Ухвала суду № 73568454, 17.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/818/18 Справа № 204/7944/17 Головуючий у 1 й інстанції - Григоренко Д. Ю. Доповідач - Мазниця А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого, судді - доповідача Мазниці А.А.

суддів Іванової А.П., Мудрецьккого Р.В.

при секретарі Москаленко В.В.

за участю:

прокурора Булгакова І.С.

захисника Рижик Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Рижика Р.О., що діє в інтересах засудженого ОСОБА_3, на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року про приведення вироку суду Російської Федерації щодо ОСОБА_3 у відповідність з законодавством України, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник Рижик Р.О. просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції змінити в частині приведення вироку суду Російської Федерації щодо ОСОБА_3 у відповідність із законодавством України, а саме визнати його підзахисного ОСОБА_3 засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, до позбавлення волі строком на 9 років без конфіскації майна, в решті ухвалу суду залишити без змін.

Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції задоволено клопотання заступника директора Департаменту - начальника Управління міжнародної правової допомоги Департаменту міжнародного права, представника за довіреністю ОСОБА_4, про приведення вироку суду Російської Федерації відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідність із законодавством України, та приведено вирок Ленінського районного суду м. Астрахань Російської Федерації від 19 січня 2017 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідність із законодавством України.

Вирішено вважати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України, до позбавлення волі на строк вісім років без конфіскації майна. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26 листопада 2015 року з урахуванням положень ст. 5 КК України щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі) ОСОБА_3 зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення - з 29 серпня 2016 року до дати набрання вироком Ленінського районного суду м. Астрахань Російської Федерації від 19 січня 2017 року законної сили - 09 березня 2017 року - з розрахунку відповідності одного дня попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі. Строк відбування покарання вирішено рахувати з 19 січня 2017 року.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_3 засуджений за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК РФ. Вказані норми КК РФ відповідають ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України. При цьому відповідно до норм КК України суд кваліфікує дії ОСОБА_3 як замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Санкцією ч. 3 ст. 307 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

При цьому вироком Ленінського районного суду м. Астрахань від 19 січня 2017 року додаткове покарання у вигляді конфіскації майна ОСОБА_3 не призначалося.

Законом України про кримінальну відповідальність, зокрема, нормами ст. 15, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 68 КК України, за кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3, передбачений максимальний строк позбавлення волі, який є меншим, ніж призначений вироком Ленінського районного суду м. Астрахань від 19 січня 2017 року у зв'язку з чим відповідно до законодавства України, з урахуванням вимог п. 1 ч. 4 ст. 610 КПК України, ОСОБА_3 належить визначити покарання у вигляді 8 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Окрім цього, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26 листопада 2015 року з урахуванням положень ст. 5 КК України щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі) суд визнав за необхідне зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення - з 29 серпня 2016 року до дати набрання вироком Ленінського районного суду м. Астрахань Російської Федерації від 19 січня 2017 року законної сили - 09 березня 2017 року - з розрахунку відповідності одного дня попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі. При цьому строк відбування покарання ОСОБА_3 належить рахувати з 19 січня 2017 року.

Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, захисник Рижик Р.О. зазначає, що він не згоден з оскаржуваної ухвалою суду першої інстанції та вважає її такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з порушення норм матеріального права.

Зазначає, що у даному випадку дії його підзахисного слід кваліфікувати за ст. 307 КК України, оскільки згідно вироку суду Російської Федерації ОСОБА_3 вчинив всі альтернативні дії, передбачені диспозицією даної статті, а тому вказані його дії належить правильно кваліфікувати за ч. 3 ст. 307 КК України як такі, що повністю охоплюються цим складом кримінального правопорушення та додаткової кваліфікації як замах на злочин не потребують.

Одночасно вказує, що дана апеляційна скарга не погіршує правового становища обвинуваченого, оскільки у разі її задоволення він зможе відбувати покарання на території України, але у протилежному випадку ОСОБА_3 буде відбувати покарання на території Російської Федерації зважаючи на те, що відповідно до національного законодавства Російської Федерації може бути відмовлено у передачі засудженого.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника, який апеляційну скаргу підтримав; думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу частково та просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції у зв'язку з допущеними про її постановленні процесуальними порушеннями; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим . Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України, вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України суд за клопотанням Міністерства юстиції України вирішує питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України у межах процедури судового розгляду, який здійснюється за участю прокурора.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. Лише у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Аналіз наведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку про те, що розгляд питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України підлягає здійсненню згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. ст. 318-380 КПК України, в тому числі з виконанням вимог ст. 343 КПК України щодо повідомлення секретаря судового засідання про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про його умови.

Суд першої інстанції цих вимог процесуального закону не дотримався, оскільки згідно наявним матеріалам фіксування розгляду питання про приведення вироку суду Російської Федерації відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідність із законодавством України, за допомогою технічних засобів не здійснювалося незважаючи посилання в оскаржуваній ухвалі на присутність у судовому засіданні прокурора, а відповідний технічний носій інформації у матеріалах провадження відсутній, що за правилами п. 7 ч. 2 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України безумовно тягне скасування оскаржуваної ухвали суду з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

У зв'язку з прийняттям такого рішення, колегія суддів не вдається до обговорення доводів апеляційної скарги захисника Рижика Р.О., що стосуються суті оскаржуваної ухвали, оскільки оцінка ним має бути надана судом першої інстанції у межах нового судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 370, 404, 405, 407, 412, 415, 419, 610 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника Рижика Р.О. - задовольнити частково.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2018 року про приведення вироку суду Російської Федерації щодо ОСОБА_3 у відповідність з законодавством України - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

Мазниця А.А. Іванова А.П. Мудрецький Р.В.