Ухвала суду № 73569396, 24.04.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5060/18

Провадження № 1-кс/344/2000/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островський Л.Є., з участю секретаря Гули Р.М., прокурора Данищука Д.М., слідчого Шпак А.А., підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12017091010004318 від 18.10.2017, -

В С Т А Н О В И В:

19.04.2018р. слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування клопотання покликався на те, що слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області розслідується кримінальне провадження № 12017091010004318 від 18.10.2017, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що Службові особи ТОВ «Компанія Рона» з метою забезпечення кредитних зобов’язань ТОВ «Компанія Рона» перед банківськими установами, ввели в оману службових осіб ТОВ «Авторемгаз», ТзДВ «Коломийський ДОЗ», ТОВ «КГД-БУД» , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 при поданні останніми в іпотеку об’єктів нерухомості

6 липня 2005 року наказом №1/к ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «Компанія Рона» на підставі протоколу зборів учасників №2 від 06.07.2005.

Перебуваючи на посаді директора ТОВ «Компанія Рона», у невстановлений досудовим розслідуванням період часу у ОСОБА_1 виник протиправний умисел спрямований на заволодіння майном (кредитними коштами) Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (далі – ПАТ «ПУМБ»), шляхом обману та зловживання довірою, в особливо великих розмірах.

З цією метою, ОСОБА_1, як директор ТОВ «Компанія Рона», 26.02.2014 уклав з ПАТ «ПУМБ» Генеральний договір № ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій і акредитивів.

Цього ж дня, 26.02.2014 ОСОБА_1, як директор ТОВ «Компанія РОНА», на виконання Генерального договору № ЮР/1.14.-17 уклав з ПАТ «ПУМБ» кредитний договір № 1.14-16.

Відповідно до умов, передбачених цим Договором, ПАТ «ПУМБ» зобов'язався надати ТОВ «Компанія Рона» кредит у розмірі еквівалентному 2 000 000, 00 доларів США, а ТОВ «Компанія Рона» зобов’язувалось прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути ПАТ «ПУМБ» кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Обов'язок ПАТ «ПУМБ» надати кредит позичальнику виникав виключно з моменту укладення між ПАТ «ПУМБ» та майновим поручителем угоди про забезпечення іпотечного договору, в забезпечення виконання боргових зобов'язань ТОВ «Компанія Рона» за цим Договором.

В подальшому, з метою приховування свого протиправного умислу, ОСОБА_1 схилив ОСОБА_4, з яким перебував у дружніх відносинах з 2003 року, виступити майновим поручителем ТОВ «Компанія Рона» перед ПАТ «ПУМБ».

Так, 09.07.2014, а також 01.01.2015, з метою введення в оману ОСОБА_4 на рахунок підтвердження дійсності намірів ТОВ «Компанія Рона» доброчесно виконувати зобов’язання перед ПАТ «ПУМБ», ОСОБА_1, як директор ТОВ «Компанія Рона» уклав договір №1 та додаткову угоду №1 до цього договору, відповідно до яких, ТОВ «Компанія Рона», в особі ОСОБА_1 зобов’язалася здійснювати щомісячні виплати ОСОБА_4 за належне виконання останнім обов’язків іпотекодавця за кредитним договором № 1.14-16 від 26.02.2014.

В подальшому, 09.07.2014 ОСОБА_4, будучи переконаним ОСОБА_1 у тому, що ТОВ «Компанія Рона» належним чином виконуватиме кредитне зобов’язання перед ПАТ «ПУМБ», що в свою чергу унеможливить виникнення ризиків стягнення заборгованості кредитором за рахунок нерухомого майна іпотекодавця, на виконання генерального договору №ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій ТОВ «Компанія Рона», уклав з ПАТ «ПУМБ» іпотечний договір №1.14-16/17/1-6, відповідно до умов якого ОСОБА_4 надав в іпотеку адміністративно-виробничі будівлі, за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н., с. Угринів, вул. Галицька, 26, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 370059826258, зокрема: адмінбудинок 1203,5 кв. м.; виробничий цех 1865,1 кв. м., трансформаторну підстанцію 50,9 кв. м., та земельну ділянку за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н., с. Угринів, вул. Галицька, 26, загальною площею 1,3504 га, кадастровий номер 2625886801:02:006:0018, загальною оціночною вартістю 8 818 000,00 грн.

Як результат, в наслідок добросовісного виконання ОСОБА_4 обов’язків іпотекодавця, ТОВ «Компанія РОНА», в особі директора ОСОБА_1, отримала від ПАТ «ПУМБ» кредит у розмірі еквівалентному 2 000 000, 00 доларів США.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою збільшення кредитного ліміту, усвідомлюючи що ТОВ «Компанія Рона» не в змозі забезпечити реальних іпотекодавців, які виступлять майновими поручителями та укладуть іпотечні договори з ПАТ «ПУМБ», в забезпечення виконання кредитних зобов’язань ТОВ «Компанія Рона», ОСОБА_1, увійшовши у злочинну змову з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та директором ПП «Догма-К», - ОСОБА_8, за співучасті з останніми, забезпечив укладення іпотечних договорів № 1.14.-16/17/І-13 від 22.08.2014, № 1.14.-16/17/І-14 від 12.09.2014, № 1.14.-16/17/І-16 від 29.10.2014, № 1.14.-16/17/І-17 від 21.04.2015, предметами яких стало неіснуюче нерухоме майно, зокрема, спортивно-оздоровчий комплекс, який ніби то знаходився за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 90-В, нежитлове приміщення, яке ніби то знаходилося за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Військових Ветеранів, 10-Е, торгово-офісне приміщення загальною площею 1431, 4 кв.м., який ніби то знаходилося за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Станіславська, 2-А та торгове приміщення, яке ніби то знаходилося за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 83-В.

Як результат, в наслідок вищеописаних протиправних дій ОСОБА_1, ПАТ «ПУМБ» збільшило суму кредитного ліміту ТОВ «Компанія РОНА» до розміру еквівалентного 5 500 000 доларів США.

Водночас, в період 2014-2017 років, ОСОБА_1, шляхом зловживання довірою, надавав ОСОБА_4 неправдиву інформацію стосовно належного виконання ТОВ «Компанія Рона» кредитного зобов’язання перед ПАТ «ПУМБ», та свідомо не повідомляв останньому про те, що ТОВ «Компанія Рона» збільшила суму кредитного ліміту за рахунок укладення іпотекодавцями, залученими ОСОБА_1, як директором ТОВ «Компанія Рона», договорів іпотеки з ПАТ «ПУМБ», предметами яких виступило неіснуюче нерухоме майно, в наслідок чого ОСОБА_4 не знав, та не міг знати про збільшення обсягу його іпотечного зобов’язання перед ПАТ «ПУМБ».

В подальшому, в наслідок протиправних дій ОСОБА_1, що виразились у неналежному забезпеченні виконання ТОВ «Компанія Рона» своїх кредитних зобов’язань, ПАТ «ПУМБ» 01.02.2017 задоволив забезпечені іпотекою грошові вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме майно ОСОБА_4, в наслідок чого, останньому завдано матеріальних збитків на загальну суму 8 818 000,00 грн.

Окрім цього, 19.07.2014 ОСОБА_4, як директор ТОВ «Авторемгаз», будучи переконаним ОСОБА_1 у тому, що ТОВ «Компанія Рона» належним чином виконуватиме кредитне зобов’язання перед ПАТ «ПУМБ», що в свою чергу унеможливить виникнення ризиків стягнення заборгованості кредитором за рахунок нерухомого майна іпотекодавця, на виконання генерального договору №ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій ТОВ «Компанія Рона», уклав з ПАТ «ПУМБ» уклав іпотечний договір №1.14-16/17/1-10, відповідно до якого ОСОБА_4 надав в іпотеку наступне нерухоме майно: земельна ділянку, яка розташована за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Нова, 2А, загальною площею 0,0479 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0183; земельну ділянку за аадресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Нова, 2А, загальною площею 0,2982 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0184; земельну ділянку, розташовану за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Нова, 2А, загальною площею 0,0111 га, кадастровий номер 2610100000:14:001:0105; виробничо-складські приміщення за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Нова, 2А, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 369218726101, зокрема цех 563,0 кв. м., склад матеріалів 360,4 кв. м., загальною оціночною вартістю 2 558 154,00 грн.

Як результат, в наслідок добросовісного виконання ОСОБА_4 обов’язків іпотекодавця, ТОВ «Компанія РОНА», в особі директора ОСОБА_1, отримала від ПАТ «ПУМБ» кредит у розмірі еквівалентному 2 000 000, 00 доларів США.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою збільшення кредитного ліміту, усвідомлюючи що ТОВ «Компанія Рона» не в змозі забезпечити реальних іпотекодавців, які виступлять майновими поручителями та укладуть іпотечні договори з ПАТ «ПУМБ», в забезпечення виконання кредитних зобов’язань ТОВ «Компанія Рона», ОСОБА_1, увійшовши у злочинну змову з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та директором ПП «Догма-К», - ОСОБА_8, за співучасті з останніми, забезпечив укладення іпотечних договорів № 1.14.-16/17/І-13 від 22.08.2014, № 1.14.-16/17/І-14 від 12.09.2014, № 1.14.-16/17/І-16 від 29.10.2014, № 1.14.-16/17/І-17 від 21.04.2015, предметами яких стало неіснуюче нерухоме майно, зокрема, спортивно-оздоровчий комплекс, який ніби то знаходився за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 90-В, нежитлове приміщення, яке ніби то знаходилося за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Військових Ветеранів, 10-Е, торгово-офісне приміщення загальною площею 1431, 4 кв.м., який ніби то знаходилося за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Станіславська, 2-А та торгове приміщення, яке ніби то знаходилося за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 83-В.

Як результат, в наслідок вищеописаних протиправних дій ОСОБА_1, ПАТ «ПУМБ» збільшило суму кредитного ліміту ТОВ «Компанія РОНА» до розміру еквівалентного 5 500 000 доларів США.

Водночас, в період 2014-2017 років, ОСОБА_1, шляхом зловживання довірою, надавав ОСОБА_4, як директору ТОВ «Авторемгаз», неправдиву інформацію стосовно належного виконання ТОВ «Компанія Рона» кредитного зобов’язання перед ПАТ «ПУМБ», та свідомо не повідомляв останньому про те, що ТОВ «Компанія Рона» збільшила суму кредитного ліміту за рахунок укладення іпотекодавцями, залученими ОСОБА_1, як директором ТОВ «Компанія Рона», договорів іпотеки з ПАТ «ПУМБ», предметами яких виступило неіснуюче нерухоме майно, в наслідок чого ОСОБА_4 не знав, та не міг знати про збільшення обсягу його іпотечного зобов’язання перед ПАТ «ПУМБ».

В подальшому, в наслідок протиправних дій ОСОБА_1, що виразились у неналежному забезпеченні виконання ТОВ «Компанія Рона» своїх кредитних зобов’язань, ПАТ «ПУМБ» 01.02.2017 задоволив забезпечені іпотекою грошові вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме майно ТОВ «Авторемгаз», в наслідок чого, вищевказаній юридичній особі завдано матеріальних збитків на загальну суму 2 558 154,00 грн.

У вчиненні зазначеного злочину підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, українцю, одруженому, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючому консультантом в ТОВ «Інтер-Бейкери», зареєстрованому та проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий.

Матеріалами клопотання зазначається, що 19 квітня 2018 року, ОСОБА_1, в порядку ст. 277-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі та усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення даного злочину; незаконно впливати на ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_10М.у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вказані особи являються потерпілими в межах даного кримінального провадження, та володіють інформацією що становить інтерес для досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи вище наведені ризики, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, не можливе.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо такого клопотання заперечив, просив відмовити в задоволенні даного клопотання.

В судовому засіданні підозрюваний підтримав думку захисників.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов’язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину.

Вирішуючи дане клопотання враховую, що наявні докази про вчинення ОСОБА_1 зазначеного злочину є вагомими, а також те, що підозрюваний працює, та раніше не судимий.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити частково та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати в період часу з 23 год. 00хв. до 07год. 00хв. залишати житло за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 32/5, без дозволу слідчого, прокурора, або суду, терміном 60 днів тобто до 18 червня 2018 року, з покладенням на нього додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити в період часу з 23 год. 00хв. до 07год. 00хв. залишати житло за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 32/5 до 18 червня 2018 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язки передбачені п. 4, 5 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками та іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді діє до 18 червня 2018 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення. Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1, а контроль за її виконанням покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_11

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Островський Л.Є.

Повний текст ухвали складено 24 квітня 2018 року.