Рішення № 73569010, 23.04.2018, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/59/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

26.02.2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки відповідно до укладеної Генеральної угоди № б/н від 31.08.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7019,67 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Банк свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі встановленому угодою. Відповідачка зобов’язання по укладеному кредитному договору не виконала у зв’язку з чим станом на 18.01.2018 року має заборгованість у розмірі 48437,38 грн., яка складається з 3956,16 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 1,85 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 6171,36 грн. - заборгованість по пенею та комісією; 38308,03 грн. – штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди, яку позивач просить стягнути з відповідачки.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відзив на позов від відповідачки суду не надійшов. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» назва якого підтверджується Статутом (а.с.36), який має право надавати банківські послуги згідно банківської ліцензії (а.с. 34), зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а.с. 35), був укладений Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 31.08.2012 року з ОСОБА_1 відповідно до якого, позичальниця отримала кредит в сумі 7019,67 грн. на строк шість місяців з 31.08.2012 року по 28.02.2013 року вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, де позичальниця в свою чергу зобов’язувався повернути кредит та сплатити відсотки, згідно кредитного договору який складається із Генеральної угоди та «Умов та Правил надання банківських послуг» (далі «Умови») (а.с. 6-30).

Суд зазначає, що підпис відповідачці в угоді підтверджує її згоду на умови договору, які визначені в угоді.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до договору, грошові кошти були переведені на картку позичальниці в день підписання договору.

В п.1.1.7.12 Умов договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

В п. 2.1.1.5.5. Умов - позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7, а у разі невиконання зобов’язань за договором у відповідності до п.2.1.1.5.6 Умов, на вимогу Банку виконати зобов’язання з проведення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З розрахунку вбачається, що відповідачка скористалася кредитними коштами, але не виконала належним чином зобов’язання за кредитним договором № б/н від 31.08.2012 року у зв’язку із чим станом на 18.01.2018 року виникла заборгованість в сумі 48437,38 грн., яка складається з наступного:

- заборгованості за кредитом 3956,14 грн.;

- заборгованості за відсотками 1,85 грн.;

- заборгованості за пенею та комісію 6171,36 грн.;

та відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди:

- штраф 38308,03 грн.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б підтверджували виконання зобов’язання ОСОБА_1 перед Банком за кредитним договором б/н від 31.08.2012 року, що в свою чергу дає підставу вважати, що на день розгляду справи в суді зобов’язання відповідачки перед Банком не виконано, а тому продовжують існувати цивільні правовідносини.

Згідно з 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

В даному випадку позивач надав суду достатньо доказів про невиконання відповідачкою умов кредитного договору, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, відповідачка в свою чергу не спростувала доводи позивача викладені в позовній заяві.

Тому суд, дотримуючись норм закону та всебічного і повного дослідження матеріалів справи та враховуючи, що на час розгляду справи в суді сторонами договір № б/н від 31.08.2012 року не був припинений, ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконала свої зобов'язання перед Банком, що є істотним порушенням договору внаслідок якого позивач позбавлений можливості отримати суму кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, на що розраховував при укладенні договору, вважає, що даний позов є обґрунтований на доведений належними доказами, тому підлягає до задоволення та стягненню з відповідачки документально підтверджену заборгованість станом на 18.01.2018 року.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із ухваленням суду рішення про задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені ним і документально підтверджені в розмірі 1762,00 грн. (а.с.1).

Керуючись вимогами: ст.ст. 7,12,13,81,141,258,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, ст.ст.526, 530,625,1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН – НОМЕР_1, паспорт серії ВН № 257787, місце проживання: 11040, с. Кишин, вул. Нова, буд. 2, Олевського району, Житомирської області на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.08.2012 року станом на 18.01.2018 року в сумі 48437,38 (сорок вісім тисяч чотириста тридцять сім) грн. 38 коп. та 1762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп., судових витрат, понесених при зверненні до суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_2