Ухвала суду № 73574843, 24.04.2018, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

24 квітня 2018 р. Справа № 624/198/18 провадження № 1-кп/632/90/18

У Х В А Л А

/про повернення обвинувального акту прокурору/

24 квітня 2018 року Первомайський міськрайонний суд Харківської області колегіально у складі:

головуючого - судді Босняка М.М.,

суддів – Афанасьєва В.О., Росохи А.В.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_2.,

потерпілого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченої ОСОБА_5,

розглянувши в залі суду в м. Первомайський у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220720000362 від 27 грудня 2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п.13 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі ухвали апеляційного суду Харківської області від 17 квітня 2018 року до Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_5, якій висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п.13 КК України.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23.04.2018 призначено підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженню.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив суд призначити дане провадження до судового розгляду та продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою на 60 днів.

Потерпілий ОСОБА_6 підтримав думку прокурора, просив призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_4 заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Не заперечувала проти продовження раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченій.

Обвинувачена підтримала думку захисника.

Вислухавши учасників судового провадження, проаналізувавши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220720000362 від 27 грудня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п.13 КК України, підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акту визначені у ст. 291 КПК України. Обвинувальний акт зокрема має містити викладання фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статей закону України про кримінальну відповідальність та формування обвинувачення. Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту згідно ст.377 КПК України, суд першої інстанції здійснює судовий розгляд.

Пунктом «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 р., передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

В судових рішеннях Європейського Суду з прав людини, які стосуються формулювання обвинувачення зазначено: обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення" ( справа "Маттоціа проти Італії").

Разом з цим, при складанні обвинувального акту у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5, якій висунуте обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п.13 КК України, затвердженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя ОСОБА_7, зазначені вимоги закону не виконані. Формулювання обвинувачення по представленому обвинувальному акту є нечітким. Зокрема, в обвинувальному акті відсутній конкретний і зрозумілий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Як вбачається з вказаного обвинувального акту у ньому викладено зміст зміненої підозри, а також ті фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрювалася ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування, однак, не указано, що ОСОБА_5 обвинувачуються в скоєнні вказаних кримінальних правопорушень.

Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунете обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Оскільки в обвинувальному акті фактично відсутнє формулювання обвинувачення в контексті п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, то ОСОБА_5 фактично, у визначеному законом порядку, не набула статусу обвинуваченої.

Тому обвинувальний акт належить повернути прокурору прокуратури відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя Харківської області для усунення вказаних недоліків.

Необхідно задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5, т.я. останній ухвалою слідчого судді Кегичівського районного суду Харківської області від 28.12.2017 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалами того ж суду від 28.01.2018 та 20.02.2018 було продовжено. Строк дії запобіжного заходу закінчується 25 квітня 2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити та скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід.

Заслухавши учасників кримінального провадження в цій частині, суд, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його продовження, обмежує права і свободи обвинуваченої, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, має перевагу над принципом поваги до свободи особистості, доходить подальшого висновку, що з урахуванням загальної складності справи існують особливі обставини, пов’язані з конкретним становищем обвинуваченої, які виправдовують її тримання під вартою протягом такого строку (наприклад рішення у справі «Еререн проти Німеччини» (Ereren v. Germany), заява № 67522/09, пп. 64 та 65, від 6 листопада 2014 року).

Метою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Вирішуючи в даному випадку питання про можливість продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5, суд враховує, що статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачені випадки коли особу може бути позбавлено свободи відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема це може бути здійснено з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення (пункт «с»).

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Так, в даній ситуації Кримінально процесуальним кодексом України встановлені випадки і процедура для позбавлення свободи з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, а статтею 199 КПК передбачений порядок продовження строку тримання під вартою.

В даному випадку обґрунтована наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а тому суд знаходить підстави для продовження строку тримання під вартою, оскільки вказані обставини є наявними і достатніми для цього у відповідності до статей 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 199 КПК.

На даний час підстав для обрання щодо обвинуваченої інших більш м'яких запобіжних заходів, суд не вбачає, що не позбавляє права ОСОБА_5 порушувати питання про зміну їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою, коли відпадуть наведені вище обставини.

Також, відповідно до частини четвертої статті 183 КПК, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого проти життя особи, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, є недоцільним визначити їй розмір застави у кримінальному проваджені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 314-316, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220720000362 від 27 грудня 2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п.13 КК України, - повернути прокурору відділу прокуратури з нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя Харківської області для усунення недоліків впродовж розумного строку, який буде об’єктивно достатнім для усунення цих недоліків.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу на 60 діб задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - тримання під вартою в ДУ «Харківська УВП (№ 27)», залишити без змін і вважати продовженим на 60 діб, тобто по 22 червня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_8