Постанова № 73572233, 24.04.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1078/18

Провадження 3/524/1977/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Головного Управління ДФС у Полтавській області про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працюючого директором «Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628», до адміністративної відповідальності , проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 вчинив порушення ведення податкового обліку п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 201.10 ст. 200, п. 201.1, 201.4, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 161869 грн., в тому числі за вересень 2015 року – 122711 грн., жовтень 2015 – 5608 грн., липень 2016 року – 33550 грн.

ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив , що на даний час акт перевірки складений Головним Управлінням ДФС у Полтавській області оскаржуються, тому він просить суд закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як до теперішнього часу не встановлена узгоджена сума грошового зобов,язання .

Суддя , вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Диспозиція ст. 163-1 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Отже ознаками об’єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, відсутність податкового обліку, по-друге, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Із протоколу про адміністративне правопорушення № 218 від 07 лютого 2018 року убачається, що посадовою особою, а саме головним державним ревізором- інспектором ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 163-1 ч.1 КУпАП за те що останній вчинив порушення ведення податкового обліку п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 201.10 ст. 200, п. 201.1, 201.4, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 161869 грн., в тому числі за вересень 2015 року – 122711 грн., жовтень 2015 – 5608 грн., липень 2016 року – 33550 грн. , але дії ОСОБА_2 не підпадають під ознаки об,єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП.

Відповідно до п.54.5. ст.55 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із ст. 56 Податкового Кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору та при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, наявність саме такого повідомлення, в розумінні податкового законодавства України, є підставою встановлення вини. З долученої до матеріалів справи копії заперечення вбачається, що акт перевірки №182/16-31-14-01-10/03351898 від 07.02.2018 року оскаржується до Державної фіскальної служби України і строк розгляду скарги продовжений до 14.05.2018 року. .

Даних про те, що на підставі акту перевірки №182/16-31-14-01-10/03351898 від 07.02.2018 року були прийняті рішення, грошові зобов»язання по яким вважаються узгодженими, матеріали справи не містять, також вищевказаний акт складений не відносно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , а відносно юридичної особи - Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628 .

Сама по собі інформація про встановлення в ході податкової перевірки будь-яких фактів по окремим операціям не може бути доказовою базою до визнання податкового зобов'язання узгодженим у порядку, передбаченому ст. 56Податкового кодексу України.

Внаслідок чого, акт перевірки не є належним доказом наявності факту порушення податкового обліку , також діючим законодавством України не визначено поняття «податковий облік» в контексті його здійснення субєктами господарювання, але в деяких нормах ПК України передбачений обовязок платника податків щодо ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та податкових зобовязань (п. 16.1.2. ст.. 16, п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Оскільки визначені ДФС в акті перевірки грошові зобов'язання, на даний час є неузгодженими, зазначений протокол про адміністративне правопорушення не встановлює обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП.

Крім того, з суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 1ст. 163-1 КУпАП характеризується наявністю вини, як у формі умислу так і у формі необережності. Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, свідчать про те, що на момент складання протоколу так і на момент розгляду справи відсутні дані, які б свідчили саме про порушення ОСОБА_2 норм чинного законодавства під час виконання своїх посадових обов'язків, та дійсно вказувало на наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1КУпАП.

Оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_2 не зазначена об'єктивна та суб'єктивна сторона правопорушення, а матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_2, правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст. 163-1 ч. 1КУпАП, тому суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення,передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП , що відповідно до вимог ст. 247 п. 1КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Керуючись п. 1ч.1 ст.247, ст.284,285 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.. 163-1 ч.1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником в апеляційний суд Полтавської області ,через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: