Ухвала суду № 73574714, 24.04.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

24.04.2018

Справа 642/6070/17

Провадження 2/642/308/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 р. Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до «Житлово-будівельний кооператив «Новий Будинок Харків» про розірвання договору асоційованого членства в кооперативі та стягнення пайового внеску, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до «Житлово-будівельний кооператив «Новий Будинок Харків» про розірвання договору асоційованого членства в кооперативі та стягнення пайового внеску у розмірі 543659,95 грн.

23 квітня 2018 року через канцелярію суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на рахунок обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Новий Будинок Харків», відкритий Харківському Регіональному відділенні Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 та Заощаджень» № 260068599301, який належить відповідачу. Заява обґрунтована тим, що заявлена сума стягнення з відповідача складає 543659,95 грн., тому з урахуванням можливого ризику у подальшому відповідача уникнути майнової відповідальності, доцільним буде накласти арешт на належний їм рахунок. При цьому також посилався на те, що представник відповідача уникає явки до суду, подає заяви про відкладення судових засідань, не надаючи доказів поважності неявки у судові засідання, тим самим затягуючи судовий розгляд. Це, на думку позивача свідчить про небажання відповідача врегулювання спору. Крім того, позивач посилається на наявні судові процеси відносно позивача, що може стати підставою припинення на час діяльності відповідача, та викликати складнощі в виконанні судового рішення у разі його задоволення. У звязку з чим, позивач у заяві про забезпечення позову вважає доцільним вжиття заявлених заходів забезпечення позову та наполягає на їх вжитті.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред»явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов»язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов»язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози не виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, саме пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, співрозмірності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір стосовно стягнення грошових коштів; тому вказані вимоги про забезпечення позову є співрозмірними позовним вимогам.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Враховуючи, що у своїй заяві про забезпечення позову позивач на виконання п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України не вніс пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зважаючи на те, що згідно з ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи з дотриманням вимог щодо його співмірності із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову, беручи до уваги розмір заявлених позовних вимог, суд вважає за доцільне визначити позивачеві розмір зустрічного забезпечення у розмірі 3% від ціни позову, що складає 16310 грн. та зобов`язати сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду у строк, передбачений ч. 8 ст. 154 ЦПК України, а саме протягом десяти днів з дня постановлення цієї ухвали.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного строку судом має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення, також суд роз»яснює, що якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги щодо зустрічного забезпечення у визначений строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

За змістом ст.353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпечені позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову у цивільній справі ОСОБА_1 до «Житлово-будівельний кооператив «Новий Будинок Харків» про розірвання договору асоційованого членства в кооперативі та стягнення пайового внеску – задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог, а саме 543 659,95(п»ятсот сорок три тисячі шістсот п»ятдесят дев»ять грн.95 коп.), які належать обслуговуючому кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Новий будинок Харків» (код ЄДРПОУ 39591864) та знаходяться на:

- рахунку № 260068599301 відкритий в Харківському Регіональному відділенні публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 та Заощаджень» (ЄДРПОУ 39591864, код банку 380281).

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1

Боржник: «Житлово-будівельний кооператив «Новий Будинок Харків» (код ЄДРПОУ 39591864), адреса: м. Харків, провулок Мало-Панасівський, 4/7)

Застосувати зустрічне забезпечення позову.

Визначити позивачу ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1

розмір зустрічного забезпечення у сумі 16310 (шістнадцять тисяч триста десять гривень) гривень та зобов`язати позивача сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду (Отримувач: ТУ ДСА України в Харківській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26281249, ОСОБА_2 отримувача: Державна казначейська служба України, МФО: 820172, № рахунку: 37318098006674) у строк, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову та зобов`язати позивача у строк до 06.05.2018 року, надати до суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала в частині зустрічного забезпечення позову може бути оскаржена разом з ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Бородіна