Рішення № 73573391, 23.04.2018, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/267/18

23 квітня 2018 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Левчук В.В.

секретар судового засідання Зберун К.Ф.

за участю:

позивача – не з’явився

представника позивача – адвоката ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

третіх осіб – не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №564/267/18 за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Київ, вул.Грушевського 1д), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Костопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Костопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що вважає вчинений приватним нотаріусом виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню через порушення законодавства при його вчиненні, оскільки заборгованість за виконавчим листом на суму 12717,25 грн. була сплачена позивачем у повному розмірі, що підтверджується постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі сплатою боргу. А тому, вважає, що заявлена банком заборгованість не є безспірною.

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", щодо задоволення позовних вимог заперечує. Свої заперечення обґрунтовує тим, що сплачені позивачем грошові кошти були зараховані відповідно до ст.534 ЦК України та спрямовувались на погашення нарахованих після прийняття рішення суду відсотків, а не на погашення основної заборгованості. Окрім того, зазначає, що нотаріусом було у повній мірі дотримано встановленого порядку вчинення напису. Також, відповідач обґрунтовує свої заперечення тим, що нотаріус не перевіряє суму безспірної заборгованості, а лише перевіряє наявність необхідних документів /а.с.40,41/.

Позивачем подано суду відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає, що банк безпідставно зарахував сплачені на виконання рішення суду грошові кошти в рахунок погашення нарахованих після прийняття рішення відсотків.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд визнати оспорюваний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та пояснив суду, що банком було правомірно скеровано сплачені позивачем кошти на погашення нарахованих відсотків. Вважає, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було в повній мірі дотримано процедури його вчинення.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності /а.с.38,57/.

Суд, заслухавши присутніх в судовому засіданні представника позивача та представника відповідача, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов наступних висновків.

Згідно заочного рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 25.12.2012 року по справі №1710/2-1099/12 позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задоволено та стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість по кредитному договору на загальну суму 12717,25 грн. /а.с.24/.

Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 13.01.2014 року /а.с.25/.

Згідно постанови державного виконавця від 11.09.2015 року на виконання виконавчого листа №1710/2-1099/12 від 12.02.2013 року про стягнення заборгованості на суму 12400 грн. постановлено звернути стягнення на заробітну плату ОСОБА_3. Проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплат боржнику ОСОБА_3 після відрахування податків, в розмірі 20% до погашення заборгованості в сумі 12400 грн. Стягнуті кошти постановлено надсилати до Відділу державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції. Постановлено здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховувати кошти стягувачу у встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено – до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю кожні шість місяців надсилати державному виконавцю звіт про здійснення відрахування та виплати за формою встановленою Міністерством юстиції України.

Згідно долучених до відповіді на відзив платіжних доручень та розпоряджень до них, органом державної виконавчої служби здійснювалось перерахування утриманих із доходів ОСОБА_3 коштів на рахунок Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" із вказівкою про те, що вказані кошти спрямовані на погашення заборгованості згідно виконавчого листа №1710/2-1099/12 від 12.02.2013 року.

Згідно листа №4423 від 30.12.2016 року АТ "УкрСиббанк" повернуло постанову по виконавчому провадженню про стягнення боргу на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" з ОСОБА_3 у зв'язку з повним виконанням.

Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження винесеної 10.02.2017 року, борг сплачений боржником у повному обсязі згідно вказаних платіжних доручень, а тому постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1710/2-1099/12 від 12.02.2013 року на стягнення заборгованості на суму 12717,25 грн. закінчити, припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення /а.с.26/.

Згідно письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором від 19.03.2017 року, Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" заявлено вимогу до ОСОБА_3 про сплату нею боргу за кредитним договором від 19.03.2007 року на суму 18727,13 грн. /а.с.48,49/.

Згідно заяви від 07.08.2017 року, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до приватного нотаріуса Чернігівського нотаріального округу із заявою про вчинення виконавчого напису на стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у сумі 18727,13 грн. /а.с.45/.

Згідно виконавчого напису №12435 виданого 23.11.2017 року, приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис на стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", що є правонаступником Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", невиплачену в строк відповідно до умов Кредитного договору від 19.03.2007 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 30.06.2017 року грошових коштів у сумі 18727,13 грн. з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6711,70 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 10244,75 грн.; заборгованості з пені та комісії у розмірі 402,72 грн.; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500 грн.; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 867,96 грн. Стягнення здійснюється за період з 19.06.2007 року по 30.06.2017 року. Витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1800 грн. /а.с.11/.

Постанова про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим написом винесена 01.02.2018 року /а.с.10/.

Згідно розрахунку заборгованості за договором від 19.03.2017 року станом на 30.06.2017 року становить 18727,13 грн. Розрахунок заборгованості здійснено за період з 19.03.2007 року по 30.06.2017 року /а.с.12-14, 45-47/.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ч.1 ст.88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса" для одержання виконавчого напису подаються, а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі – Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава14 Закону України "Про нотаріат" та Глава16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. Виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача; найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано; дату набрання чинності виконавчим написом; строк пред’явлення виконавчого напису до виконання; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою; інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження". Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов’язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов’язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов’язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов’язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Так, у своїй позовній заяві, ОСОБА_3 наводить доводи безпідставності не лише зарахування Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" утриманих на виконання виконавчого листа №1710/2-1099/12 від 12.02.2013 року грошових коштів ОСОБА_3 не за їх цільовим призначенням, а в рахунок погашення відсотків, нарахованих після прийняття рішення про стягнення заборгованості по кредитному договору, але й правомірність самого продовження такого нарахування відсотків після пред'явлення вимоги про повернення заборгованості.

Враховуючи, що нотаріус не перевіряє суму безспірної заборгованості, а лише перевіряє наявність необхідних документів, суд дійшов висновку, що нотаріусом було у повній мірі дотримано встановленого порядку вчинення напису.

Водночас, ОСОБА_3 скористалась своїм правом на судовий захист, шляхом оспорення вчиненого нотаріусом виконавчого напису з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо правомірності того, що сплачені позивачем грошові кошти були зараховані відповідно до ст.534 ЦК України та спрямовувались на погашення нарахованих після прийняття рішення суду відсотків, а не на погашення основної заборгованості.

Відповідно до ст.534 Цивільного кодексу України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Водночас, стягнута з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" за заочним рішенням Костопільським районним судом Рівненської області від 25.12.2012 року по справі №1710/2-1099/12 заборгованість по кредитному договору повинна була бути спрямована виключно на погашення заборгованості за вказаним рішенням суду.

Так, Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" безпідставно було зараховано перераховані відділом Державної виконавчої служби утримані із доходів ОСОБА_3 на виконання виконавчого листа №1710/2-1099/12 від 12.02.2013 року, в рахунок погашення нарахованих після прийняття рішення відсотків.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконливого висновку, що розмір заборгованості з яким Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису не є безспірним та підлягає доведенню в порядку позовного провадження.

Питання неправомірності нарахування відсотків по кредитному договору, нарахованих після прийняття рішення про стягнення заборгованості за цим договором, судом не досліджувалось.

Враховуючи викладене, позовна вимогам є підставною та обґрунтованою, в зв'язку з чим підлягає до задоволення, а виконавчий напис, вчинений 23 листопада 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий №12435, визнається таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Київ, вул.Грушевського 1д), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Костопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 23 листопада 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий №12435, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПраватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_3 (ІПН:НОМЕР_1) 704 /сімсот чотири/ грн. 80 коп. витрат на судовий збір за подання позовної заяви.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня вручення повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення – 24 квітня 2018 року.

СуддяОСОБА_5