Ухвала суду № 73567188, 24.04.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Шелестова К.О.

з секретарем: Пухловою О.О.

за участю: прокурора – Неклюдова В.М.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного у кримінальному провадженні № 201/1849/18 (провадження № 1-кп/201/407/2018), відомості про яке 12 липня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040000000564, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, площа УспенськаАДРЕСА_1, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 пред’явлене звинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 313 КК України.

На розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до спливу двомісячного строку.

У судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1М . строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись на відсутність законних підстав для зміни запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи відсутністю ризиків, які б були підставою для його продовження.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом також встановлено, що ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2018 року строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою було продовжено до 27 квітня 2018 року.

Розглянувши доводи учасників кримінального провадження з цього приводу, суд доходить висновку про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні і продовженні обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, на час розгляду даного кримінального провадження у суді не відпали та не зменшились, оскільки ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії злочинів невеликої і середньої тяжкості, а також тяжкого злочину, судове провадження судом ще не закінчено, зокрема не допитані всі свідки зі сторони обвинувачення, у зв’язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів, характер інкримінованих обвинуваченому діянь і тяжкість можливого покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, останній знаходячись на свободі буде мати можливість перешкодити встановленню істини по справі, а саме переховуватись від суду, незаконно вплинути на учасників процесу, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м’який вид запобіжного заходу, котрий, на думку суду, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов’язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам.

В той же час, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в свої сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв'язку з обвинуваченням у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу – тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,178, 182,183, 331, 369-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 до 25 червня 2018 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою є 25 червня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя: К.О. Шелестов