Вирок № 73568820, 23.04.2018, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1801/17

Провадження № 1-кп/280/124/18

ВИРОК

Іменем України

23 квітня 2018 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді : Рибнікової М.М.,

при секретарі Бондаренко Н.С.,

за участі прокурора Невмержицького М.І.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника Кириченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коростишів кримінальне провадження №12017060190000870 від 16.12.2017 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Волинської області, Горохівського району, с. Берестечко, українця, громадянина України, пенсіонера, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, маючого на утриманні малолітню дочку - ОСОБА_8ІНФОРМАЦІЯ_5, депутатом та інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що 11 грудня 2017 року, у період часу з 13-14 години, ОСОБА_5, перебуваючи за місцем свого проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, де розпивала спиртні напої спільно із знайомим ОСОБА_1

У цей час, до вказаної квартири повернувся ОСОБА_3, який є чоловіком ОСОБА_5, та побачивши, що його дружина розпиває спиртне із знайомим йому ОСОБА_1, на ґрунті раптово виниклих ревнощів, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_1, та стоячи навпроти нього, правою рукою схопив останнього за верхній одяг в області грудної клітки, з метою нанесення удару.

У цей час, з метою оборони, потерпілий, кулаком правої руки наніс один удар по обличчі ОСОБА_3, в область верхньої губи, зліва. Після цього ОСОБА_3 кулаком лівої руки, наніс один удар, по голові ОСОБА_1, з правого боку, один удар кулаком лівої руки, в область грудної клітки з правого боку та один удар, кулаком правої руки в область грудної клітки зліва.

Після чого, ОСОБА_3 обома руками вхопив ОСОБА_1 за верхній одяг в області плечей та штовхнув його у напрямку коридору, від якого потерпілий впав на спину на підлогу, після чого ОСОБА_3 дістав з кишені куртки газовий балончик «Перець» та декілька разів бризнув в обличчя потерпілого.

У подальшому реалізовуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, обома руками вхопив потерпілого за верхній одяг в області плечей та коліном правої ноги наніс один удар в область грудної клітки з права та відштовхнув його від себе. Від отриманих ударів та поштовху ОСОБА_1 впав на підлогу в коридорі, на лівий бік тіла.

У цей час, ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, підійшов до нього та правою ногою, на якій були зимові черевики, наніс 2-3 удари, по тілу потерпілого в область живота.

Внаслідок суспільно-небезпечних дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: тупої, закритої травми живота - розриву тонкої кишки та брижі тонкого кишечника, котрі ускладнилися розвитком перитоніту (запалення очеревини) та гемоперитонеум (наявність крові у черевній порожнині), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення.

Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст.337 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у висунутому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України та цивільні позови визнав частково, пояснив суду, що потерпілому ОСОБА_1 спричинив тяжкі тілесні ушкодження на грунті ревнощів, частково відшкодував спричинену шкоду.

Крім часткового визнання вини у вчиненні інкримінованого злочину, його вина повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що 11.12.2017 року, перебуваючи в квартирі ОСОБА_9, розпивав спиртні напої з дружиною обвинуваченого та грунті ревнощів останнього отримав тілесні ушкодження.

- показаннями свідка ОСОБА_6, про те , що 11.12.2017 року близько 17 години, повернушись додому, виявила сина ОСОБА_1, який скаржився на болі в животі. Викликала швидку, яка госпіталізувала сина до лікарні, де останньому зробили операцію .

- показаннями свідка ОСОБА_7 про те , що потерпілий є її дядькою, якому зі слів останнього наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3, під час перебування в квартирі з дружиною обвинуваченого.

- показаннями свідка ОСОБА_5, про те , що вона є дружиною обвинуваченого. 11.12.2017 року під час перебування в своїй квартирі з потерпілим, її чоловік, повернувшись до дому на грунті ревнощів побив потерпілого ОСОБА_1

В судовому засіданні у порядку, встановленому ст.358 КПК України, досліджені документи:

- рапорт Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області від 16.12.2017 про отримання заяви та реєстрації ЄО за №5907 зі служби 102 про те, що 16.12.2017 о 10: 31 до лікарні доставлений ОСОБА_1, якого 11.12.2017 побив ОСОБА_3;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.12.2017, згідно якого було прийнято заяву від ОСОБА_1 про те, що 11.12.2017 близько 14год. ОСОБА_3 умисно спричинив тілесні ушкодження останньому;

- висновок експерта №2779 від 22.12.2017, у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді тупої, закритої травми живота - розриву тонкої кишки та брижі тонкого кишечника, котрі ускладнилися розвитком перитонітом (запалення очеревини) та гемоперитонеум (наявність крові у черевній порожнині), які виникли від дії тупого предмета, не залишивши в ньому яких-небудь специфічних та характерних ознак дозволяючи ідентифікувати його контактуючу слідоутворюючу поверхню та могли утворитися при обставинах та в термін, вказаних в постанові про призначення судово- медичної експертизи, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення;

- протокол проведення слідчого експерименту від 29.12.2017 з участю потерпілого ОСОБА_1, який розповів про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень 11.12.2017;

- протокол проведення слідчого експерименту від 26.12.2017 з участю свідка ОСОБА_5, яка розповіла про обставини спричинення тілесних ушкоджень 11.12.2017 потерпілому ОСОБА_1 її чоловіком ОСОБА_3;

- ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 28.12.2017 про надання дозволу на проведення огляду квартири НОМЕР_1 в якій проживає ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_1, в якій спричинено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1;

- протокол огляду місця події від 29.12.2017 з участю підозрюваного ОСОБА_3, згідно якого останнім були надані черевики в яких він наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1, які були оглянуті та в подальшому вилучені;

- постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 29.12.2017 , згідно якої визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12017060190000870 від 16.12.2017- зимові черевики, чорного кольору, 42 розміру, вилучені під час ОМП від 29.12.2017 та передані на зберігання ОСОБА_3

- - ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 28.12.2017 про надання дозволу на проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 у приміщенні квартири НОМЕР_1 в якій проживає ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_1, в якій спричинено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1;

- протокол проведення слідчого експерименту від 29.12.2017 з участю підозрюваного ОСОБА_3, який на місцевості розповів та показав , як спричиняв тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1;

- характеристика надана ДОП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області , згідно якої ОСОБА_3 характеризується посередньо.

- висновок досудової доповіді Коростишівського районного сектору з питань пробації щодо обвинуваченого ОСОБА_3, згідно якої ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється, як середній рівень ризику, вважає виправлення особи можливе без позбавлення волі на певний строк.

У відповідності до вимог ч.1 ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до положень ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами ч.1 ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.

Крім того, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Отже, проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступних висновків.

Позиція обвинуваченого щодо часткового визнання своєї винуватості, заперечення щодо кваліфікації отриманих потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, на думку суду, спрямована на ухилення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, оскільки суперечить встановленим в судовому засіданні обставинам справи.

Показання потерпілого суд вважає цілком логічними, переконливими та послідовними. Аналізуючи показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, що в окремих деталях відтворюють обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому діяння, суд вважає їх правдивими й такими, що узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні доказами.

Оцінюючи досліджені та перевірені докази в їх сукупності, суд виходить з того, що відповідно п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011, при оцінці доказів, як правило, суд, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Отже, в обґрунтування вироку, суд покладає показання потерпілого ОСОБА_1, допитаних свідків, оскільки вони достатньо переконливі, чіткі, узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим, зокрема, як практикою ЄСПЛ, зокрема, п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України», так і нормам національного законодавства.

Даючи кримінально-правову оцінку діям обвинуваченого, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом його винуватість у умисних діях, які виразились у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке є небезпечне для життя в момент заподіяння, кваліфікуючи дії обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) («Бакланов проти Росії» від 09.06.2005; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007), виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи при цьому ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, який кримінальний закон відносить до тяжких злочинів, обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання, думку потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_3 відповідно до ст.89 КК України не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дочку, ІНФОРМАЦІЯ_5, пенсіонер, за місцем проживання характеризується посередньо, потерпілий не наполягає на суворому покаранні, просив суд не позбавляти волі обвинуваченого.

Обставин, які пом»якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого, і вважає, що його виправлення, попередження з його боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання можливо без ізоляції від суспільства, останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей Кримінального Закону , із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України,особі,яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

На думку суду, застосування звільнення від покарання з випробуванням у даному випадку, є більш дієвим заходом впливу на обвинуваченого ОСОБА_3, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та запобігання останнім нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов прокурора Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах управління фінансів Коростишівської районної державної адміністрації в розмірі 11 176,82 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі .

Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 підлягає до задоволення, зокрема: матеріальна шкода у розмірі 10 399,01 гривень., у відповідності до положень ст. 1166 ЦК України, враховуючи копії квитанцій та чеків на підтвердження понесеної матеріальної шкоди. Моральна шкода, що оцінюється потерпілим у розмірі 5000 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 4000 грн. з урахуванням відшкодованої обвинуваченим однієї тисячі гривень, відповідно до ст. 1167 ЦК України.

Відповідно до ст.23 ЦК України потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди у зв»язку з порушенням його прав. В даному випадку моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які він відчув внаслідок завдання йому матеріальних збитків.

Оцінюючи грошовий розмір моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.12, 85, 94, 100, 369-376 КПК України, ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України, положеннями Постави ПВСУ №7 від 24.10.2003, враховуючи практику ЄСПЛ, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України,з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 2 (два) роки, в період якого, відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання,роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 - 11 176 грн.82 коп. (одинадцять тисяч сто сімдесят шість) гривень 82 коп. на відшкодування витрат за лікування ОСОБА_1 на користь управління фінансів Коростишівської державної адміністрації (МФО 811039, ЄДРПОУ 02313298, р/р 31414544700268)

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 - 10 399 грн.01 коп. (десять тисяч триста дев»яносто дев»ять) гривень 01 коп. на відшкодування матеріальних збитків та 4 000 грн.( чотири тисячи ) гривень моральної шкоди.

Речові докази: зимові черевики, чорного кольору, 42 розміру, вилучені під час ОМП від 29.12.2017 та передані на зберігання ОСОБА_3, залишити власнику .

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області на протязі тридцяти днів починаючи з моменту його проголошення.

Головуючий суддя М.М.Рибнікова