула праворуч, переслідувач - за нею, скрилися з полю зору відеокамер. Вже о 6.49 із за кута будинку вибіг цей же чолові та побіг в сторону перехрестя вул. Греківської та вул. Гордієнківської.

У судовому засіданні потерпіла в цій жінці впізнала себе і вказала на ОСОБА_2, як на чоловіка, зображеного на відеозапису, який її переслідував а потім здійснив на неї напад.

Крім того, з відеозапису вбачається, що в руці ОСОБА_2 був якийсь предмет. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив, що це він зображений на відеозаписі з камер відеоспостереження і підтвердив, що дійсно в цей момент в його правій руці, в момент переслідування був ніж, схований лезом у рукав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше був судимий за статтею 187 КК України, останній раз засуджений 25.02.2013 року вироком Жовтневого районного суду м. Харквоа за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187, 70, 72 ч. 5 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд, дослідивши надані докази, враховує, що розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 337 КПК України.

Аналізуючи зібрані і досліджені у справі докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена і кваліфікує його дії за ч. 2 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

Доводи сторони захисту на те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України, а мало місце лише вимагання грошових коштів, що він не застосував ніж, спростовуються вищенаведеними доказами.

Так, з показань потерпілої і самого обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 здійснив саме напад на потерпілу з метою заволодіння її майном в момент нападу, що виключає кваліфікацію його дій як вимагання, оскільки при вимаганні суб'єкт злочину вимагає передати майно або право на майно в майбутньому.

Показання ОСОБА_2 про те, що він сам припинив вчинення злочину і скрився з місця злочину, висновку суду про доведеність його вини не виключають, оскільки розбій вважається закінченим з моменту нападу, тобто з моменту застосування насильства, незалежно від того чи вдалося винному заволодіти майном чи ні.

Про застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_3 свідчать дії обвинуваченого ОСОБА_5, який продемонстрував потерпілий наявний у нього ніж, погрожував ним, приставивши ніж до шиї потерпілої. І вказану погрозу потерпіла сприйняла реально такою, що загрожує її життю і здоров'ю.

Тому часткове визнання обвинуваченим своєї вини, непослідовність його показань, який спочатку говорив про те, що ніж залишався у нього лезом в рукаві, а в подальшому, що він показав потерпілій лише рукоятку ножа, суд розцінює як тактику захисту і бажання уникнути відповідальності.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі і за злочини проти власності, ніде не працює, холостий, стійких соціальних зв'язків не має, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 164 - А/15 від 12.02.2018, у ОСОБА_2 страждає на хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталості з порушенням поведінки. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_2 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_2 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено, обставиною, що обтяжує покарання суд визнає рецидив злочину.

Відповідно положень ч. 2 ст. 51 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При обранні міри покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, що він, звільнившись 27.11.2017 з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став, знов вчинив злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, фактичні обставини справи, обставину, що обтяжує покарання і вважає необхідним, і достатнім, з метою його виправлення та попередження нових злочинів, призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини 2 статті 187 КК України.

Саме таке покарання буде сприяти меті призначення покарання і запобіганню вчинення злочинів як самим засудженим так і іншими особами.

З метою забезпечення виконання вироку у даному кримінальному провадженні, суд залишає ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили.

Цивільний позов - не заявлено.

Судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи: висновок № 156 від 31.01.2018 у сумі 1430,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_2

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України і призначити йому покарання - у виді 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацію майна, яке є власністю засудженого.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання - з 27.01.2018 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2, у прибуток держави витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 156 від 31.01.2018 - у сумі 1430, 00 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Слобідському районі м. Харкова. Одержувач платежу: Держава).

Арешт майна, вилученого 27.01.2018 у ОСОБА_2 - телефон Леново А 390 рожевого кольору та кухонний ніж (рукоятка пластмасова чорного кольору, довжиною 22 см.), накладений ухвалою слідчого судді від 30.01.2018 - скасувати.

Речові докази у справі: ніж кухонний - знищити; СД-диск - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ - телефон Леново А390 - конфіскувати в дохід держави.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, учасникам судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надіслати не пізніше наступного дня після проголошення вироку.

Суддя І.М. Шелест