Ухвала суду № 73567557, 13.04.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

13.04.2018 Єдиний унікальний номер 205/7420/13-ц

Єдиний унікальний номер № 205/7420/13-ц

Провадження № 6/205/3/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючої судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Сахончик Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Взаємний кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, треті особи: Державна міграційна служба України Головного управління в Дніпропетровській області, Управління-служба у справах дітей Новокодацької районної у м. Дніпрі ради про виселення у зв'язку з самостійним вселенням у приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка «Взаємний кредит» 15.09.2015 року звернулась до суду з заявою про поновлення виконавчих дій у цивільній справі, посилаючись на те, що відповідачі повторно вселились у квартиру після їх примусового виселення.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2015 року у задоволенні заяви відмовлено (а.с. 103-105 том 2).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.12.2015 року ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2015 року скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 159-160 том 2).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2016 року повторно виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квартири АДРЕСА_1 на підставі виконавчих листів від 15.08.2014 р. (а.с. 216-218 том 2).

19.12.2016 року КС «Взаємний кредит» звернулась до суду із заявою про уточнення вимог, з урахуванням чого просить суд повторно виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квартири АДРЕСА_1 на підставі виконавчих листів від 15.08.2014 року, у зв'язку з самостійним вселенням у приміщення.

У судовому засіданні представник КС «Взаємний кредит» заяву підтримав та просив її задовольнити, у заяві від 13.04.2018 року просив завершувати судове засідання без його участі.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Представник Державної міграційної служби України Головного управління в Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник Управління-служби у справах дітей Новокодацької районної у м. Дніпрі ради у заяві від 21.07.2017 року просила розглядати справу без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви КС «Взаємний кредит» за наступних підстав.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2014 року, залишеним без змін у цій частині рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.07.2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.02.2015 року, виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, без надання іншого житлового приміщення (а.с. 157-161, 191-196 том 1, 77-78 том 2).

На підставі вищевказаних судових рішень Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 15.08.2014 року видано виконавчі листи про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Постановами державного виконавця Ленінського ВДВС ДМУЮ від 05.11.2014 року виконавчі провадження з примусового виконання вищевказаних виконавчих листів від 15.08.2014 року були закінченні у зв'язку із виконанням у повному обсязі (а.с. 85-88 том 2).

В акті державного виконавця Ленінського ВДВС ДМУЮ від 17.03.2015 року зазначено, що на момент виходу з метою перевірки стану арештованого майна, а саме: квартири № АДРЕСА_1, виявлено, що в зазначеній квартирі знаходяться особи, яких було примусово виселено на підставі рішення суду, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_3 (а.с. 89 том 2).

Згідно ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, державний виконавець перевіряє стан виконання рішення про виселення боржника на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

У разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виконує його примусово.

Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Боржник вважається повідомленим про примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи за іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, під час виконання рішення не є перешкодою для виконання рішення.

Виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документ.

Виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням поліцейських з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається під розписку боржнику. За необхідності державний виконавець в установленому законом порядку забезпечує зберігання майна боржника з покладенням пов'язаних з цим витрат на боржника.

У разі якщо виконання рішення здійснюється за відсутності осіб, які підлягають виселенню, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання особі, визначеній державним виконавцем.

Передане для зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов'язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов'язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації частини майна боржника.

Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців. Після закінчення двомісячного строку не витребуване майно реалізується в порядку, визначеному цим Законом. Отримані від реалізації кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику. У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном.

Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні.

У разі якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше житлове приміщення, державний виконавець надсилає відповідному житловому чи іншому органу повідомлення про строк виконання рішення щодо надання такого приміщення. У разі ненадання у визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець складає відповідний акт і звертається до суду з поданням про встановлення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом зазначеного питання виконавчі дії не провадяться.

У разі якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження в такому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Отже, зазначеною нормою матеріального права за умови встановлення місця проживання батьків (усиновлювачів) або одного з них місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, презюмується місцем їх проживання.

За змістом частин першої, другої, четвертої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти. Для здійснення таких правочинів потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Як вбачається з матеріалів справи у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився і був зареєстрований у спірній квартирі її син ОСОБА_6 (а.с. 207 том 2), тобто останній набув право користування цим жилим приміщенням, позбавлення яким його матері шляхом її повторного виселення з цієї квартири з урахуванням положень вищенаведених норм закону порушує його житлові права, стосовно якого рішення суду про виселення не ухвалювалося.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В порушення вказаних вимог позивачем не надано належних доказів повторного вселення у спірну квартиру ОСОБА_4 і ОСОБА_6, їх проживання у цій квартирі та наявності там їх особистих речей після рішення суду про їх виселення, і актом державного виконавця від 17.03.2015 року цього не було виявлено, також в матеріалах справи не міститься доказів виконання рішення суду щодо виселення неповнолітньої ОСОБА_6 та відповідний акт державного виконавця заявником не наданий.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви КС «Взаємний кредит».

На підставі викладеного, керуючись ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст. 29 ЦК України, ст. 81, 247 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Кредитної спілки «Взаємний кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, треті особи: Державна міграційна служба України Головного управління в Дніпропетровській області, Управління-служба у справах дітей Новокодацької районної у м. Дніпрі ради про виселення у зв'язку з самостійним вселенням у приміщення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в п'ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В. Басова

.